ИА «Контекст Причерноморье»
Мнения
Мнения

С приднестровскими номерами в Украину теперь не въедешь. Что это значит?
1 сентября вступил в силу запрет на проезд в Украину автомобилей с приднестровскими номерами. Отныне въехать на украинскую территорию могут только транспортные средства из Приднестровского региона, имеющие нейтральные номера.
Несмотря на то, что эти меры были анонсированы заранее, интрига сохранялась до последнего.
28 августа на сайте Одесской таможни появилась информация о том, что после обращения посольства Молдовы в Киеве в МИД, Украина отказалась от намерения запретить въезд для автомобилей с приднестровскими номерами. В сети появилась нота посольства, содержащая просьбу «перенести ранее согласованные сроки ввода изменений на 10 января 2022 года». Однако уже на следующий день на странице Одесской таможни в Facebook появилась следующая информация: «Информацию об отсрочке запрета на допуск к участию в международном движении транспортных средств из Приднестровья, у которых нет номеров нейтрального образца, разместили по ошибке». // подробнее

Чего ожидать Киеву от нового правительства в Кишиневе
«Это правительство не будет воровать, не будет создавать законы, разрешающие воровство, не будет приватизировать для родственников государственную собственность. Мы будем стремиться конфисковать имущество коррумпированных чиновников и на эти деньги строить школы, приюты, дома культуры и дороги», — заявление тогда еще кандидата в премьер-министры Молдовы Натальи Гаврилицы, пожалуй, лучше всего отражало те настроения, которые связывают в молдавском обществе с приходом новой власти. В том, что Наталья Гаврилица и состав ее правительства будут утверждены парламентом, сомнений быть не могло. Напомним, что пропрезидентская партия «Действие и солидарность» (PAS) по итогам парламентских выборов 11 июля получила 63 мандата из 101 и возможность самостоятельно формировать правительство. // подробнее

Офіційні результати парламентських виборів в Болгарії ще не оголошені, і зберігається інтрига, хто посяде перше та третє місця, але результат вже зрозумілий — у склад 46-х Народних зборів пройшли ті ж самі шість партій, що й у квітні. // подробнее

Для Украины наличие стабильного проевропейского парламентского большинства и правительства у соседей – позитивный факт, дающий возможность оживить как двусторонние отношения, так и контакты в треугольнике Украина-Молдова-Грузия.
Экс-президенту Игорю Додону удалось достичь того же, что и Владу Плахотнюку, олигарху и еще недавно «главному смотрящему» за Молдовой, – объединить против себя людей, зачастую с разными взглядами, но с одним желанием – избавить страну от «кулька». Черный пластиковый пакет с календарем стал в Молдове символом коррупции. Именно такой пакет на одном из опубликованных видео Плахотнюк передает Додону и, как явствует из диалога, в нем находятся деньги, которые предназначены для выплаты жалований социалистическому «активу». Ни для кого не было секретом, что Игорь Додон стал президентом при содействии Влада Плахотнюка, который стремился обрести в его лице «страшилку» для европейских партнеров. // подробнее

Украина — не единственная страна в мире, перед которой стоит задача реинтеграции людей с оккупированных территорий. «Восточный вариант» пообщался с иностранными экспертами и исследовал опыт трех разных стран — Грузии, Азербайджана и Молдовы. // подробнее

Нещодавно Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь зауважив на необхідності привести у відповідність до мовного закону гімн Одеси, у якості якого рішенням Одеської міської ради затверджено «Песню об Одессе» з оперети Дунаєвського «Біла акація», і це змусило мене у черговий раз замислитися про ситуацію, що склалася сьогодні в Україні навколо мовного питання.
Я цілковито підтримую пана Креміня та його діяльність стосовно дотримання норм Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», але маю зазначити, що у цьому Законі є багато питань і аспектів, що вимагають уточнення, роз’яснення та диференційованого підходу.  // подробнее

В Молдове распустили парламент и объявили досрочные выборы
«Уважаемые граждане, несколько минут назад я подписала указ о роспуске действующего парламента. Этим решением мы подготовили почву для того, чтобы граждане могли избрать новый парламент, который будет служить интересам страны и народа…», — этими словами президент Молдовы Майя Санду подвела черту под ее затянувшимся политическим противостоянием с парламентским большинством.
Незадолго до озвученного Санду решения Конституционный суд смел последнее препятствие на пути к досрочным выборам, признав неконституционным введение парламентом чрезвычайного положения. Последнее, но не единственное. В конце прошлой недели депутаты парламентского большинства, возглавляемого Партией социалистов, предприняли отчаянную, граничащую с фарсом, попытку сохранить власть. // подробнее

