Коли Україна стикнулася з військовою агресією РФ та окупацією своєї території, це призвело до зростання підтримки нашого вступу до НАТО. У підсумку рух до Альянсу перетворився на безальтернативну вимогу українського суспільства.

У Грузії, де від початку 90-х років є території під «гібридною окупацією» РФ, а з 2008 йдеться про неприховану окупацію, суспільство також тяжіє до НАТО.

А от у Молдові, де є придністровський регіон під фактичною російською окупацією, подібного ефекту не спостерігається. Про те, чому молдовани виявилися геть не схожими на українців у цьому питанні, Європейська правда» поговорила з Артемом Филипенком, експертом Національного інституту стратегічних досліджень та фахівцем з питань Молдови – і ми радимо продивитися це коротке відео.

А для тих, хто віддає перевагу читанню, ми підготували також текстовий виклад основних тез дискусії Филипенка та Сидоренка.

Про те, чому Молдова, на відміну від України, не прагне до НАТО

Почнемо з того, що Молдова не тільки не хоче, але й не може стати членом НАТО.

По-перше, за конституцією Республіка Молдова є нейтральною країною.

І коли цю норму прописували у тексті конституції, то (на вимогу певних партій) передбачили особливі правила зміни нейтрального статусу.

Цей механізм, який поширюється лише на одну статтю, настільки складний, що вихід Молдови з нейтралітету є фактично неможливим. Він вимагає, що для відмови від нейтрального статусу має відбутися референдум, на якому за цю відмову має проголосувати більшість від списочної кількості виборців, а не більшість від тих, хто прийшов на дільниці.

Однак у Молдові через масову трудову міграцію багато виборців живуть поза межами країни. Ці люди у списках є, але на виборах їх нема. Через це явка виборців рідко підіймається вище 50%. В історії Молдови практично всі референдуми провалювалися через недостатню явку, хоча там достатньо явки в 33%, але навіть стільки виборців не приходило на дільницю.

Тож навіть якщо уявити, що на дільниці прийдуть 49% виборців (що украй складно) і 100% з них проголосують за НАТО (що взагалі неможливо), то й цього не вистачить для відмови від нейтралітету. Це – перше, технічне питання.

По-друге, у Молдові поки що немає суспільного запиту на вступ до НАТО.

Соціологічні опитування свідчать, що молдовани не розуміють необхідності НАТО і тому не мають бажання для вступу.

Чим НАТО «відлякує молдован і як це можливо змінити

Тут є багато чинників. Є вплив російської пропаганди; є місцеві політики, які постійно переконують молдовських громадян у тому, що нейтралітет є гарантією безпеки.

І взагалі у Молдові є сильні проросійські настрої. Це, мабуть, єдина пострадянська країна, де протягом восьми років при владі перебувала Компартія (тобто не вихідці з неї, а саме Комуністична партія Республіки Молдова). Причому комуністи тоді прийшли до влади під гаслами входження в Євразійський союз та відродження Радянського Союзу.

Тобто виборці голосували за них, у тому числі ностальгуючи за радянським минулим.

І навіть коли комуністи пішли, там продовжили перемагати проросійські кандидати, як це було на президентських виборах 2018 року, коли президентом обрали Ігоря Додона.

Але зараз є певна позитивна тенденція. І це не тільки перемога прозахідної Маї Санду.

Минулої осені 29% виборців, готових прийти на референдум, проголосували б за НАТО – і це більше, ніж у попередні роки. Зараз я бачив одне з соціологічних опитувань, що навіть 35-36% громадян Молдови, можливо, підтримали б НАТО.

Ця зміна відбулася саме після повномасштабного вторгнення РФ в Україну, тобто у Молдові з’являється усвідомлення загрози, але не таке сильне, як в Україні, де вже є чітке розуміння, що «парасолька НАТО» – це гарантія безпеки.

Про те, що робить влада Молдови

Зараз влада нарешті перестала прикриватися гаслом, що нейтралітет нібито є гарантією безпеки Молдови.

Це десятиліттями повторювали молдованам, а тепер почали визнавати: «вибачте, насправді нейтралітет не гарантує вам безпеку».

І зовсім революційно прозвучали слова президентки Маї Санду про те, що Молдова може його переглянути.

Зважаючи на всі ці зміни, сценарій, за якого в осяжному майбутньому молдовани зрозуміють, що вони помилялися, і стануть прибічниками НАТО, не є фантастичним. Але треба усвідомлювати, що цей процес нешвидкий.

Фактично зараз Молдова у тій ситуації, яка була в Україні близько 10 років тому. Тоді достатньо високий відсоток українців виступав за європейську інтеграцію, але за вступ до НАТО були ті ж 35-36% людей, які бачили у цьому гарантію безпеки.

Утім, очевидно, що Росія та проросійські політики Молдови докладатимуть зусиль, щоб ця зміна у Молдові не відбулася.

Але крім цього, дуже багато залежатиме від того, чи побудує влада Молдови якісну інформаційну, роз’яснювальну роботу щодо, орієнтовану на те, щоби суспільство позбулося міфів про НАТО. Бо поки що опозиційні лідери лякають людей війною, і кажуть: «через НАТО Санду вас втягне у російсько-українську війну, завтра вас будуть так само бомбити». І коли ця пропаганда накладається на певні економічні прорахунки уряду, то вона, на жаль, працює.

Читати повний текст статті.

СЕРГІЙ СИДОРЕНКО, АРТЕМ ФИЛИПЕНКО, ЄВРОПЕЙСЬКА ПРАВДА