Висновок аграрної наради: вологи — надмір, коштів — недостатньо

Важко сказати, кому спало на думку назвати виробника- одинака «населенням». Але саме так офіційно звітують, коли йдеться про «дрібно-оптовика» — людину, яка має у власності від 3 до 12 гектарів. Згадувалось «населення» і в контексті аграрної наради, яку 19 лютого зібрали в селищі Наддніпрянське в інституті землеробства південного регіону НААНУ (Національної академії аграрних наук України). Це результат зусиль самого інституту, облдержадміністрації, його головного управління агропромислового розвитку, Аграрного університету, Південноукраїнської філії НДІПВТ ім. Л.Погорілого, Асканійської та Генічеської дослідних станцій та ін. Атмосфера була ділова, стурбована, а результати — конкретні. Це науково- методичні ре-комендаціїсільгоспвиробникам, як краще провести весняно-польові роботи, враховуючи особливості 2010 року. А також звернення до уряду — допомогти. Готові вже проекти кількох постанов Кабміну та розпоряджень. Треба сподіватись, на цей раз на селі одержать вчасно кошти, пальне і добрива.

Як наголосив при відкритті наради начальник головного управління агропромислового розвитку ОДА Віталій Ярмак, загальний обсяг валової продукції сільського господарства Херсонщини в 2009 році становить 4 млрд. ЗО млн. грн. Якщо розікласти цю цифру по виробниках, то частка сільгосппідприємств — 43 відсотки, а дрібнотоварних господарств — 57. І вона, ця частка «дрібнооптовиків», продовжує зростати. В окремих районах, як, скажімо, Цюрупинському, вона становить 65 проти 35, звісно, не на користь сільгосппідприємств.

Біда не в тому, що ми віддали більше землі селянину-одинаку, відзначалось на нараді. Біда в іншому. При такій аграрній політиці держави зараз можуть піднести сільське господарство лише ті, у когоєгроші. Причому господарства повинні бути не маленькими — одноосібники на Херсонщині нерентабельні. Тільки в північних чорноземних районах, де й «ціпок виросте», про рентабельність можна говорити, починаючи з 400 — 500 гектарів. Але в будь-якому випадку це повинна бути не одна людина. Бо на кожний гектар землі потрібно вкладати щороку від 3 до 6 тис. гривень. Чи під силу це одинаку, навіть працелюбному? Ось чому виробництво сільгосппродукції, і зокрема зерна, так званим населенням сьогодні на Херсонщині невигідне: ні техніку взяти, ні кредит. Ні з вигодою для себе реалізувати вирощене.

Швидше визначатися з тим, яким шляхом піде аграрна Херсонщина, пропонував учасникам наради заступник голови Херсонської облдержадміністрації Анатолій Осінній. Різні агрохолдингя прагнуть до того, аби вже сьогодні володіти латифундіями, зазначив він, -сотнями тисяч гектарів херсонської землі. Видають власникам паїв завуальовану орендну плату. Ще й нахваляються: наша мета мати не 10 — 20 тис. гектарів, як зараз, а 200-300 тис. Тож я і запитую вас, звернувся Анатолій Осінній до учасників наради, що в такому випадку робити сільгоспвиробнику, особливо «дрібнооп-товику», яких зараз більшість на Херсонщині. Коли ставка банківського кредиту 37 відсотків? Коли Держбюджет не прийнятий, а значить не працюють програми розвитку аграрного сектора? Коли постачальник ресурсів дере три шкури із селянина, навіть може щось дати, але в борг? Коли триває скупівля корпоративних прав селян, які не витримують конкуренції з різними агрохолдингами, у яких свої засновники, свої банки та інвестиції, в тому числі й за рахунок офшорних зон? Чи здатен селянин купити техніку, застосувати нову технологію?

- Це чужий Херсонщині варіант, — підсумував Анатолій Осінній. — Навіть з огляду на те, що не суперечить українському законодавству. Бо найжирніший шматок у подібних холдингів ще попереду — це наша земля. Якщо вони сьогодні тільки орендують сотні тисяч гектарів херсонських земель, то завтра скуплять їх «на пні». А це означає, монополізують значну кількість продовольчих ресурсів в одних руках, отже, їх ринок та ціну.