Наступного року Україна головуватиме у Стратегії ЄС для Дунайського регіону (ЄСДР). Це, безумовно, не лише важливий крок у реалізації євроінтеграційних намірів держави, але й значна відповідальність. Адже ЄСДР поширюється на 14 країн, серед яких є як члени ЄС, так і країни Дунайського басейну, що мають намір стати частиною об'єднаної Європи.
Реалізація ЄСДР почалася ще у 2011 році, втім, до останнього моменту Україна не приділяла Дунайському питанню належної уваги. Тому очікуване головування дає унікальний шанс не лише включитися в певні загальноєвропейські процеси, але й впровадити нові принципи регіонального розвитку. Адже українська частина Дунаю — це чотири області: Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька та Одеська. Регіони багато в чому проблемні через етнічну строкатість, нестачу робочих місць та інші соціальні проблеми, а найголовніше — через своє прикордонне розташування. Там, де є кордон, є не лише впливи сусідніх держав, але й передумови для контрабанди, нелегальної міграції та організованої злочинності. І прикордонні регіони України тут не виняток.
Це вповні відчуває на собі Закарпатська область, яка межує аж з чотирма державами — Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією і на території якої проживає діаспора сусідніх країн.
Взаємодія у подоланні викликів у сфері безпеки та боротьба з організованою злочинністю визначена у якості 11-го пріоритетних напрямів ЄСДР. Останнього за списком, але не за значенням.  // подробнее

Незадовго до опівночі Бойко Борисов – прем'єр-міністр, який з невеликими перервами править у Болгарії з 2009 року, – виступив зі зверненням на своїй сторінці у мережі Facebook.
Засунувши руки в кишені і не звертаючи уваги на падаючий сніг, прем'єр та лідер партії ГЄРБ («Громадяни за європейський розвиток Болгарії) запропонував опонентам мир і створення експертного уряду, який візьме на себе відповідальність і до грудня зробить усе, аби вийти з пандемії та піти далі.
Миролюбний тон та пропозиція Борисова щодо «експертного уряду» навряд чи когось ввели в оману. Його наміри очевидні – залишитися при владі і за можливості уникнути дострокових виборів.
Формально коаліція ГЄРБ та Союзу демократичних сил (СДС) вп'яте виграє вибори, отримавши більше 26% голосів (за даними обробки майже 99% протоколів). Але може статися так, що жодна з можливих партійних коаліцій в стінах парламенту не набере достатньо голосів для формування уряду.
І тоді неминучі дострокові вибори, де ГЄРБ має всі шанси отримати гірший результат – і піти в опозицію. // подробнее

18 лютого 2021 року Міністерство розвитку громад та територій України і служба Віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції повідомили, що національні координатори країн-учасниць Європейської стратегії для Дунайського регіону (ЄСДР) одностайно підтримали заявку України на головування в ній у 2022 році. Таким чином, Україна стане першою країною без членства в Євросоюзі, що протягом року головуватиме у даній макрорегіональній ініціативі ЄС, до реалізації якої залучено 14 країн Дунайського басейну. // подробнее

«Пані президент, Європа – на вашому боці. Процвітання, стабільність і свобода – наша спільна мета. Можете на нас розраховувати».
Ця заява голови Європейської ради Шарля Мішеля за підсумками його зустрічі з Маєю Санду у деталях є дивною, адже стабільність – це саме те, проти чого бореться Санду, прозахідна президентка Молдови, яка торік здобула приголомшливу перемогу. А от для її опонента, проросійського експрезидента Ігоря Додона, та сама стабільність стала головним активом, що дозволяє йому зберігати контроль над процесами у країні. // подробнее

Наприкінці року Україна стане першою країною за межами ЄС, що очолюватиме Дунайську стратегію – масштабну макрорегіональну ініціативу Євросоюзу.
Це амбітний крок з боку українського уряду, адже це головування є дуже відповідальною місією, яка потребує значних інтелектуальних, людських і фінансових ресурсів. Уряд бачить у цьому можливість підвищити міжнародний авторитет та прискорити євроінтеграційний рух України.
Втім, відкритим залишається питання: чим стане головування України у Дунайській стратегії – початком якісно нового етапу участі країни у цій амбітній ініціативі ЄС чи лише коштовною PR-акцією? // подробнее

