Зазвичай про політика говорить він сам, його прибічники/конкуренти, експерти та інколи родичі.

Аби портрет був об'єктивним і повним, ми вирішили розпитати різних людей. Для того щоб поглянути на Володимира Литвина з нестандартного ракурсу, наш кореспондент з Чздив на його батьківщину та в інші місця, які політик не афішує.

Потужне коріння

Щоб зрозуміти, як кандидат в Президенти керуватиме країною, варто не слухати красиві обіцянки, а навідатися на його малу батьківщину.

Мала батьківщина Володимира Литвина-типове село на Поліссі.

Якою хоче зробити країну Володимир Михайлович, стає зрозумілим, якщо пройтися вулицями його рідного села. Є тут три об'єкти, що з'явилися завдяки саме йому.

Перший — школа. Не просто школа — гімназія! Побудована за найвищими стандартами сучасної освіти. Одна з найкращих на Житомирщині.

У часи, коли сам Володимир Михайлович був школярем, в його рідному селі була лише восьмирічка. У старші класи доводилося ходити в сусіднє село. Як тільки у Литвина з'явилася можливість, він втілив свою мрію: зробив усе, аби місцеві діти дістали рівноправний доступ до освіти.

Вчителька цієї школи Галина Скиба розповіла: «Тут все продумано, щоб дати дітям гарну освіту і різносторонній розвиток. Нам, вчителям, дуже імпонує підхід Володимира Михайловича: не балувати дітей, а виховувати в праці, любові, пошані до землі. Наші випускники конкурентноздатні в боротьбі за вищу освіту. У гімназії така репутація, що до неї батьки дітей з райцентру возять!»

Другий за важливістю для життя села об'єкт — фельдшерський пункт. Володимир Литвин створив у рідному селі цілу амбулаторію. Недалеко від неї ми поспілкувалися з літньою мешканкою. Виявилося, що її прізвище теж Литвин, але політику вона просто тезка: «У нас півсела Литвинів. На Поліссі — дуже поширене прізвище. Як у нас в селі з лікарями? Якщо занедужаєш, так лікар додому прийде, укол зробить. Не так, як у моєї сестри на Луган-щині — сусід від апендициту помер».

Найкрасивіша будівля села, безумовно, православна церква. Це теж дітище Володимира Литвина. Саме тут на вихідні та свята збирається більшість односельців — поспілкуватися, разом порадіти, очиститися від метушні. Хрестини, вінчання... Відразу відчувається — село живе, не вимирає, як інші.

Саме на своїй малій батьківщині Володимир Михайлович втілив те, що хоче зробити для всієї країни: у кожному селі школа, фельдшерський пункт — державна турбота. Ну, а храм — справа самої громади.

«Освіта, здоров'я, духовність — це те, що людям необхідно забезпечити. Решту вони самі зароблять, народ у нас вражаюче працелюбний», — не втомлюється повторювати Володимир Литвин.

Паростки майбутнього

Окрім малої батьківщини героя нарису, наш кореспондент заїхав ще в декілька місць Центральної України: будинок маляти, інтернат для дітей з вадами слуху, дитбудинок. Ми чули, що політик їх відвідує, і вирішили перевірити ці чутки.

На наше питання, чи «приїжджав Литвин на Святого Миколая?» нянька будинку маляти на ім'я Наталя розповіла: «Цього року ще не був. Частіше приїжджає дружина. Тетяна Костянтинівна багато діток по іменам знає, розміри одягу, взуття... Усе підбирає сама, якщо треба — ушиє. Дуже інтелігентна жінка, дуже йому підходить — гідна пара. А він по-чоловічому допомагає: присилає муку, цукор, крупи. Дітям не лише подарунки на свята потрібні, їх-щодня й годувати треба. Недавно кімнату для реабілітації дітей нам обладнав. Самі розумієте, в якому стані до нас покинуті діти потрапляють. А Володимир Михайлович вміє знаходити з ними спільну мову. Спочатку дітки лякаються, самі розумієте, у нас мало чоловіків бачать. Але він їх розтормо-шить, зацікавить. Упевнена-з нього в майбутньому вийде хороший дідусь для власних онуків».

У Березівському інтернаті для дітей з вадами слуху кореспонденту відповіли: «Днями був. Привіз подарунки. Завжди консультується: що привезти? що потрібно? Дуже раціональна допомога, підбирає -лише потрібні речі.

А то, знаєте, дивишся по телевізору, як політик в дитячому садку перед камерами, танцює, і розумієш — показуха! Діти заплакані, у виховательки очі кругло-квадратні — один політик і посміхається! Для таких — дитяче горе-радість лише фон.

Володимир Михайлович по-хазяйськи поводиться. Запитує, чи не тече дах, скільки порошку для прання треба. Він з тих, хто замість цукерок привезе вітаміни».

У дитячому будинку в Прилуках сказали, що Володимира Михайловича ніколи не бачили: «До нас спочатку Олена Литвин приїжджала, а цього року Ваня — молодший син з друзями-студентами. Сказав, що тато всюди не встигає, привіт передавав. Багато потрібного привіз».

Ця поїздка дійсно дозволила побачити іншого Литвина. Напевно, слід зробити екскурс на «невидиму частину Місяця» інших політиків.