У нас надто багато обговорюють, скільки ми отримаємо грошей на розбудову, про можливе їх розкрадання та інші речі, які не ведуть до прискорення закінчення війни. А українське прислів’я каже: «Не кажи «гоп», поки не перескочиш». Спочатку закінчимо переможно війну, а потім уже розбудовуватимемо країну-фортецю. Ідей багато. / Людмила НАДЄЄВА, інженер-механік на пенсії.
Можливо, комусь описане нижче здасться дрібним, несуттєвим у вік суцільної електронізації всього, що тільки можна. / Марк БЕЙГЕЛЬЗІМЕР, кандидат економічних наук.
Вчора, вирвавшись до центру, звернув увагу на величезну кількість людей у міських парках. Ходять невеликими групами — зразу видно, що приїжджі. А синичка весело виспівує свою весняну пісню: фі-фі-фю, фі-фі-фю... Тому й люди веселі, усміхнені. / Сергій ЛАЩЕНКО
Попри тяжку ситуацію, яка нині склалася в країні, наші медики-науковці, які мають великий практичний досвід, за інформацією пресслужби Одеського національного медичного університету, продовжують здійснювати супровід пацієнтів. / -
Лютнева революція 1917 року стала поворотним пунктом в історії українського народу, який після падіння самодержавства пережив справжнє національне відродження. Розпочався новий етап боротьби за українську державність. / Василь ВЕЛЬМОЖКО, член Національної спілки краєзнавців України.
Напередодні російського військового вторгнення в Україну в одній з поважних бібліотек нашого міста до моїх рук цілком випадково потрапила рідкісна як для нашого часу книжка Василя Глуздовського «На «Новій Україні» (Зелений Клин)»: Харків, Книгоспілка, 1928, іл., мапа. Крім назви, зацікавило мене й те, що майже за століття свого існування сторінки цього видання виявилися не розрізаними. Тому можу припустити, що ця книжка з моменту виходу з друку одразу ж потрапила до сумнозвісного радянського бібліотечного «спецхрану» і таким чином зберігалася до наших днів, перебуваючи поза читацькою увагою кількох поколінь одеситів. / -
В умовах війни та іншої небезпеки багато будинків та квартир перетворилися на справжні рукавички, в яких мешкають по дві й більше сімей. Звичайно, таке спів-мешкання нелегко прийняти, але в непростих реаліях іншого вибору може не бути, тому варто навчитися співіснувати і ладити з іншими людьми, ймовірно, і з незнайомими до цього. / -
Серед нас живуть люди, дитяча пам’ять яких опалена спогадами і досвідом Другої світової, що прокотилася нашою землею 80 років тому. Сьогодні їм дуже непросто. Багато сусідів виїхали у безпечніші регіони. Харчі у магазинах є, хоч запасливі одесити масово скуповують продукти, а от потрібних ліків в аптеках бракує. Усі знають, де обладнані бомбосховища, але ніхто із стареньких, до кого ми навідувалися у рамках проєкту «Хранителі часу онлайн», не хоче там ночувати. / Ольга ФІЛІППОВА.
Пам’ятайте, що ви там не одні. Суворо забороняється палити, вживати спиртні напої, вмикати гучний звук на телефоні (для перегляду новин чи прослуховування музики тощо), галасувати, запалювати без дозволу гасові лампи, свічки, приносити легкозаймисті речовини або такі, що мають різкий та сильний запах, а також громіздкі речі. / -
Рекомендації літнім людям, які залишаються вдома, від психологів ГУ ДСНС України в Одеській області. / -
При проведенні екстреної евакуації (та й не тільки) ви можете потрапити в некерований натовп, охоплений панікою. Щоб уціліти, важливо дотримуватися простих, але важливих правил поведінки. / -
В минувшее воскресенье в «сердце» Одессы, на перекрестке Дерибасовской и Ришельевской, прямо напротив главного входа в Оперный, на фоне баррикад и противотанковых «ежей» прошла культурная акция «Вільне небо/Free Sky», организованная при поддержке Министерства культуры и информационной политики, Государственного агентства Украины по вопросам искусства и Одесской областной военной администрации. / Олег Суслов
Эта неделя — пленарная в парламенте. Итоги первого дня — продление срока действия военного положения в стране с 26 марта еще на 30 суток. / Дарья Алексеева
Держу в руках предвоенный номер «Вечерней Одессы» за 24 февраля. / Дора Дукова
Когда война пришла в наши дома, одним из факторов, который уберег украинцев от панических мыслей и отчаяния, стала поддержка друзей из многих стран мира. Пусть живут они за тысячу километров от нас, но искреннее переживание за судьбу Украины, готовность помочь всем, чем могут, приглашение укрыться в их домах от бомбежек и ракетных ударов позволили душе обрести равновесие и сформулировать главную мысль сегодняшнего дня: украинцы — не одни в противостоянии с имперским злом. / Интервью вел Олег Суслов
Продолжаем информировать читателей о том, что делают в эти напряженные дни лауреаты конкурса «Вечерней Одессы» «Люди дела». Как и ожидалось, они активно включились в работу по оказанию помощи территориальной обороне, военным на передовой. / -
Три слова. Но в них заложено все. Победа над страхом и отчаянием, которые за две с половиной недели войны по-прежнему стараются залезть в самые сокровенные уголки души в надежде на то, что ты сдашься, приняв мир любой ценой, даже ценой потери гражданского достоинства и территорий родной страны. / Олег Суслов
«Я хотел бы принести извинения украинскому народу за свои действия, хочу, чтобы все это прекратилось». / -
Я со своими единомышленниками в 2011 году основал благотворительную организацию «Морской город». / Константин Колесниченко
Фейсбук, как никогда, полон эмоций. Разных. Включая матерщину, которая выворачивает душу, поднимая из ее глубин самое темное, что может быть в подкорке человеческой. Поэтому, когда читаю вот такие посты, как процитирую ниже, становится легче дышать, жить и действовать дальше. / Галина ТУЛЬЧИНСКАЯ
