«Це герой-рятівник Нової Маячки». «Ми йому премію від громади випишемо». Селищний голова і жителі про людину, яка фактично в одиночку рятує Нову Маячку від затоплення.

Старшина цивільного захисту Юрій Зубов прибув у Нову Маячку наприкінці лютого. Ми ж побували в нього 3 березня. 96 годин, тобто 4 доби, Юрій безперебійно відкачував воду з присадибнихділянок. Начальство хотіло поміняти, але він сам заявив, що залишається до кінця. Людей шкода.

Чи знають про його намір дружина та троє доньок? Адже попереду 8-ме Березня, 19-річчя старшої доньки... Нам достеменно відомо, що Юрій обдзвонив «своїхжінок» по мобілці і привітав з Жіночим святом та днем народження.

Ще по приїзду Юрію хотіли підшукати помешкання для тимчасового проживання, та він сказав, що не квартирувати приїхав: «А переночую і в кабіні». По місцю його роботи когось скоротили, хтось сам пішов через зрізану зарплату. У Юрія ж своя історія: набравши понаднормових, він попросить у начальства відгулів на літо. Заробітку сім'ї не вистачає. Виручає пасіка. А Юрій пасічник у третьому поколінні. Бджолярували ще його батько й дід.

У старшини Зубова розпорядок служби (так, говорить він, саме служби, а не роботи, бо вважає себе людиною передусім військовою) такий: не виключати двигун 24 години на добу. Через кожні 4 години — заправка. Самі жителі встановили чергування і допомагають заливати солярку. Одному йому з 200-літрови-ми бочками не впоратись. І так 4 доби, не покидаючи кабіни машини. «А спиш коли?» — «Та знаходжу час і перепочити». Хоча я знаю, що це не так. Перші чотири доби Юрій узагалі не відпочивав. Змарнів, почорнів. А безперебійний гул двигуна не те що заглушив — запаяв вуха. Після 96 годин безперервної роботи — у баньку, яку організували йому самі жителі селища.

Перезмінки не передбачені. Бо працює в одиночку. «Аби техніка не підвела, а я витримаю». Техніка — багатофункціональна ПНС — пересувна насосна станція з танковим двигуном на базі автомашини ЗІЛ-131. Інша тут — непрохідна. Техніка стара, з 1979 року, але затребувана, доводиться постійно стежити, аби була на ходу. Юрій вважався кращим механіком-водієм у автороті, де служив. Кращий водій і в підрозділі МНС.

- Що тут нити, капризувати, адже все, як в армії. У першу чергу ти солдат, боєць, а вже потім — водій чи «цивільна» людина, — говорить Юрій.

Загалом Юрій за кілька діб став для Нової Маячки своїм. Самі жителі наносили йому всякої всячини. «Тільки сала з десяток сортів», — посміхається.

Юрій розповідає: «800 гривень, на які зрізали йому зарплату по місцю роботи, звісно, не гроші. А на дивані перед телевізором валятися краще? Що дружина, доньки скажуть? Якщо не грошей, то хоч відгулів назаробляю, а там літо — і на пасіку!»

Юрій виділяється міцною статурою, хоча звичайний чоловік. Але чимось притягує. Навіть від фотозйомки з посмішкою відмахнувся як від чогось обридлого. «Кілька днів тому тележурналісти з ТРК «Україна» мучили, атепер ви...».

Уже тиждень, як Нова Маячка знає: третю позицію міняє Юрій. У тому, що з 1200 садиб уже відкачана вода (а донедавна під водою було 3200 дворів) заслуга і старшини цивільного захисту Юрія Зубова.

А я згадав слова класика: герой просто робить те, що треба робити. Інші цього не роблять.

Біля садиб, де постійно тепер чергують два-три жителі, аби допомогти Юрію із заправкою насосної станції, того дня виставили ще кількох чоловік з лопатами. Бродячи по коліна у воді, вони розгороджували вади, аби вода швидше підходила на відкачку. Потужність Юркової станції — 80 літрів щосекунди. Іншої за потужністю станції сьогодні в Новій Маячці немає. Атмосферу згодом нагнітив якийсь господар. Крикнув хлопцям: мовляв, чого на чужу ділянку забрели? Та коли побічив, що вони роблять, сам узявся за лопату.

Підійшло начальство — представники МНС, районної влади. Привезли Юрію резервний балон стисненого повітря для аварійного запуску двигуна насосної станції, якщо таке трапиться. Того дня його персональний пост розташувався на вулиці Героя Радянського Союзу танкіста Анатолія Рафтопулло. «Юрій сам герой і наш рятівник», — говорять жителі селища.

Між садибами, приблизно в 40 метрах, стоїть насосна старшини Зубова. Місце вибрано так, аби мав можливість перекачувати поверхневі води в колектор дренажної системи для відкачки ґрунтових вод. А вже звідти — виводити їх за межі селища. Іншого способу порятунку сьогодні просто не існує.

- Юрій врятував присадибні ділянки багатьох жителів, — говорить селищний голова Андрій Костиря. -Якби не він, ситуація була б куди гірша. Тоді б і сліз було набагато більше. Геройський чоловік. Але в нас держава героїв не дуже шанує — зафіксують стандартне виконання своїх службових обов'язків — і забудуть.

Та не забуде старшину цивільного захисту Юрія Зубова Нова Маячка. Він не знає, та й не чекає від свого начальства якоїсь подяки чи премії — навіть зарплату зрізали з огляду на кризу. Але селищний голова публічно пообіцяв йому «виписати» премію від усієї громади. Сподіваємось, що Андрій Андрійович за проблемами не забуде і про це. А як забуде — люди нагадають.

Коли ми вже попрощалися, але Юрій все ще стояв біля машини, сільський пес підбіг по воді і лизнув його за руку. Наче подякувати хотів зовсім незнайомому чоловіку, який рятує його село.

P.S. Сам Юрій Зубов з-під Херсона, із Степанівки. Коли ж ми поцікавилися, чому «чужі» рятують Нову Маячку від затоплення, і як факт навели випадок не тільки з Юрієм, а й направленням для роботи на насосних станціях районним Центром зайнятості безробітних з Цюрупинська (а що ж, мовляв, у такому разі роблять «свої», яких тисячі у Новій Маячці), селищний голова Андрій Костиря відповів: «Свої» на «мерседесах», навпаки, в Цюру-пинськ їдуть, аби стати на облік у тому ж Центрі зайнятості і одержувати державну допомогу по безробіттю. А на насосні їх налигачем не затягнеш... Один власник «потонуло-го» двору замість того, аби за лопату взятися і стічну канаву прокопати, визирнув у хвіртку, та й заховався. Хай, каже, влада рятує...».