Зазвичай про політика говорить він сам, його прибічники/конкуренти, експерти та інколи родичі

Аби портрет був об'єктивним і повним, ми вирішили розпитати людей, які бачать людину зі сторони. Для того, щоб поглянути на Володимира Литвина з нестандартного ракурсу, наш кореспондент зЧздивна його батьківщину та в інші місця, які політик не афішує.

Потужне коріння

Щоб зрозуміти, як кандидат в Президенти керуватиме країною, варто не слухати красиві обіцянки, а навідатися на його малу батьківщину.

Мала батьківщина Володимира Литвина — типове село на Поліссі.

Якою хоче зробити країну Володимир Михайлович, стає зрозумілим, якщо пройтися вулицями його рідного села. Є тут три об'єкти, що з'явилися завдяки саме Володимиру Михайловичу.

Перший — школа. Не просто школа — гімназія! Побудована за найвищими стандартами сучасної освіти. Одна з найкращих на Житомирщині.

У часи, коли Володя був школярем, в його рідному селі була лише восьмирічка. У старші класи доводилося ходити до сусіднього села. Як тільки у Литвина з'явилася можливість, він втілив свою мрію: зробив усе, аби місцеві діти отримали рівноправний доступ до освіти.

Вчителька цієї школи Галина Скиба розповіла: «Тут все продумано, щоб дати дітям хорошу освіту і всебічний розвиток. Нам, вчителям, дуже імпонує підхід Володимира Михайловича: не балувати дітей, а виховувати в праці, любові, пошані до землі. Наші випускники конкурентоздатні в боротьбі за вищу освіту. У гімназії така репутація, що до неї батьки дітей з райцентру возять!»

Другий за важливістю для життя села об'єкт — фельдшерський пункт. Володимир Литвин створив у рідному селі цілу амбулаторію. Недалеко від неї ми поспілкувалися з літньою мешканкою. Виявилося, що її прізвище теж Литвин, але політику вона просто тезка: «У нас півсела Литвинів. На Поліссі — дуже поширене прізвище. Як у нас в селі з лікарями? Якщо занедужаєш, так доктор додому прийде, укол зробить. Не так, яку моєї сестри на Луганщині, сусід від апендициту помер».

Найкрасивіша будівля села, безумовно, православна церква. Це теж дітище Володимира Литвина. Саме тут у вихідні та свята збирається більшість односельців — поспілкуватися, разом порадіти, очиститися від метушні. Хрестини, вінчання... Відразу відчувається — село живе, не вимирає, як інші.

Саме на своїй малій батьківщині Володимир Михайлович втілив те, що хоче зробити для всієї країни: у кожному селі школа, фельдшерський пункт — державна турбота. Ну а храм — справа самої громади.

«Освіта, здоров'я, духовність—це те, що людям необхідно забезпечити. Решту вони самі зароблять, народ у нас вражаюче працелюбний», — не втомлюється повторювати Володимир Литвин.

Паростки майбутнього

Окрім малої батьківщини героя нарису, наш кореспондент заїхав ще в декілька місць центральної України: будинок дитини, інтернат для дітей з вадами слуху, дитбудинок. Ми чули, що політик їх відвідує, і вирішили перевірити ці чутки.

На наше питання, чи приїжджав Литвин на святого Миколая, нянька будинку маляти на ім'я Наталя розповіла: «Цього року ще не був. Частіше приїжджає дружина. Тетяна Костянтинівна багато діток по іменах знає, розмір одягу, взуття...

Усе підбирає за зростом, якщо треба — вшиє. Дуже інтелігентна жінка, дуже йому підходить — гідна пара. А він по-чоловічому допомагає: присилає борошно, цукор, крупи. Дітям не лише подарунки на свята потрібні, їх щодня й годувати треба. Недавно кімнату для реабілітації дітей нам облаштував. Самі розумієте, в якому стані до нас покинуті діти потрапляють. А Володимир Михайлович уміє знаходити з ними спільну мову. Спочатку дітки лякаються, самі розумієте, у нас мало чоловіків бачать. Але він їх розтормошить, зацікавить. Упевнена—з нього в майбутньому вийде хороший дідусь для власних онуків».

У Березівському інтернаті для дітей з вадами слуху кореспонденту відповіли: «Днями був. Привіз подарунки. Завжди запитує, що привезти, що потрібно? Дуже раціональна допомога, підбирає лише потрібні речі.

А то, знаєте, дивишся по телевізору, як політик в дитячому садку перед камерами танцює, і розумієш — показуха! Діти заплакані, у виховательки очі квадратні — лише політик і посміхається! Для таких дитячі горе-радість — лише фон.

Володимир Михайлович по-ха-зяйськи поводиться. Запитує, чи не тече дах, скільки порошку для прання треба? Він з тих, хто замість цукерок привезе вітаміни».

У дитячому будинку в Прилуках сказали, що Володимира Михайловича ніколи не бачили: «До нас спочатку Олена Литвин приїжджала, а цього року Ваня — молодший син з друзямй-студентами. Сказав, що тато всюди не встигає, привіт передавав. Багато потрібного привіз».

Ця поїздка дійсно дозволила побачити іншого Литвина. Напевно, слід зробити екскурс на «невидимий бік Місяця» інших політиків.