Продовжуємо знайомити з основними складовими «Стратегії зміни майбутнього», розробленої фахівцями Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України (НІСД). В стратегії визначено п’ять стратегічних цілей, які мають забезпечити позитивні зміни у баченні майбутнього, сприяти формуванню економічної моделі, яка забезпечить реалізацію людського, підприємницького та природно-ресурсного потенціалу країни. У попередній статті йшлося про ціль структурної модернізації економіки, яка має утворити «матеріальну» основу гідного майбутнього. Невід’ємною від неї є друга виділена фахівцями Інституту ціль, яка полягає у зміцненні добробуту через розширення можливостей для продуктивної зайнятості в умовах динамічних змін на ринку праці.  // подробнее

Про «Стратегію зміни майбутнього», розроблену фахівцями Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України (НІСД), йшлося у попередній статті автора. Фахівці НІСД визначили п’ять стратегічних цілей, які мають забезпечити позитивні зміни у баченні громадянами свого майбутнього та майбутнього країни, сприяти формуванню економічної моделі, яка забезпечить реалізацію людського, підприємницького та природно-ресурсного потенціалу нації. Сьогодні йдеться про першу з таких цілей, якою є структурна модернізація економіки// подробнее

Побутує думка, що стратегія – це завжди щось суто «про майбутнє». Переважна більшість стратегічних програм в Україні будується на підставі лише уявлень про те, як «має бути», проте практично не сприяють подоланню прірви між небажаною дійсністю та бажаним майбуттям. А, оскільки, на переконання державних управлінців, стратегія як документ – це ще й обов’язково про те, як розподілити бюджетні гроші, численні стратегічні програми із задоволенням ухвалюються владою, проте зовсім не сприймаються суспільством як ознака наявності у країні визначеного майбутнього. // подробнее

Ключова помилка Молдови — визнання сепаратистів стороною переговорів, виведення Росії зі статусу країни-агресора і введення у статус посередника. Це досвід, який може використати Україна і який ми не маємо повторювати за жодних умов. Читайте конспект ґрунтовної і цікавої лекції про Придністров'я, Молдову і Росію від завідувача сектора досліджень Південного регіону Національного інституту стратегічних досліджень Артема Филипенка. Лекція відбулася онлайн під час зустрічі дискусійного клубу «Україна – ЄС». Записала Тетяна Кропивницька. // подробнее

Визит дамы  10:41 14.01.2021

Чем завершилась поездка в Украину Майи Санду
Визит президента Молдовы Майи Санду в Киев с полным правом можно назвать «дважды символичным». Для нее это был первый официальный зарубежный визит после избрания на должность, а для Украины — первый в новом году визит высшего уровня.
Выбор Майей Санду именно Киева не должен удивлять. У Молдовы общие границы только с Украиной и Румынией, но именно с этими странами у ее предшественника Игоря Додона сложились не самые лучшие отношения. Он так и не смог встретиться ни с Петром Порошенко, ни с Владимиром Зеленским. Что же касается президента Румынии Клауса Йоханниса, то он не посещал Молдову с 2014 года и осуществил визит в Кишинев только после избрания Майи Санду. // подробнее

Чи потрібні Україні «м'які кроки» для інтеграції окупованих територій?
Подібні поради дає Києву сусідня Молдова. Зокрема, в інтерв'ю Європейській правді новообрана президентка Мая Санду зауважила, що, можливо, Україні знадобиться молдовський досвід «м'якого підходу» до непідконтрольного Придністров'я.
На відміну від заяви про необхідність виведення російських військ з Придністровського регіону, ці її слова залишилися майже непоміченими. А дарма. // подробнее

Смогут ли Киев и Кишинев найти компромиссы в спорных вопросах, не поступаясь национальными интересами?
Свой первый официальный визит в качестве президента Республики Молдова Майя Санду намерена совершить в Киев. Подобный выбор не удивителен. Украина, как и Румыния, — страна, с которой Молдова имеет не только общую границу, но во многом и общий интерес. // подробнее

В ОНУ им. Мечникова состоялась пресс-конференция, посвященная предстоящим выборам ректора. Спикеры пресс-конференции: ректор ОНУ им. Мечникова Игорь Николаевич Коваль, лидеры студенческого самоуправления и профсоюза Евгений Юраш, Сергей Ивис.  // подробнее


Страницы: 1 2 3 4 5 6 ...

© 2005—2021 Информационное агентство «Контекст-Причерноморье»
Свидетельство Госкомитета информационной политики, телевидения и радиовещания Украины №119 от 7.12.2004 г.
Использование любых материалов сайта возможно только со ссылкой на информационное агентство «Контекст-Причерноморье»
© 2005—2021 S&A design team / 0.014
Перейти на полную версию сайта