У кожного з нас є своє бачення рідної землі й унікальний набір елементів, без яких ми не уявляємо її. Це можуть бути сонячні поля пшениці, мінливе море, яке вабить незалежно від пори року та погоди, заспокійлива мелодія осіннього дощу чи літній аромат солодкої акації. І попри те, що думки можуть відрізнятися, всі вони об’єднані спільним бажанням — жити у вільній, квітучій та незалежній Україні.

Персональна виставка робіт одеської художниці, членкині НСХУ Ольги Погрібної, яку вона презентувала 18 січня в Музеї української книги обласної універсальної наукової бібліотеки ім. М.С. Грушевського під назвою «Моя Україна», яскраво відображає глибоку любов і відданість природі, рідній землі та її героям, як історичним, так і сучасним. Експозиція приурочена до Дня пам’яті захисників Донецького аеропорту та Дня Соборності України.

Як зауважує сама мисткиня, вона віддає перевагу станковому живопису, портрету та пейзажу. У роботі застосовує спеціальний інструмент — мастихін, який допомагає досягти об’ємності, ефекту «живості» та виразності. Яскраве холодне освітлення виставкового простору гармонійно підкреслювало рельєфні мазки на картинах, дозволяючи кольорам грати з людським оком залежно від відстані до полотна.

Поціновувачі мистецтва почали збиратися в експозиційному залі за годину до початку офіці-йного відкриття. Розмови й обговорення робіт потрохи заглушували фонову музику. За годину простір був заповнений майже пів сотнею людей. Серед гостей — чимало колег по ремеслу: Лариса Дем’янишина, Григорій Вовк, Тетяна Маслова, Валентин Співак, Юлія Шарапова та інші. Підтримати свою викладачку прийшли і юні послідовники Ольги Погрібної, яка з теплотою звернулася до їхніх батьків: «Дякую за те, що займаєтеся духовним розвитком своїх дітей. Діти — майбутнє, яке побудує країну, на яку заслуговують ті, хто нині віддає за неї своє здоров’я і навіть життя».

«Моя Україна» увібрала у себе мальовничі куточки нашої країни від херсонських полів до Карпатських гір. Одна з робіт «Седнів. Альтанка Глібова» (2024) пов’язана з місцем, яке пережило російську окупацію на початку 2022 року. На полотні зображена альтанка на березі річки Снов, де відпочивав і творив видатний український поет і байкар Леонід Глібов. Художниця зобразила міський пейзаж у природних тихих кольорах, створюючи атмосферу затишку і задумливості. Однією з найбільш яскравих і вподобаних відвідувачами, як і самою авторкою, стала «Балада про мальви» (2024). На полотні оживає поетичний образ вечірнього українського села із затишними будиночками, попереду яких ростуть яскраві червоні мальви — квіти, що є символом вірності етнічній спадщині.

Під час презентації пані Ольга неодноразово наголошувала на важливості дбайливого ставлення до землі, яке вона намагається передати у своїх роботах. На її думку, все, що навколо нас, залежить тільки від нас. Не потрібно звинувачувати когось, бо завжди винні люди, які стоять осторонь. Якщо можна вплинути на ситуацію, то це необхідно зробити.

В експозиції представлені чотири портрети — Марусі Чурай, Григорія Сковороди, Тараса Шевченка і Соломії Крушельницької. Художниця зізналася, що це лише початок портретної серії. Наступна робота буде присвячена Аллі Горській: «Подобається її творчість. Тим паче, що наше українське жіноцтво — щось особливе. Мою увагу завжди привертають такі люди».

Один із важливих елементів заходу — продаж карток із репродукціями картин художниці. Кожен, хто придбав таку листівку, зробив свій внесок у збирання коштів для реабілітації українського захисника і близького друга мисткині Миколи. Відтак виставка стала не лише культурною подією, а й актом солідарності з тими, хто зараз боронить Україну.

Одеська обласна універсальна наукова бібліотека ім. М.С. Грушевського на честь святкування свого 150-річчя вирішила зробити подарунок Ользі Погрібній і культурному середовищу міста: у відділі краєзнавчої літератури та бібліографії скриньку з «Митцями Одеси» поповнили карткою з ім’ям художниці. Цей крок допоможе у популяризації української ідентичності та її збереженні для наступних поколінь, а також у формуванні поваги до творчих особистостей, які зробили вагомий внесок у розвиток культури.

Особливого акценту атмосфері виставки «Моя Україна» додала координаторка заходу Катерина Галенко, підготувавши серію легких, інтерактивних питань, які допомогли гостям розслабитися, розбавили серйозний настрій події. Одне з них стосувалося уявної колаборації з будь-яким художником, й Ольга Погрібна, без зайвих роздумів, обрала Дієго Веласкеса і Пітера Брейгеля.

Після офіційної частини відвідувачі мали можливість підійти до авторки, щоб особисто поспілкуватися про ті надихаючі моменти, які стали основою її робіт. Атмосфера була теплою й невимушеною — присутні фотографувалися на фоні картин, обмінювалися враженнями, брали автографи. Одна з гостей поділилася: «Вражена роботами, оскільки кожна картина показує різні аспекти України. Усі вони схожі за кольоровою палітрою, але водночас різні». Інший гість зауважив: «Ольга — людина прекрасна, тому і її картини викликають приємні відчуття. Такі люди є нашою гордістю».

Художниця охоче відповідала на запитання, розповідаючи про процес створення кожного полотна та особливості її бачення сучасної України. Скажімо, на запитання, які емоції вона хоче викликати своїми роботами, підкреслила: «Хочу, щоб люди думали. Це головне. Коли людина думає, вона росте, прогресує. І тоді вона стане гідним членом нашого суспільства, яке ми побудуємо. Коли ми отримали незалежність, ми не розуміли, що ми отримали. Свобода і гідність — це набагато більше, ніж хліб та гроші».

Найближчим часом планується виставка «Час героїв» із презентацією каталогу з інформацією про зображених людей. «Вважаю, чим більше героїв я намалюю і чим більше людей про них дізнається, тим більше з цих героїв залишаться живими, завдяки енергії, яку я вкладаю», — поділилася Ольга Погрібна. Наостанок зауважила, що мала велику творчу перерву, більше 15 років, і, почавши знову, зрозуміла, що нічого, окрім цього, не хоче: «Проживаю насичене життя, і мені на все вистачає часу. Страшно, коли людині нудно, коли вона не бачить красу навколо себе. З маленьких деталей навколо нас і складається краса світу».

Відвідати виставку «Моя Україна» можна до 3 лютого з 10.00 до 17.00 (вихідний — неділя). Адреса бібліотеки ім. М.С. Грушевського: м. Одеса, вул. Троїцька, 49/51.

Анастасія ТІТАРЧУК,

студентка Одеського національного університету

ім. І.І. Мечникова.