Використання'землі в Україні — платне. На Херсонщині 110,8 тис. гектара обкладаються земельним податком, а 121,6 тис. гектара — орендною платою.

Вигідніше звітувати самостійно

— Земельна ділянка є об'єктом оподаткування за низкою платежів, — пояснює Тетяна Ракитська, завідувачка сектору адміністрування платежів за землекористування, місцевих податків і зборів, ресурсних (рентних) та неподаткових платежів управління оподаткування юридичних осіб ДПА у Херсонській області. — Податківці постійно відстежують, щоб уся земля власників земельних ділянок та землекористувачів оподатковувалася відповідно до цільового призначення та умов її надання. Адже надходження плати за землю формують значну частину доходів місцевих бюджетів, кошти яких спрямовуються на заробітну плату, пенсії, інші соціальні виплати різним категоріям населення.

Плата за землю складає сьогодні 12% надходжень до місцевих бюджетів. За оперативними даними, загальна сума цих надходжень — 100 млн. грн. на рік.

— Аби поставити на облік як суб'єкти, так і об'єкти оподаткування, ми постійно порівнюємо інформацію щодо площ земельних ділянок, які використовуються землекористувачами, з органами місцевого самоврядування та земельних ресурсів, — говорить Тетяна Вікторівна. — У результаті такої співпраці до оподаткування додатково залучено 140 суб'єктів. Вони задекларували 1,6 млн. грн. податкових зобов'язань. Зокрема, в Чаплинському районі юридична особа уклала 5 договорів оренди землі на 1,4 тисячі га. Нарахування орендної плати на рік склало 255 тисяч гривень. Одним із підприємств Каховського району, за використання 19,5 га земельних ділянок, також самостійно задекларовано податкові зобов'язання в розмірі 131,2 тис. грн.

Більшість платників своєчасно подають податкову звітність. Якщо протягом місяця від дня набуття права власності або права користування земельною ділянкою платник не подає звітний розрахунок, до нього застосовуються штрафні санкції. Минулого року виявлено 176таких порушень. Штрафні санкції перевищили ЗО тис. грн.

— Плата за землю має сплачуватися платниками-юридичними особами щомісячно рівними частинами до ЗО числа кожного місяця, — наголошує завідувачка сектору. —Платникам набагато вигідніше самостійно подати звітність та сплатити податок до бюджету. Коли зобов'язання нараховується податковим органом, до суми плати за землю нараховуються штрафи як за неподання (несвоєчасне подання) звітності! так і за кожний податковий період, на який припадає недоплата.

Окрім того, платників можуть узагалі позбавити прав користуватися ділянками. Закон України «Про плату за землю» передбачає: несплата земельного податку або'' орендної плати за землі державної і комунальної власності виробниками товарної сільськогосподарської, рибної продукції та громадянами протягом року, іншими платниками — протягом півроку, вважається систематичною і є підставою для припинення права користування земельними ділянками.

Нюанси законодавства

Слід нагадати, що з 2008 року запроваджено нові умови оподаткування земельних ділянок, придбаних за цивільно-правовими угодами (купівля-продаж). У межах населених пунктів земельний податок обчислюється у розрахунку 1 % від ціни угоди, але не менше від нормативної грошової оцінки. За межами населених пунктів податок за землі промисловості обчислюється в розрахунку 5% від ціни придбання, але не менше розміру середньообласної оцінки ріллі.

— Розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності не може бути меншим трикратного розміру земельного податку, — уточнює Тетяна Ракитська. — Водночас верхній поріг орендної плати обмежений розміром 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Донині залишається невирішеною низка актуальних проблем, серед яких — користування землею без оформлених належним чином правовстановлюючих документів. Зокрема, відсутність правовстановлюючих документів на земельну ділянку не звільняє її користувачів від сплати земельного податку. Досить часто громадяни та юридичні особи використовують ділянки за рішеннями місцевих рад. При цьому, за браком коштів або з інших причин, вони не оформлюють державні акти або договори оренди.

—Звичайно, це—порушення вимог Земельного кодексу, який забороняє використовувати ділянки до одержання право-встановлюючого документа, — вважає Тетяна Вікторівна. — Податківці можуть притягати таких користувачів до оподаткування, оскільки державний земельний кадастр містить дані про них. Якщо площа ділянок не відображена в даних державного земельного кадастру через відсутність оформлених правовстановлюючих документів на землю, Спеціалісти податкової служби беруть до уваги інформацію органів місцевого самоврядування та включають підтверджені площі до об'єкта оподаткування землекористувачів. При самовільному захопленні землі місцеві ради мають звертатися до органів прокуратури, земельних інспекцій для наведення порядку та застосування заходів відповідальності.

Варто звернути увагу і садівничих товариств, що зареєстровані платниками земельного податку. Дачники, які приватизували свої присадибні ділянки, мають самостійно сплачувати земельний податок з дати отримання державних актів про право власності на земельну ділянку.

Небезпечне спрощення

Тим часом з 1 січня 2010 року набрав чинності закон про спрощення порядку набуття прав на землю. Його вважають здатним розв'язати справжню війну за землю.

З одного боку, власник може без погодження з управліннями земельних ресурсів змінити цільове призначення своєї ділянки: наприклад,, був у нього город, а відтепер там будинок. Однак держава отримала право викупити і вилучити ділянку для потреб громади: прокладання доріг, будівництво мосту...

Юристи побоюються зловживань з боку владних структур: спочатку відберуть ділянки в хорошому місці під дорогу або парк, а потім змінять плани й побудують там котеджі для багатих.