Лікарів таки не вистачає: на які проблеми медицини вказували жителі Балтщини в анкетуванні

18 — 31 жовтня редакція газети «Одеське життя» проводила опитування мешканців Балтської громади щодо якості та доступності медичних послуг. Мета анкетування — виявлення та вирішення існуючих проблем. Що показало опитування, розповідаємо в цій статті.

В опитуванні стосовно проблем медицини по Балтській громаді взяли участь 110 респондентів. З них понад 70% містяни і майже 30% — жителі селища і сіл.

Послугами сімейного лікаря користуються 95% опитаних.

Майже всі анкетовані впродовж року відвідували поліклініку чи лікарню.

«Швидка допомога», судячи з відповідей, на виклик доїжджала протягом 15 — 30 хвилин і лише у чотирьох випадках – упродовж години.

Є нарікання щодо відсутності безкоштовних ліків, оснащення палат, ставлення персоналу та вимагання грошей за безкоштовні послуги.

З усіма зауваженнями та побажаннями ми ознайомили очільника Балтської громади Сергія Мазура та генерального директора КП «Балтська багатопрофільна лікарня» Романа Кацмазу.

Запитання до очільника Балтської громади

очільник Балтської громади Сергій Мазур

— Сергію Сергійовичу, до Балтської громади входить місто Балта і тридцять три села. Чи у всіх селах є фельдшерсько-акушерські пункти? Адже саме сюди селяни звертаються за першою медичною допомогою.

— Первинну медичну допомогу надає Балтський центр первинної медико-санітарної допомоги відповідно до договору з НСЗУ. Його структура — це шість амбулаторій загальної практики сімейної медицини (одна міська та п’ять сільських). Таких структурних підрозділів, як ФАПи, нині немає. Натомість в приміщеннях колишніх ФАПів організовано тимчасові пункти надання медичної допомоги – на сьогодні їх п’ятнадцять.

Залежно від кількості населення один медпрацівник може обслуговувати два-три села. Якщо житель села не бажає звертатися до медпрацівника в тимчасовому пункті, він може зателефонувати своєму сімейному лікарю і записатися на прийом.

При цьому села раз чи двічі на тиждень відвідує сімейний лікар, щомісяця – мобільні бригади.

– Чи всі жителі підписали декларацію із сімейним лікарем?

— Декларацію склали 87,2% жителів громади. Незважаючи на наявність чи відсутність декларації, кожен у разі потреби отримує медичну допомогу.

— Люди скаржаться на відсутність аптек у селах, через що не можуть скористатися перевагами програми «Доступні ліки». Як це питання вирішує влада?

— На жаль, це питання залишається відкритим. Адже незважаючи на те, що на початку серпня уряд ухвалив постанову, якою дозволив створювати мобільні аптечні пункти, поки що це питання вирішити не вдається. Думаю, що низка ліцензійних умов, яких мають дотримуватися ліцензіати, і є однією з причин, що підприємці поки не поспішають долучитися до ініціативи Міністерства охорони здоров’я: спрощення доступу населення до лікарських засобів. Тому люди закуповують один одному ліки в місті або передають автобусом у села. Але питання відкриття аптек ми не скидаємо з порядку денного.

— Балтяни порушили питання доступу людей з особливими потребами до аптек. Не біля всіх аптек є зручні пандуси, і навіть біля Центру надання адмінпослуг, та й у будівлі міськради, пандуси без поручнів. Коли вирішиться це питання?

– В цьому напрямі співпрацюємо з Представником урядової уповноваженої з прав осіб з інвалідністю Одеської військової адміністрації Олегом Соколовим. Наразі закуповуємо поручні і найближчим часом вони будуть встановлені. Закупки здійснюються через тендерні процедури, а це, як ви знаєте, забирає час.

Щодо доступності окремих аптек, то з керівництвом аптечної мережі неодноразово йшли переговори, в яких брав участь і Олег Соколов. Всі аптекарі запевнили, що до кінця нинішнього року встановлять перила біля пандусів. Поки що люди можуть скористатися кнопкою виклику. Якщо в зазначений термін пандуси не приведуть до ладу, Держлікслужба має право анулювати ліцензію.

