Останні соціологічні дослідження підтверджують, що лише 5,5 % населення України вважає справедливими тарифи на житлово-комунальні послуги. 89% населення вважає їх необгрунтовано завищеними і такими, що не відповідають реальному стану житлово-комунального господарства країни. Майже 80% неза-доволені рівнем і якістю надання цих послуг. Потрібно зазначити, що ці послуги надаються підприємствами, управління якими здійснюють органи місцевого самоврядування ( міськради, виконкоми, тощо) і які фактично виведені з-під впливу держави. До Державної житлово-комунальної інспекції у Херсонській області щоденно надходять десятки скарг від громадян.

Враховуючи поточну ситуацію в Україні, що склалася в умовах тривалого (протягом останніх 18 років) встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги з огляду на соціальну доцільність, не можна погодитися з практикою раптового підвищення тарифів до економічно обґрунтованого рівня. В умовах недосконалої системи соціальної підтримки вразливих верств населення тариф повинен бути прозорим, зрозумілим, доступним, інакше це може викликати соціальну напругу та стати «шоком» для значної частини населення. І не даремно «Порядком формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», затвердженого Постановою уряду Тимошенко від 20.05.09 №529, передбачена вимога щодо проведення громадських слухань, на яких розрахунки тарифів доводяться до відома власників житлових будинків, квартир, не-житлових приміщень у житлових будинках та інших споживачів послуг.

Відповідно до Порядку, тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій повинен формуватись окремо по кожному багатоквартирному житловому будинку і лише після проведення громадських слухань з мешканцями цього будинку. На громадських слуханнях мешканці житлового будинку можуть відмовитись від деякого переліку послуг, що надає житлово-експлуатаційна організація. Громадяни вперше отримали право суттєво впливати на тариф з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та обирати послуги, які потрібні' саме для їх будинку.

Але команда міська влада, боячись спілкування з громадянами, не виконує Постанову уряду.

Система управління, тарифоутворення, контролю та захисту прав споживачів, що склалася в сфері житлово-комунального господарства, зайшла в глухий кут.

Існуюче законодавство не забезпечує вирішення проблем управління житлово-комунальним господарством: без комплексного прийняття нових підходів будь-які зміни в рамках існуючого законодавства неможливі.

Для подолання загрозливих тенденцій та, відповідно, до Стратегії реформування ЖКГ Міністерство з питань житлово-комунального господарства розробило антикризовий пакет законодавчих актів, який дасть змогу реалізувати системні зміни в галузі ЖКГ та створити умови для залучення інвестицій.

За словами народного депутата від БЮТ, члена колегії мінЖКГ Юрія Одарченко, антикризовий пакет, в першу чергу, спрямований на відновлення керованості галузі, посилення державного контролю та захист прав споживачів, недопущення зловживанням монопольним становищем підприємств водо-і теплопостачання, збалансування інтересів всіх суб'єктів ринку. Пакетом також передбачається підвищення енергоефективності будинків та ефективності використання енергоносіїв, створення стимулів й умов для переходу економіки на ощадливе використання енергоресурсів. Присутній механізм контролю отриманих від населення коштів за спожиті послуги.

Група антикризових законопроектів передбачає посилення професійного і фахового рівня працівників галузі, впливу на керівників підприємств (в першу чергу, водо- і теплопостачання) через механізм погодження з центральним органом влади та підсилення їх відповідальності. Відповідним порядком, розробленим МінЖКГ, надається реальна можливість перерахунків плати за ненадані, наданні не в повному обсязі або неякісні житлово-комунальні послуги, що дозволить залучити населення до процесу реформування сфери ЖКГ і зробить їх активними споживачами послуг.

«Порядок проведення перерахунків за житлово-комунальні послуги містить детальний перелік випадків, коли має проводитися перерахунок, умови його проведення для кожного з випадків, а також — порядок оформлення акту-претензії, — зазначив міністр Кучеренко. — Єдиний порядок перерахунку дозволить захистити права споживачів житлово-комунальних послуг, а також — підвищити якість житлово-комунальних послуг, що надаються споживачам».

Проект Закону України «Про Національну комісію регулювання на ринку комунальних послуг», розроблений в продовження дії Концепції розвитку системи державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій на ринку комунальних послуг, затверджену розпорядженням Кабміну у 2008 та, відповідно до Загальнодержавної програми реформування та розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2014 роки. Метою проекту є забезпечення недопущення необгрунтованого підвищення тарифів. Він дозволить реально запобігти зловживанню монопольним становищем, яке сьогодні спостерігається в секторі тепло-, водопостачання та водовідведення. Створення Національної комісії регулювання на ринку комунальних послуг є першим кроком та оптимальним шляхом вирішення питань, пов'язаних із вдосконаленням системи ціноутворення на ринку комунальних послуг.

Незважаючи на те, що уряд Тимошенко вже півтора роки утримує ціни на газ та електроенергію сталими, набула широкого поширення практика підвищення тарифів з посиланням на дії уряду. Дуже сподіваюсь, що за допомогою міністерства міські голови Херсонщини перетворяться з «арифмометрів» на ефективних управлінців комунальним майном, адже Закон про Національну комісію регулювання ринку комунальних послуг України створює правове поле для запровадження прозорого механізму формування цін і тарифів у житлово- комунал ьн ій сфері, а також надасть можливість уникнути необгрунтованого підвищення тарифів на відповідні комунальні послуги.

Надзвичайно важливим є прийняття законопроекту про введення спеціального режиму оподаткування операцій з надання житлово-комунальних послуг, яким передбачається можливість використання ПДВ для фінансування програм модернізації підприємств, скорочення втрат води та тепла, обладнання засобами обліку під жорстким моніторингом уряду.

Дуже важливим є встановлення спеціального режиму оподаткування операцій з надання житлово-комунальних послуг. Перехід підприємства житлово-комунальної сфери у такий режіїм означає, що кошти, які за звичайних умов йдуть на сплату податку на додану вартість, тепер перераховуються на спеціальний рахунок підприємства і використовуються на його модернізацію та заходи з енергозбереження. На думку нардепа Одар-ченка, це — реальна можливість знайти додаткову інвестиційну складову без підвищення тарифу, можливість підтримати галузь при обмеженому фінансуванні. За підрахунками міністерства ЖКГ, завдяки цьому режиму, підприємства галузі зможуть отримати від 1,5 до 2, 5 млрд. грн. на модернізацію те технічне переоснащення.

Розроблені Міністерством законопроекти дадуть змогу на 80% урегулювати ситуацію, що склалася в житлово-комунальному господарстві. Тепер завданням номер один перед Мінжитлокомунгоспом стоїть вирішення найбільш неврегульованого, соціально болючого питання володіння та управління житловим фондом.