Щомісячний дохід росії від експорту нафти зараз більший, ніж до її повномасштабного вторгнення в Україну у лютому 2022 року, пише https://glavnoe.in.ua з посиланням на публікацію впливового аналітичного видання Bloomberg.
Доходи росії від її основних податкових джерел — нафтодоларів — майже подвоїлися в період із квітня по жовтень. Згідно з розрахунками Bloomberg, які базуються на даних російського міністерства фінансів, чисті доходи рф від продажу нафти в жовтні склали 11,3 мільярда доларів, що становить 31% від загального обсягу чистих доходів її бюджету за місяць. Це найвищий показник із травня 2022-го і перевищує будь-який інший місяць за рік до повномасштабного вторгнення в Україну.
За перші дев’ять місяців 2023-го російські та тіньові власники флоту сукупно перевезли понад 70% нафтових вантажів, що дозволило москві зберегти контроль над експортом і поступово підвищувати ціни.
Як відзначає агенція, укладена рік тому санкційна угода, покликана зменшити фінансування військового нападу кремля на Україну, передбачала обмеження ціни на російську нафту, що постачається морським шляхом, на рівні 60 доларів за барель, а це на 24 долари нижче за середню ринкову ціну за останні 12 місяців. Натомість вона сприяла прибутковому бізнесу для десятків трейдерів і судно-плавних компаній, яких важко відстежити. Згідно з торговими даними, зібраними агентством Bloomberg, від моменту, коли нафта покидає росію, до моменту, коли потрапляє до покупців, «випаровується» до 11 мільярдів доларів на рік.
Верхня межа ціни була побудована таким чином, щоб не дозволити компаніям країн «Великої сімки» надавати росії такі послуги, як транспортування та страхування, коли нафта продавалася за ціною понад 60 доларів. Водночас Європейський Союз заборонив майже весь імпорт нафти з росії, яка до того була його головним постачальником, що призвело до посилення співпраці москви з Китаєм та Індією.
Зазначається, що план санкцій був задуманий як спосіб обмежити доходи росії від продажу нафти, не спричинивши при цьому стрибка світових цін на енергоносії. Побічним продуктом стала зміна фінансової архітектури нафтової та морської торгівлі.
«Тіньовий флот та альтернативи західному морському страхуванню не є чимось новим. Іран використовував їх роками. Тепер, коли їх задіює такий потужний виробник, як росія, вони набули більших масштабів», — зауважив старший науковий співробітник Центру глобальної енергетичної політики Колум-бійського університету Едді Фішман, який брав участь у формуванні попередніх санкцій США проти Ірану та росії. За його словами, якщо не буде узгоджених дій, щоб унеможливити застосування цих неякісних альтернатив західним послугам, то вони зростатимуть і надалі й стануть структурною особливістю світової торгівлі нафтою.
Попри те, що Захід намагається обмежити обхідні шляхи для росії, влада Греції, зокрема, стверджує, що вона безсила запобігти таємним судно-плавним операціям, які здійснюються неподалік від узбережжя країни.
Іспанія, ще одна країна-член ЄС, змогла припинити подібну діяльність на початку цього року, залишивши Грецію — найбільшого у світі власника нафтових танкерів — у ролі вирішального винятку. Як пише Bloomberg, працюючи в умовах цінового ліміту, грецькі судна цього року перевезли більше російської нафти, ніж їхні конкуренти з будь-якої іншої країни, окрім самої росії.
«Грецькі власники змогли залишитися в торгівлі — не порушуючи правил ЄС — після того, як дипломати цієї країни успішно лобіювали в інших країнах-членах ЄС пом’якшення заходів, які обмежили б можливості вантажовідправників торгувати з росією. За даними судноплавства, у 2023 році грецькі судна перевезли 20% усіх російських нафтових поставок і майже третину експорту флагманської нафти марки Urals», — йдеться в матеріалі агенції.
Як довго це триватиме — не відомо. Але зростання значення тіньового флоту — очевидне: цьогоріч він перевіз близько 45% російської нафти.
«Санкції мають добрі наміри. Але фактом є те, що в підсумку вони призвели до того, що великий флот застарілих танкерів працює поза межами досяжності західних регуляторів, імовірно, з низькоякісною страховкою», — підкреслює старший науковий співробітник Центру стратегічних і міжнародних досліджень Бен Кехілл.
Це не залишилося непоміченим, зазначає Bloomberg. Із 12 жовтня Міністерство фінансів США наклало санкції на вісім нафтових танкерів за порушення цінового ліміту, шість з яких належали російському «Сов-комфлоту», танкерній ком-панії, що підтримується державою. А ще влада США надіслала листи операторам близько 100 суден з проханням надати інформацію про потенційні порушення цінових обмежень. ЄС вивчає можливість запровадження системи повідомлень, яка вимагатиме його дозволу на продаж або експорт танкерів і суховантажів, що були у використанні. Це може ускладнити для таких країн-членів ЄС, як Греція, продаж танкерів у тіньовий флот. Велика Британія також наклала санкції на нафто-трейдера з Дубаю через його непрозору структуру власності.
Міністерство фінансів США заявило, що тепер воно хоче підвищити витрати росії на доставку нафти. «Ми будемо уважніше дивитися на верхню межу ціни», — заявив радник президента Джо Байдена з питань енергетичної безпеки Амос Хохштайн в інтерв’ю агентству Bloomberg, додавши, що «казначейство США та інші» вживають заходів, аби прибутки москви від торгівлі нафтою знизилися після підвищення ціни на російську нафту.
«Головне питання полягає в тому, чи справді США та їхні союзники хочуть обмежити потоки російської нафти, що потенційно може призвести до зростання світових цін на паливо саме в рік виборів для Байдена. Якщо ні, а так вважають багато нафтотрейдерів та аналітиків, то у москви є обхідні шляхи: від використання свого тіньового флоту до заохочення західних постачальників послуг заплющувати очі на потенційно неправдиві свідчення трейдерів про ціну, за якою вони купують нафту», — пише Bloomberg.
© 2005—2024 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
© 2005—2024 S&A design team / 0.006Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я» |