— Щодо нестачі медичних фахівців: респонденти кажуть, що у місті не затримуються молоді лікарі, бо їм не надається житло.

— Дефіцит кадрів дійсно є. Сьогодні 73% сімейних лікарів — пенсійного віку. Особливо ця проблема відчувається в сільських амбулаторіях. Однією з причин нестачі кадрів є те, що у вишах не працює система відпрацювання бюджету. Випускники вишів, які навчалися за державним замовленням, вільні у виборі місця роботи. І прагнуть залишитися у великих містах.

Сьогодні, наприклад, у Балтському центрі первинної допомоги інтернатуру проходять троє інтернів. Планує залишитися — один. Щодо медичних сестер такої проблеми немає. З приводу житла — громада виділяє службове житло. В двох сільських амбулаторіях на сьогодні воно є. Також у програмі «Здоров`я» враховано доплату до заробітної плати для лікарів-інтернів та оплату за комунальні послуги молодим лікарям. Ми підтримуємо тих лікарів, які обирають Балтщину.

— Сергію Сергійовичу, а скільки військовослужбовців, які повернулись до громади, потребують протезування, реабілітації фізичної і психологічної?

– Такої цифри я не назву, бо це не для широкого загалу. Скажу одне: ми всіх військовослужбовців супроводжуємо. Ніхто не залишений поза увагою.

— Чи має місто на меті відкриття реабілітаційного центру?

— Так, звичайно. Йде війна. Наші воїни, даючи відсіч ворогу, отримують тяжкі поранення. Тому Балті конче потрібен реабілітаційний центр. Він буде облаштований з урахуванням принципу інклюзивності. І це реальні плани, які реалізуємо найближчим часом.

Чотири запитання директору Балтської багатопрофільної лікарні Роману Кацмазі

директор Балтської лікарні Роман Кацмаза

— Романе Васильовичу, в ході анкетування половина опитаних, котрі проходили лікування у стаціонарі, вказали на відсутність безкоштовних ліків, на вимагання грошей за безкоштовні послуги. Чи знаєте Ви про ці проблеми?

— Два останні роки невідкладні стани забезпечуються ліками за рахунок міського бюджету, який покриває протокол лікування. Інша справа, що цього протоколу недостатньо для повного одужання. Тільки нинішнього року за кошти міського бюджету закуплено 20 стентів для проведення операцій на серці.

Щодо відсутності безкоштовних ліків, то на це ніхто із пацієнтів не скаржився. Однак припускаю фактор непорядності. Він, на жаль, є. Але для того, щоб впливати на недобросовісних працівників, мають бути підстави – скарги пацієнтів. Адміністрація завжди відкрита для відвідувачів. Якщо немає мене, то є заступники, начмед. Всі скарги ми розглядаємо прискіпливо, і вживаємо заходів, аж до звільнення.

— Є випадки, коли людина звернулася з гострим болем до лікаря, а її лікар не прийняв, бо вона записана на інше число.

— Лікар її не тому не прийняв, що вона записана на інше число. А тому, що з гострим болем потрібно звертатися у відділення екстреної медичної допомоги, а не в поліклініку. Там лікар огляне хворого та за потреби шпиталізує.

– Ті, хто лікувався у стаціонарі, невдоволені станом палат терапевтичного, хірургічного відділень та реанімації.

— Міськрада виділила кошти на матеріали для ремонту терапевтичного і хірургічного відділень. Сьогодні ми власними силами проводимо тут ремонтні роботи. Але в лікарні це непросто, бо медичні послуги мають бути безперебійними, а площі у нас не вистачає. До кінця нинішнього року у цих відділеннях ремонти будуть завершені.

Наступного року — черга реанімації і пологового відділення.

— Більшість людей, котрі взяли участь в анкетуванні, висловилися про необхідність придбання обладнання для лікування та діагностики.

— Цього року громада виділила 8,5 мільйони гривень, і ми закупили обладнання для офтальмолога, гастроентеролога, уролога, пологового відділення – для надання неонатальної допомоги, апарат ШВЛ, реанімаційні столики для немовлят. Обладнання вже працює, тому не можу сказати, що його не вистачає.

Джерело: Одеське життя