Основною проблемою для нашого селища протягом багатьох років була і залишається проблема водопостачання. І хоча ми живемо «на морі», проте води у кранах немає у нас не лише влітку, а навіть і взимку. І з кожним роком ця ситуація погіршується.

Наданням послуг з водопостачання на території селища займається АТОВ МТС, в експлуатації якого знаходиться 2 насосні станції, очисні споруди та водопровідні мережі протяжністю майже 62км, 40 % з яких знаходяться в аварійному стані. Серед артезіанських свердловин, з яких здійснюється водопостачання, 70% відпрацювали свій ресурс і потребують тампонажу. Підприємство докладає усі зусилля для виходу із скрутного становища, але знос водопровідних мереж та обладнання, заборгованість по сплаті за послуги по постачанню води не дає можливості виправити ситуацію самостійно. Штат працівників скорочено до мінімуму, а для роботи залишилось всього 2 транспортні одиниці, у яких давно закінчився амортизаційний термін використання і значна частина коштів, що виділяються, витрачається на ремонт. Останніми роками підприємство фактично працює на збиток, який за 2009 рік склав 168,9 тис.грн.

За 2009 рік замінена аварійна водопровідна мережа по вулицях Енергетиків, Бериславській, Стаханова, Димитрова та Нахімова, але кожного дня ми бачимо, як біжить вода із прорваних труб то в одному кінці селища, то в іншому, а то і в декількох місцях одночасно. Коштів на заміну усієї водопровідної системи на підприємстві немає, а тих, що виділяються не вистачає навіть на найнеобхідні-ше. Ускладнює ситуацію і те, що подавати воду доводиться з відстані майже 10 км на значну висоту і тому при подачі води фактичні витрати значно перевищують планові.

Крім цього, склалася критична ситуація по заборгованості за використану воду, Звичайно, що усі ми хочемо отримувати воду цілодобово або хоча б згідно графіка подачі води, який розроблено АТОВ МТС, але у зв'язку з частими поломками водогону ці вимоги не витримуються. І якщо не буде ліквідовано заборгованість та регулярно не надходи-тиме плата за послуги водопостачання ми ризикуємо взагалі залишитись без води. І це невтішна реальність, яку сьогодні відчуло на собі усе селище.

З кожним роком зростають ціни на ПММ, електроенергію, піднімається мінімальна заробітна плата, проте вже третій рік не змінюються тарифи на використання води, які давно вже не забезпечують собівартість 1 м3 використаної води. У 2008 році тарифи на воду забезпечували собівартість використаної води всього на 68%, а у 2009 році — ще менше на 64%. Навіть при повному погашенні заборгованості населенням ми зможемо покращити ситуацію на період не більше, ніж місяць-два, тому потрібні кардинальні дії, щоб стабілізувати ситуацію. Нагальною потребою на даний час являється переогляд та встановлення економічно обґрунтованих тарифів на послуги з водопостачання згідно з Порядком, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 р. №959. Друга важлива умова -це перезаключения договорів на використання води, як це робиться у.нас по електроенергії. Не платиш за воду — тебе відрізають від мережі. Самовільно підключився — матеріал направляють до суду. А платити за воду необхідно, бо на нас чекає ситуація, яка склалася на сьогодні у селах Мар'янське та Ленінське Апостолшсько-го району. Лише за умови, коли кожен житель селища зрозуміє необхідність таких вимушених дій, ми зможемо вийти із глухого кута. Тож будемо сподіватись, що Нововоронцовка все-таки буде з водою.