Компенсувати власникам земельних паїв збитки за знищення зрошувальної мережі ніхто не збирається

Знищити насосну станцію меліоративної системи пропонують жителі села Високого Бериславського району. «Вона готова до роботи на 75%, але всі її хочуть розібрати, — говорить сільський голова Олександр Хрипченко.

— Зараз ми виділяємо кошти з нашого бюджету на утримання охорони, а люди пропонують спрямувати їх на благоустрій села. Тим більше, що на відновлення всієї зрошувальної системи потрібно чимало грошей, і без допомоги держави ми це не піднімемо».

Якщо Високе підтримає цю пропозицію, брати приклад їм буде з кого. Як уже повідомляв «Новий день», за останні роки тільки на Бериславщині знищили зрошення у Раківській, Тягинській і Львівській сільрадах. А в останній демонтаж меліорації ще триває (див. статтю «Труби за ціною металобрухту» у «НД» від 25 березня п. р.).

— Сьогодні вже зрозуміло, що ми зробили велику помилку, передавши меліоративні системи на баланс місцевих рад. Але тут дивує позиція останніх: якщо немає коштів на охорону і утримання зрошення, чому вони не хочуть повертати майно державі? Наприклад, Веселівська сільрада не захотіла свого часу приймати його на баланс, воно залишається власністю держави і перебуває в нормальному станіг — констатує голова Бериславської райдержадміністрації Володимир Стеценко.

За словами міського голови Берислава Олександра Шаповалова, сільські ради, які розпродають зрошення, чинять злочин. «У Львовому труби були у відмінному стані, вони простояли б сто років. І були бажаючі взяти їх в оренду, варто було тільки трішечки почекати», — зазначив він.

— Зі знищенням зрошувальної мережі виникає серйозна проблема, — говорить начальник Бериславського міжрайонного управління водного господарства Володимир Багатько.

— Адже люди свого часу отримали паї на цих землях удвічі менші, ніж на богарі, а тепер хто їм компенсуватиме збитки? Де сільські ради візьмуть землю, щоб дати їм належні ділянки?

Всього, як розповів Володимир Багатько, на Бериславщині повністю знищено зрошувальну мережу і насосні станції на території 3,2 тис. га. На площі 7,4 тис. га цю систему збережено, але через відсутність дощувальної техніки вона не працює. За останні сім років реконструкцію меліорації здійснено на площі 2 тис. гектарів, зокрема, у ВАТ «Бургунський», ВАТ«Кам'янський», TOB «Тавр» і TOB «Югтранзитсервіс-агропродукт», на що господарства витратили власні кошти.

На останню колегію райдержадміністрації ми запрошували голову Львівської сільради, щоб він розповів, куди підуть гроші, отримані від продажу зрошення, але він раптом захворів, — додав голова РДА Володимир Стеценко. — Запросили також голову Тягинської сільради — і знову та сама історія. Чомусь відповідати за такі рішення ніхто не хоче...