Кілька років поспіль Геройське дослідно-промислове підприємство відбивається від охочих вирвати його із державних рук. Про перебіг подій навколо солепромислів у газеті писали неодноразово. І, як каже директор підприємства С. Гречуха, гласність допомогла вистояти. Але...

За підприємством залишається штучно створений колишнім керівництвом борг — 987 тисяч гривень. А це означає, що боротьба приватного бізнесу із підприємством не закінчилася.

- Комерційна структура, в інтересах якої був створений цей борг, намагається нарощувати його шляхом стягнення в судовому порядку пені та фінансових санкцій, -каже директор ДП «Геройське ДПП» С. Гречуха. — Та все ж, незважаючи на такі складні умови, в яких доводиться працювати колективу підприємства, воно за торішніми результатами одержало прибутки, своєчасно виплачує працівникам заробітну плату, причому підвищує її, виходячи із фінансових можливостей, не має заборгованості перед соціальними фондами та бюджетом.

- Станіславе Сергійовичу, що ж, крім названого вище боргу, заважає розвивати виробництво унікальної за своїм складом солі?

- Зношеність виробничих засобів підприємства, яка досягла 73 відсотків. І тут без інвестицій і державної підтримки не обійтися. Крім того, підприємству вкрай необхідні кошти для боротьби із весняним паводком, для ремонту гідротехнічних споруд, руйнація яких може призвести до екологічної катастрофи. Вкрай необхідно зробити реконструкцію цеху переробки солі, без якого підприємство не має змоги наладити випуск готової продукції — харчової фасованої солі, а змушене продавати сіль як сировину. Через що недоотримує валовий дохід та прибуток.

Попри перепони і труднощі, солевари нарощують обсяги виробництва. Скажімо, якщо у 2004 році було видобуто 800 тонн солі, то торік — 6,7 тисячі. І це не межа. Нарощувати обсяги видобутку вкрай необхідної продукції можна і потрібно. Тут також мріють про реалізацію державної програми по випуску йодованої солі, яка завжди в ціні • завжди користується підвищеним попитом.

Наше підприємство є унікальним і єдиним з видобутку морської осадної солі у приморському регіоні області, — зауважує С. Гречуха. — Сіль, яку ми видобуваємо, має у своєму складі, крім NaCI, з'єднання хлористого магнію, найкорисніші морські мікроелементи. Вона з часом не кам'яніє, що дуже важливо для зберігання. Крім того, саме осадна сіль є найкращою для засолювання риби та м'яса. Завдяки незначному вмістові магній-хлору вона найкраще засвоюється організмом, склад її близький до складу людської крові. У війну вона врятувала життя багатьом людям. Коли було сутужно з препаратами крові, саме розчин очищеної морської солі вводили пораненим замість плазми. У перспективі підприємство може видобувати і бішофіт — бальнеотерапевтичний сольовий концентрат з 1 іонами брому, калію, різними мікроелементами морської води. За своїми якостями бішофіт нічим не поступається аналогічним імпортним препаратам. Затрати ж на видобуток цієї продукції окупаються за рік-два. А на основі відходів можна виробляти і бромну сіль -для тваринницької галузі.

- Чув, що в озерах, з яких видобувається сіль, живе унікальна водорость...

- Так, це Дануелія сольова, з якої виготовляють бета-каротин. А він — воістину дорогоцінна сировина для фармацевтичної промисловості : входить до складу десятків медичних препаратів, починаючи від тих же радіопротекторів і закінчуючи вітамінними комплексами. Потреби всього світу у бета-каротині задовольняються лише на 20 відсотків, а ціна на нього досить висока.

- Отож Геройські солепромисли — це багатство держави. Але без її підтримки перспективи підприємства досить туманні... Так?

- Саме так. А підтримка може бути здійснена шляхом надання підприємству поворотної фінансової допомоги в розмірі два мільйони гривень із поетапним поверненням її протягом трьох років. Були б раді і співпраці із державними та недержавними підприємствами, зокрема з об'єднанням «Артемсіль», з метою здійснення спільної діяльності.

Незабаром у Геройському розпочнеться новий виробничий сезон. І добре було б, якби розпочався він за участю держави. Солевари чекають на допомогу.