Читаючи новини в соціальних мережах, необхідно звертати увагу на фотографії. Після того, як читачка Ганна К. у новині про військовослужбовців, які моляться про порятунок, порахувала на фото пальці дівчини, яких виявилося шість, вона написала лист до редакції, що цей телеграм-канал поширює фейк. Публікація була емоційною, але створеною… штучним інтелектом.

В інформаційному просторі для створення фейків все частіше користуються послугами штучного інтелекту, обманюючи читачів. Добре відомі фотофейки із затриманням поліцією Трампа та на мітингу Макрона, де також помітна проблема із зображенням рук. А Трампу ще намалювали поліцейську портупею. На знімку Папи Франциска, якого вбрали в білий пуховик, на його лівій руці чотири пальці.

Сьогодні нейромережі Bing Image Creator, Midjourney можуть створювати будь-яку картинку чи контент. Так було створено фото цунамі та землетруса в Непалі, яких не було насправді. https://www.bbc.com/ukrainian/society/2015/12/151229_how_internet_misled_you

Зокрема, фейкові відео можна знайти на YouTube. Причому як постановочні відео, так і створені за допомогою штучного інтелекту. Так ЗМІ поширювали свідомо неправдиву інформацію, що начебто під час ремонту на вул. Єкатерининській було викопано та покинуто на ніч вуличний вказівник, через який сильно травмувався та зламав собі ключицю хлопець на самокаті. Насправді це виявилось постановковим відео горе-авторів, які інсценували та зняли відео. Це зафіксувала відеокамера, встановлена на вулиці, з якої потім зняли відео і представили на доказ фейку. https://t.me/odesacityofficial/5151

Завдяки штучному інтелекту можна створити відео з політиком, публічною персоною, вклавши в його уста будь-яку інформацію. Наприклад, такий фейк: «Франція має намір застосувати ядерну зброю проти армії РФ в Україні», — слова з відео з французьким політиком Мунір Бельаміті в соцмережі X. Проте, як показала перевірка, Мунір Бельаміті таких постів не публікував. З його відео-інтерв’ю було вирізано фрагменти та змонтовано у відеофейк.

Читачка Катерина Михайлова запитує, куди ж звертатися з приводу перевірки інформації. Якщо фото чи відео викликало сумнів, на якому сайті можна поставити запитання про його достовірність чи звернутися з проханням його розслідування? Чи є такі служби в інтернеті?

Відповідає аналітикиня VoxCheck Єлизавета Ткаченко:

— Від початку повномасштабного вторгнення росіяни активно використовують не лише текстові фейки та заяви різних політиків, а й фото та відео. Зокрема, через те, що візуальні матеріали можуть справити більше враження на глядача та змусити його більше довіряти сказаному.

Разом зі створенням фото- та відеофейків почали розробляти й програми, у яких їх можна перевірити. Наприклад, один із найлегших способів — зворотний пошук зображення в Google Images або Bing від «Майкрософт». Цей інструмент доступний кожному, адже варто лише відкрити гугл та поряд із пошуковим рядком натиснути на значок фото, завантажити зображення, а далі інструмент зробить все за вас. Він покаже, які ще сайти використовували дане фото або відео. У такий спосіб можна перевірити першоджерело, чи не підробили зображення та не видали його оригінальний контекст за щось інше. Якщо ж інструмент не показує першоджерело, то варто звернути увагу на джерела поширення. Коли більшість сайтів, які опублікували фото/відео, — російські або проросійські, найімовірніше, це буде фейком, який придумали самі ж росіяни.

Окрім Google Images можна використовувати сайт TinEye. Інструмент також дає можливість завантажити будь-яке фото та показує, де і коли його поширювали раніше.

Ще одним корисним інструментом є InVID& WeVerify. Інструмент дозволяє перевіряти не лише фото, а й відео. Його функціонал дещо ширший, ніж Google Images, TinEye, Bing, адже він проводить пошук не лише в цих мережах, а й в інших, таких як Baidu, «Яндекс», Reddit. Крім того, цей інструмент можна встановити на комп’ютер як плагін, що робить його зручнішим у використанні. Він абсолютно безкоштовний. Після його встановлення будь-який користувач може натиснути на фото та побачити додатковий рядок InVID&WeVerify, який пропонує різні браузери для швидкого пошуку зображення.

Водночас бувають і випадки, коли інструменти не показують першоджерело або інших ресурсів, які поширювали фото. Тоді варто скористатися інструментами FotoForensics або Forensically. Функція, яка допоможе перевірити фото в цих інструментах, це метод Error Level Analysis. ELA виділяє яскравішим кольором елементи зображення, які змінили або додали. Тобто будь-який користувач може завантажити фото та побачити, чи не відредагували його. Інструменти можна знайти в Google, вони також безплатні для усіх користувачів.

Також трапляються випадки, коли фото не просто відредаговане або його контекст змінений, а взагалі створене штучним інтелектом. Тоді можна скористатися інструментами AI or Not або ж Hive Moderation. Їх легко знайти в браузері. Вони не повністю безплатні, але дають певну кількість безкоштовних пошуків. Інструменти допоможуть визначити, яка вірогідність того, що фото було згенероване штучним інтелектом.

Інструментів для перевірки фото та відео багато, але варто зазначити, що іноді фейк можна спростувати і без цього. Варто лише придивитися до деталей, особливо до правопису, у якому росіяни так часто помиляються, та до природності самого зображення, яке штучний інтелект не завжди здатний передати. Зрештою, якщо ви побачили інформацію, але не змогли її перевірити, або не маєте на це часу — завжди можна надіслати посилання фактчекерам, які зроблять це за вас.

Коментар спеціаліста

Психолог Олена Філатова також дає поради як розпізнати правдиві та фальшиві новини. У першу чергу не купуйтеся на заголовок. Оцініть, чи викликає у вас емоцію, що миттєво хочеться прочитати матеріал. Оцініть його критично. Перевіряйте джерело інформації, пошукайте інформацію на інших сайтах. Не розповсюджуйте інформацію, не перевіривши її. Все, що дивно, нереалістично, смішно, безглуздо, має піддаватися перевірці. Ваша інформаційна безпека лише у ваших руках.