Акварель (італ. — лат. — вода) — водяна прозора фарба, має тонко протертий пігмент та великий відсоток клейкої речовини (до клею додається мед, цукор, гліцерин). Виробляється у вигляді твердих плиток; напівм’яка — в керамічних ванночках (кюветках), м’яка — в тюбиках… Також аквареллю називається техніка малярства або твір, виконаний цими фарбами.

(«Образотворче мистецтво. Енциклопедичний ілюстрований словник-довідник». Упорядник — Анатолій Пасічний).

Крізь тонкий серпанок надвечір’я — з дещо розмитим світлом перших, ще несміливих ліхтарів, яскравістю барв, з морем, уже вкутаним у пухнасту мряковину, й навіть з першою допитливою зіркою у височині, — місто творило немовби одну велику геніальну акварель.

Здавалося б, ніщо не може бути природнішим од такого творіння. Та коли зберуться докупи десять, п’ятдесят, п’ятсот художників-акварелістів, то це вже направду буде справжні-сіньке море акварелі. Диво-предивне, од якого не одірвати погляду, яке вчаровує, зроджує в душі романтичні нотки. Щоразу, коли відбувається щось подібне до цієї події, виставкова зала немовби розсувається вшир та ввись, щоби вмістити якнайбільше з усього, що пропонується.

Дуже влучну назву запропонували п’ять років тому одеські мистці для виставки-бієнале (себто раз на два роки): «Море акварелі». Цьогоріч вона присвячена пам’яті Галини Кравченко, народної художниці України, академіка, співзасновниці та орга-нізаторці цього вже відомого в світі мистецького проєкту. Нинішня виставка — це немовби огляд творчих сил і можливостей наших майстрів акварелі. І вона — захоплює. Вміння працювати з аквареллю становить особливу гордість автора. Акварель завжди вабить своєю позірною простотою, доступністю, недарма й діти полюбляють її. Насправді ж це жереб справжніх майстрів, що вимагає ретельної праці, адже раз покладений на папір мазок пензля вже неможливо ані поправити, ані затерти…

На думку художника Григорія Вовка, мистці, котрі володіють аквареллю, можуть вільно працювати в будь-якій техніці, їм приступне олійне малярство, гуаш, акрил… Акварель вчить увиразнювати багато різних відтінків…

За традицією, що майже ніколи не порушується, вступним словом виставку відкрив голова обласної організації НСХУ Анатолій Горбенко. І, знов-таки за традицією, очільник художників Одещини тепло і щиро говорив про своїх колег та про їхні творчі успіхи, і в тому, що нашу творчу спільноту знають по всій Україні, — їхня безсумнівна заслуга:

— У такий тяжкий час художники працюють, показують свою творчість, і люди, приходячи на їхні виставки, забувають про страхи і неспокій. І це справді так, адже кожна зустріч з мистецтвом збагачує людину духовно, дає спокій стривоженій душі, додає їй моральних сил. Це наш фронт, і ми не можемо бути осторонь, мусимо працювати, творити, й не обов’язково це має бути про війну, ось такі красиві твори, які бачимо сьогодні довкола себе, зігрівають серця.

На думку мистецтвознавиці Анни Носенко, «акварель можна порівняти з музикою, музика існує в момент творення, акварель же більш матеріальна, і також має велику частку імпровізації. Це якраз і є осяяння мистця. Коли на білому папері, саме в цьому процесі, з’являється колір, цей папір стає фактично як світло, мистець втілює кольори у просторі світла, і в цьому є, мабуть, те дивовижне, що відрізняє акварель від олійного малярства. Мистець працює зі світлом, повітрям і водою. Без волі мистця, його досвіду, отого його осяяння твір був би неможливим. У цьому особливість акварелі».

Про організаційні особливості майбутнього бієнале «Море акварелі» говорив голова секції обласної організації НСХУ, народний художник України Анатолій Кравченко.

Неможливо виділити якісь окремі роботи на цій виставці, назвати кращі: кожна по-своєму гарна і, безперечно, талановита, становить особливу гордість автора. Надто коли потрапить до каталогу міжнародної виставки-бієнале, який розповсюджується по всьому світі.

Виставка триватиме до 5 лютого.