Колегія управління ЖКГ Херсонської ОГА підбила підсумки роботи житлово-комунальної галузі області за минулий рік

Свою доповідь начальник обласного управління ЖКГ Віктор Рассолов розпочав з позитиву.Він, зокрема, повідомив, що у 2009 році підприємства галузі виконали робіт на 274,5 млн. гривень, а це на 8% більше, ніж за попередній рік. Прибутків отримали понад 4 млн. гривень — на 61% більше, ніж у 2008році. Не обійшлося торік і без збитків. Хоча сума втраченого, порівняно з 2008-м, і зменшилася на 40%, та все ж залишається «кругленькою» — 15,5 млн. гривень.

До приємних можна віднести й новину про результати щорічного Всеукраїнського конкурсу «Населений пункт найкращого благоустрою та підтримки громадського порядку». Дипломами Кабінету Міністрів третього ступеня нагороджені його переможці — місто Скадовськ, селище Нижні Сірогози та село Музиківка Білозерського району.

На цьому, власне, позитив і закінчився. Перейшли до проблем, яких виявилося набагато більше. Основна з них — дебіторська заборгованість споживачів житлово-комунальних послуг. Протягом минулого року вона збільшилася на 5,7% і склала 179,2 млн. гривень. Понад 85% цієї суми — борги населення (хоча пільги та субсидії були профінансовані стовідсотково).

Напряму від дебіторської залежить і кредиторська заборгованість, яка також зросла на 14% . Щоправда, на початок року немає заборгованості за електроенергію. Підприємства ЖКГ розрахувалися за неї на 126%. А ось за спожитий газ станом на 2 лютого 2010 теплопостачальні організації (без урахування ВАТ «Херсонська ТЕЦ») розрахувалися лише на 84,5%.

Болючою для галузі проблемoю залишається виплата заробітної плати та внески до Пенсійного фонду. На деяких підприємствах, в тому числі — КП «Херсонелектротранс», на кінець минулого року заборгованість з заробітної плати вдалося погасити. Проте, порівняно з минулим роком, загальна сума заборгованості зросла вдвічі — з 288,7 тис. до 700 тис.гривень. Збільшилася й кількість організацій, де ця проблема не вирішена.

- Усі підприємства, де є заборгованість з заробітної плати, є власністю органів місцевого самоврядування, які мають безпосередні важелі впливу на ситуацію і несуть за неї повну відповідальність, — зазначив Віктор Рассолов.

Щодо заборгованості з внесків до ПФ, то цим хибують 17 комунальних підприємств області. Протягом минулого року вона зросла з 4,9 млн. до 5,1 млн.гривень.

Основними факторами, які суттєво ускладнюють фінансовий стан підприємств, Віктор Рассолов вважає, по-перше,недостатній рівень розрахунків за надані послуги. Хоча за 2009 рік населення розрахувалося за комунальні послуги на 96,3%. За цим показником Херсонщина займає четверте місце в Україні. А, по-друге, неповне відшкодування виробничих затрат комунальників діючими тарифами.

- Одним із важливих чинників стабілізації ситуації на жилово-комунальних підприємствах є тарифна політика, — каже Віктор Рассолов, — а вона нині досить недосконала, як на місцевому рівні, так і на державному. Основна проблема — це затримка перегляду тарифів органами місцевого самоврядування, тоді як у місцевих бюджетах часто не передбачаються достатні кошти на відшкодування різниці в тарифах.

На його переконання, така ситуація має місце через небажання місцевої влади зіткнутися з невдоволенням населення. «Але ж кризовий стан економіки, постійний ріст цін на енергоносії, перегляд мінімальної зарплати не можуть не позначитися на тарифах», — констатує В. Рассолов.

Проте, як стверджує начальник обласного управління ЖКГ, тарифи знаходяться під постійним контролем. Протягом минулого року в результаті перевірок 32 суб’єктів господарювання щодо застосування тарифів порушення виявлені майже на половині з них. Сума штрафних санкцій склала 6 млн. гривень.

Цілком логічно, що «топовою» темою колегії обласного управління ЖКГ мала б стати минула зима. Дорогами, які сьогодні перетворилися на суцільні ями (як у Херсоні, так і в області), їздити можна хіба що на бронетранспортерах. Утім, ця тема, хоч і прозвучала на засіданні, але лише у розрізі того,що зроблено за минулий рік.

Зокрема, Віктор Рассолов доповів, що ремонт дорожнього покриття проводився за рахунок спецфонду обласного бюджету. Перелік ділянок, що підлягали реконструкції, був визначений заздалегідь. Все, що запланували, виконали. Щоправда, нинішній стан доріг наводить на думку: чи то дійсно зима була якась неймовірна, чи то так ремонтували. Але про те, як будемо доводити до «тями» те, чим сьогодні доводиться «їздити» (бо хіба це їзда?), на колегії — ані пари з вуст.

Нічого втішного не прозвучало й стосовно іншої глобальної на сьогодні для області проблеми — підтоплення.

- Комплексну програму ліквідації наслідків підтоплення населених пунктів України держава розробила, — говорить Віктор Рассолов, — але фінансувалася вона лише з 2005 по 2008 роки. З обласного та державного бюджетів загалом виділено і освоєно понад 31 млн. гривень. Утім роботи не закінчені.

А того, що встигли зробити, недостатньо. «Якщо фінансування не поновиться, можна вважати, що кошти ці ми просто закопали в землю» — підсумував В.Рассолов.

А от відповідальність за те, що відбувалося в Херсоні взимку, обласна влада, здається, повністю переклала на мерію.

- Закріплення снігозбиральної техніки підприємств за певними ділянками міста відповідним розпорядженням міського голови мало формальний характер. Не була проведена перевірка наявності спецтехніки та її стану. Домовленості щодо розчистки доріг з підприємствами не укладали. Це, а також те, що комунальні підприємства міста взагалі не мають необхідної техніки, спричинило критичну ситуацію на вулицях Херсона, — зазначив Віктор Рассолов. — Не розчищалися від снігу й не посипалися піском під час ожеледиці й зупинки громадського транспорту та тротуари. Пасивно повелися й суб’єкти підприємницької діяльності. Хоча в місті є інспекція, яка має повноваження щодо притягнення до відповідальності керівників підприємств за недбале утримання прилеглих територій.

За цю безпорадність влади розплатилися сповна херсонці. Міський травмопункт працював в аварійному режимі. Тільки з 8 по 16 лютого до лікарів з травмами звернулося 500 людей, в тому числі — понад 260 з переломами кісток.

Тож, виходить, що відповідати за сотні зламаних рук та ніг, автомобільних аварій, обезточення на кілька днів цілих районів міста... нікому? Бо, як у тому прислів’ї: «Клим киває на Петра, а Петро на Клима».

От тільки чи навчить цьогорічна зима нашу «легковажну» владу хоча б чомусь? Чи херсонцям надійніше самим починати озброюватися до можливих погодних ускладнень наступної зими? За принципом, який вже став гаслом на теренах колишнього СРСР — «Порятунок потопаючих — справа рук самих потопаючих».