Інший варіант, яким може піти аграрна Херсонщина, продовжив А.Осінній, це концентрація крупнотоварних сільгосппідприємств із соціальною та екологічною відповідальністю. Але орієнтуються вони, як правило, на зарубіжного фірмача, який з вигодою для себе продає техніку та технології. А що ж робити українським тракторам, плугам, сівалкам, які нїв чому не поступаються європейським аналогам?

Ось чому Херсонщина обирає третій шлях, заявив А.Осінній. Це ті ж крупнотоварні сільгосппідприємства, але з орієнтацією на вітчизняного виробника техніки. Задекларовують вони і свою відповідальність за соціально-економічний розвиток сільських територій, що не під силу виробнику-одинаку.

- У нас є вже такі господарства, ті ж відкриті акціонерні товариства «Іскра» в Цюрупинському районі та «Придніпровське» — в Нововорон-цовському, які працюють не гірше середньоєвропейських! — сказав Анатолій Осінній. -1 по врожайності, і по прибутковості. А по продуктивності навіть переважають. Бо вони можуть купити і нову техніку, і технологію.

До речі, за увесь час наради в залі лише одного разу пролунали оплески. І адресовані вони були саме голові ВАТ «Придніпровське» Миколі Світличному, який розповів, яксьогодні працює його сільгосппідприємство і що має з того. «Нічого нового, — сказав Микола Гнатович, — усі прийоми й технології відпрацьовані ще в радянські часи, іми не стали їх забувати». Лишається хіба пошкодувати, додав він, що до цих пір у сільгоспвиробників немає єдиного податку — на гектар оранки, як це вусіх цивілізованих країнах.

Які тільки способи втрати врожаю не приписують сьогодні Херсонщині! Зараз це вимерзання та вимокання посівів. Але ми, практики, говорили учасники наради, і звикли вірити не словам, а конкретним результатам.

А результати такі. Як відзначалось, під урожай 2010 року на Херсонщині посіяно 482 тис. гектарів, у т.ч. озимої пшениці — 381 тис. 90 відсотків посівів увійшло в зиму в хорошому та задовільному стані. Але сьогодні є кілька факторів, застерігали науковці, які можуть вплинути на стан посівів, отже врожай. Це і 27-градусні морози повітря, скажімо в Нижнь-осірогозьісому районі, та мінус 13' на глибині кущіння рослин, і часткове підтоплення посівів. Але воду відво-дятьз полів механічним способом, не чекаючи допомоги уряду. Як відзначив завідувач лабораторії богарного землеробства Анатолій Коваленко, на полях області, як ніколи, сприятлива ситуація з продуктивною вологою. її запаси сьогодні в середньому по області становлять близько 170 міліметрів в метровому шарі грунту. А на землях глинисто-піщаної зони, зокрема в Цюрупинському, Голопристанському районах, накопичено дворічний запас вологи.

- За останні 20 років це найвищий запас продуктивної вологи на полях Херсонщини на початок весняно-польових робіт, — підкреслив науковець.

На його думку, цей запас може лише збільшитись. Адже на полях ще чимало снігу, який починає танути. По всіх районах області відзначено збільшення кількості продуктивної вологи на 30-45 відсотків до середньорічного показника.

Отже, вологи навіть надмір. А ось фінансових ресурсів не вистачає. Для проведення всього комплексу весняно-польових робіт сільгоспвиробникам Херсонщини необхідно близько півтора мільярда гривень. Поки, як зауважив начальник Головного управління агропромислового розвитку Віталій Ярмак, прораховується близько 70 відсотків від потреби. Дефіцит коштів становить 450 тис. гривень. Звідки їх взяти — поки що невідомо.

Деякі учасники приїхали на нараду з пучечками озимини. Зворушливо було бачити цю картину: як вони, обережно тримаючи зелені пагінці в руках, сиділи в рядах актового залу. Аби засвідчити всім: пшениця на Херсонщині жива! А значить з надією можна чекати на новий урожай. А набутий досвід тільки допоможе їм у цьому.