Немає більш дорогоцінного скарбу, ніж вода, без якої жити не можна.

А. П. Корпінський

Нині всім відомо, що без води неможливий прояв життя.

Це найцінніший «мінерал життя», на долю якого припадає до 90 відсотків будови організму. Вона забезпечує фізіологічні, біохімічні процеси в організмі.

Без води не можуть функціонувати ні промисловість ні сільське господарство.

22 березня 2010 року світова спільнота відзначатиме Всесвітній День води, проведення якого започатковано у 1992 році Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних націй.

Враховуючи важливу роль водних ресурсів сесія Генеральної Асамблеї ООН проголосила 2005-2015 роки Міжнародним десятиріччям дій «Вода для життя».

Основна мета — сфокусувати увагу на проблемах, пов'язаних з водним фактором та залучити громадськість до їх вирішення.

Залежність суспільства від водних ресурсів не зменшується, а весь час зростає, підвищуються вимоги до якості води. Дефіцит водних ресурсів або незадовільна їх якість становить загрозу розвитку суспільства.

Результатом панування екологічно-руйнівних моделей розвитку у багатьох країнах світу є деградація водних ресурсів, і перш за все запасів прісної води, що негативно впливає на соціально-економічний стан країн та веде до значних змін у природному навколишньому середовищі та водних екосистемах.

Всесвітній День води у 2010 році присвячено проблемам якості води. Він проходитиме під гаслом «Чиста вода для здорового світу» і має привернути увагу людей до необхідності покращення якості води, підтримання здорових екосистем, підвищити екологічну свідомість і культуру громадян. Не зважаючи на те, що вода належить до відновлювальних ресурсів і реальна кількість її на Землі залишається стабільною, запаси придатної до споживання води неухильно зменшуються, внаслідок масштабів її використання.

У наш час людство, як ніколи усвідомлює обмеженість водних ресурсів. За висновками експертів, споживання води в світі зростає у 2,5 рази швидше, ніж чисельність населення.

З ростом попиту на воду виникає ціла низка екологічних проблем, що стосуються річок, озер, підземних вод і водоносних шарів.

Часто ми все ще себе втішаємо, що у нас все гаразд. Та з питною водою далеко не все гаразд, як в Україні в цілому, так і в окремих її областях. На жаль Херсонщина теж відчуває дуже гостру потребу в воді. Наша область, яку природа щедро обдарувала сонячним теплом та надто скупо обдарувала водними джерелами, озерами, річками.

Річка Каланчак, з невеликою кількістю природних джерел, є нашою окрасою. Кожне джерельце ,то живильна кров її Землі, всі вони невтомні трудівники, які створюють зелені оазиси в степу, під пекучим південним сонцем.

Але давайте подивимось на що перетворилася наша річка Каланчак через людську черствість та байдужість. Видовище малоприємне. Чомусь замість того щоб облагородити бодай маленьке джерельце або ділянку річки, щоб в подальшому самим там відпочивати, ми сиплемо сміття, всілякий бруд, а потім самі вказуємо на безлад.

Чому ми не збагнемо що без чистої життєздатної води ми нічого не варті.

Коли ж ми усвідомимо цінність, а вірніше неоціненність води?

З огляду на викладене хочеться звернутись до організацій району, відділу освіти відзначити на урочистих засіданнях, стінних газетах, конкурсах малюнків «Всесвітній день води», провести лекції на цю тему.

Наше ставлення до водного дару має стати камертоном чистоти до життєздатного соку Землі, як до Божого дару.