ПРОЩАЛЬНІ БАНКЕТИ ГУБЕРНАТОРА

Дві неформальні зустрічі голів райдержадміністрацій області відбулися на початку лютого з губернатором Борисом Сіленковим. Оголосивши про свою відставку після другого туру президентських виборю, той вирішив подякувати підлеглим та поспілкуватися за «чаркою чаю». Проте на банкет у херсонський ресторан були запрошені не всі керівники РДА. Гостей зацікавило, чому відсутні їхні колеги з Генічеська, Берислава, Іванівки і Верхнього Рогачика? БВС пояснив це тим, щодо когось «не змогли додзвонитися», а хтось просто «не зміг».

Організаторам другої зустрічі вже були вдячні керівники деяких районів, які запропонували «скинутися» на подарунок Борису Віталійовичу. Втім, 6 лютого у кафе на вулиці Червоностудентській не приїхало вже вісім голів РДА.

— Губернатор не очікував, що голови райдержадміністрацій, як підлеглі, за роки його правління об'єдналися і стали справжнім колективом. А «небажаними» гостями на цьому святі стали здебільшого ті люди, які працювали так, якїм підказувала власна совість, а не вказівка зверху, й ті, хто не хотів працювати всупереч закону, — висловив свою думку один із незапрошених на «прощальні зустрічі» голів РДА. — Губернатор розраховував, що зможе підпорядкувати собі цих керівників для створення своєї команди, яку назвав «Блоком Сіленкова» і з якою планував йти на майбутні місцеві вибори. Проте цей блок лопнув, як мильна бульбашка.

КОЖНІЙ ТОРГОВІЙ ТОЧЦІ — ПО ДОВІДЦІ!

Кожний підприємець, який має діючу ліцензію та здійснює роздрібну торгівлю алкогольними напоями й тютюновими виробами, має зареєструвати місця зберігання роздрібних партій таких товарів.

— Ця вимога поширюється і на безпосереднє місце торгівлі, — повідомила керівник регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у Херсонській області Галина Танань.—До діючої ліцензії власник торгових точок має отримати додаткову довідку про реєстрацію місця зберігання у Єдиному державному реєстрі.

Якщо алкогольні напої або тютюнові вироби зберігатимуться у місцях, не внесених до Єдиного реєстру, до суб'єкта господарювання застосовується штраф у розмірі 100% вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 1700 гривень.

Зимові «шпичаки» сільських комунальників

З часу, коли завдяки хитромудрим маніпуляціям від Нововоронцовського комбінату комунальних підприємств залишилися лише «ріжки та ніжки», пройшло майже 10 років! Однак немає дня, аби на якійсь із вулиць чи у провулку не прорвало водопровідну трубу та не залило нечистотами чиєсь подвір'я та проїжджу частину вулиці Леніна. Серед зимових «шпичаків» жителям райцентру чи не найбільше дошкуляють рукотворні річки питної води та струмки ...нечистот.

Нова така річка у Нововоронцовці бере початок на вулиці Суворова і повільно стікає вулицею Гагаріна, не даючи ні пройти, ні проїхати до філій банків, школи № 1, пошти, кількох магазинів, в парки на ринок. Треба було бачити, як минулої п'ятниці приїжджі та місцеві підприємці долали на авто та пішки льодові брили і потоки талої води до свого тимчасового робочого місця. Мало того, що їм доводиться щоразу викладати кругленьку суму за місце, так вони ще змушені торгувати з землі. Місцева влада за два десятиріччя так нічого й не зробила щоб покращити умови праці не лише в критому приміщенні ринку, а й на прилеглій території.

— Хотіла б бачити, як обслуговували б покупців працівники ринку, які справно збирають з нас «данину», — зустріла в штики кореспондента одна з власниць краму. — Он у Нікополі давно подбали про критий ринок, а торік навіть провели його капітальну реконструкцію. А в Нововоронцовці, крім металевих труб із облізлою фарбою, якими огородили територію ринку, нічого більше немає. Узимку перечіпаєшся через снігові кучугури, а з ранньої весни й до листопада місиш калюжі та оминаєш вибоїни на асфальті!

Небайдужих до нововоронцовських «шпичаків» вистачає. І серед них директор ЗОШ № 1, відмінник освіти України і народної освіти СРСР Михайло Романишин.

«Пригадую, як майже 20 років тому в обласних газетах писали, як із двоповерхових будинків № 8 і 10, що по вулиці Суворова, заливало нечистотами наш шкільний стадіон. Гадаєте, з того часу щось змінилося ?! Анітрохи! Ми вже опустили руки: багаторазові звернення до селищної ради відскакують, як горох від стіни! Круглий рік нечистоти заповнюють шкільний стадіон, але ніхто цього неподобства помічати не хоче! Хіба на таких «позитивних» прикладах маємо виховувати підростаюче покоління? Ще тиждень тому з нами по сусідству прорвало водопровідну трубу, але комунальники чомусь не поспішають її лагодити.

Жителі селища наводять й інші приклади безгосподарності, марнотратства води та енергоносіїв. Навіть дошкільнятам відомо, що вода в херсонському степу завжди була на вагу золота. Але, виявляється, тільки не в Нововоронцовці. Здавалося б, узимку витрати питної води мають стати набагато меншими, а на практиці навпаки. Тисячі її кубометрів виливаються під ноги, стікаючи в Каховське водосховище або утворюючи* штучні болота. А за прокачані в трубах «іржаву» воду та повітря платять із власної кишені самі жителі, підприємства та організації.

Щоб у читача і зацікавлених посадових осіб не склалося хибної думки, що журналіст навмисно згущує фарби, ми вислухали й іншу сторону. Ось що сказав стосовно комунальних «шпичаків» директор Нововоронцовського АТОВ «МТС» Олександр Колошин.

— Тріскучі морози і хуртовини не дають своєчасно усувати часті пориви на водопроводі, якому вже близько 60 років! Але це ще півбіди! З травня минулого року ми хотіли не набагато підняти тарифи на питну воду, бо зараз її кубометр коштує лише 2 грн. 84 коп., але нам не дали цього зробити. Пообіцяли повернутися до розмови після президентських виборів. А ціни на пальне та мастильні матеріали, запчастини, енергоносії, будматеріали ростуть, як на дріжджах. Сьогодні на нашому банківському рахунку ми маємо грошей небагато, а лише на ремонт чавунної труби великого діаметра потрібні чималі кошти. За кілька сотень гривень не купиш зараз необхідних матеріалів. А робітників тільки обділиш платнею. Хочу внести ясність і в дискусійне питання щодо власності водопровідної мережі. її володар — селищна громада, а наше підприємство лише орендує її. Якби не селищний голова Нововоронцовки Микола Семенютенко, то ще більші негаразди обсіли б людей і наше підприємство...

Здавалося б, легше всього всіх «собак» навішувати на АТОВ «МТС». Недоліків у роботі підприємства справді чимало. І їх керівництво не збирається приховувати, а прагне усувати. Але ж швидше їх можна позбутися, коли цього прагнуть споживачі послуг. На жаль, власники домоволодінь та деякі підприємства на сьогодні заборгували АТОВ «МТС» майже 40 тисяч гривень. Затятих боржників нічим не проймеш: ні пломбами на кранах, ні суворими попередженнями, ні штрафами.

Що головне: частіше затримуються з розрахунками за питну воду люди середнього достатку.