Міністерство освіти і науки України вводить нові умови прийому абітурієнтів до вищих навчальних закладів. Цьогоріч випускникам доведеться «підтягти» не тільки необхідні для здачі зовнішнього незалежного оцінювання предмети, а й загальну успішність з інших дисциплін, абітурієнти проходитимуть творчі конкурси у вузах, майбутні магістри складатимуть обов'язкове тестування з іноземної мови, а пільговики не зможуть користуватися пільгами у кількох вишах одночасно.

Зупинімося головним чином на перших двох нововведеннях.

Під час прийому документів до ВНЗ (15-31 липня) від вступників вимагатимуть, окрім пакету документів, знайомого з минулих років, ще й атестат про повну загальну середню освіту з додатком, у якому буде зазначено середній бал.

В останні роки школярі хитрували: оскільки на атестат ніхто у вишах не дивився, вони вчили тільки ті дисципліни, які планували здавати під час тестування, адже оцінки з решти предметів їх не хвилювали, та й в університеті здавати нічого не треба було. Тепер богиня Шара покинула випускників.

«Болонський процес, у якому ми зараз усі працюємо, не передбачає повне знищення національної системи освіти, а пропонує відібрати найкраще з народних надбань і додавати до них інновації. Нарешті в Україні це зрозуміли. Зовнішнє незалежне оцінювання не може повною мірою відобразити рівень знань випускників. Минулого року ми зараховували абітурієнтів, яких навіть не бачили, і ось результат — вже після першого півріччя ми відраховуємо колосальну кількість першокурсників... Раніше телефонували до приймальної комісії і запитували: «Я вступив?», а тепер питають «А купи я вступив?» Багатьом було байдуже, куди вступати. Введення обов'язкового екзамену у вишах зможе покращити ситуацію, дозволить нам оцінювати дітей», — розповів у ексклюзивному інтерв'ю для нашої газети перший проректор Херсонського державного університету, доктор філологічних наук, професор Олег Мішуков.

Ми вирішили дізнатися, а що ж думають про нововведення самі випускники?

«Идо этого было легко поступить и сейчас. В тестировании можно угадать, вопрос лишь в том, к кому будет благосклонна фортуна. Нас в школе предупреждали, что год будет сложным. Но я не думала, что настолько! И курсы, и школа, и развеяться хоть иногда хочется, и потому уделить должное внимание каждому предмету почти нереально», -розповідає випускниця Оксана Мащенко.

Контроль над Оксаною, можна сказати, цілодобовий: вдень за навчанням дочки спостерігає мати, ввечері, по закінченню свого робочого дня, — батько. І так постійно. Батьки розповідають: «Оксана старается изо всех сил. Мы ее понимаем, возраст такой: хочется веселиться с друзьями, а не сидеть целыми днями за учебниками. Иногда приходится даже наказывать, чтобы заставить больше внимания уделять учебе».

«Раньше все было проще. Сдал тесты – и не нужно сдавать никакие экзамены в университете. А теперь что?» — жаліється херсонська випускниця Анастасія Сидорова.

Не погоджується зі своєю однокласницею Кристина Шаламова: «Я хочу быть режиссером, и потому для меня существование творческого конкурса в училище, куда я хочу поступать, -это плюс. У меня сейчас нет времени для подготовки к тестированию, а к тому же я всю жизнь все учила на русском языке, а тесты, боюсь, будут на украинском. Словари только время отберут, даже не знаю, как я справлюсь».

Батько Кристини, Борис Генадійович, дочку розуміє: «Кристина занимается, кроме всего прочего, еще и вокалом. Для нее это очень важно. Девочка живет активной жизнью, а потому часто не удается выделить для учебы столько времени, сколько необходимо. Ну ничего, прорвемся»:

Богдан Вишневський хоче стати дизайнером і весь вільний час присвячує малюванню: «Я думаю, что у меня очень маленькие шансы поступить туда, куда хочу. Мне тяжело будет сдать язык, и историю, а вот екзамен по рисованию в университете — это не проблема»,-розповідає він.

Мати Богдана, Ірина Михайлівна, дуже хвилюється за сина: «Он очень талантлив, рисует и днем и ночью, а вот с учебой — проблемы. Мне остается лишь надяться, что решающим для поступления в вуз будет не результат из сертификата и аттестата, а творческий конкурс».

Вступні іспити та конкурси у вишах відбуватимуться з 23 по 31 липня. Пройдуть вони здебільшого -за «творчими» спеціальностями.

У Інституті філології та журналістики Херсонського державного університету творчий конкурс — головна умова вступу на спеціальність «Журналістика» ось вже другий рік поспіль.

«Усі випускники при складанні ЗНО показують свої знання з української мови та літератури, та, як свідчить практика, оцінки у сертифікаті і реальний рівень знань учнів, здебільшого, це зовсім різні речі.

Приймаючи нових студентів на навчання за філологічними спеціальностями, ми з ними не спілкуємося, ми не знаємо, як вони мислять, чи вміють висловлювати свої думки...

Коли абітурієнти вступають за тестами, вже на перших практичних заняттях в студентській аудиторії виявляється, що вони зовсім не підготовлені.

Для філолога як ні для кого іншого має обов'язково бути якийсь екзамен, під час якого ми могли б поспілкуватися з вступниками. Не може бути такого філолога, що не вміє говорити.

Минулого року абітурієнти, які вступали на спеціальність «Журналістика», проходили творчий конкурс. Було подано близько 100 заяв, бюджетних було лише 15 місць. При перевірці цих робіт виявилося, що навіть ті діти, у яких був високий бал у сертифікатах, погано написали творчі роботи. І тут мова йде не про неправильне чи неповне висвітлення якихось необхідних для журналістського матеріалу фактів, а про безграмотність. Ті студенти, що пройшло творчий конкурс, були дійсно сильними. Лише один студент з бюджетників зараз не отримує стипендію. Ті ж діти, що вступили лише за сертифікатами, сесію зимову склали погано, деякі з них не ходили на заняття взагалі», — розповідає директор Інституту філології та журналістики ХДУ, доктор філологічних наук, професор Володимир Олексенко.

Ті абітурієнти, які планують вступати цьогоріч на спеціальності факультету культури і мистецтв ХДУ (образотворче мистецтво з дизайном, хореографія, музика) без творчого конкурсу також не пройдуть.

ЗНО може стати перепоною на шляху до здобуття вищої освіти творчими дітьми, з цим погоджується декан факультету, кандидат педагогічних наук, професор Микола Левченко: «Є відповідні вимоги, бал сертифікату має бути не нижчий за відповідну оцінку, і навіть, якщо дитина талановита і має відповідну базову підготовку зі спеціальності, наприклад, музичну школу, таку дитину ми до університету взяти не можемо, якщо в неї недостатня кількість балів із ЗНО.

Так, державі потрібні фахівці висококваліфіковані, вони повинні знати і мову й інші навчальні базові дисципліни, які надаються в школі, та превалювати має все ж творчий аспект», — зазначив він.

Наталя Тюхтенко, декан економіко-юридичного факультету, кандидат наук, доцент, запевняє: «Відбір» студентів у ВНЗ має відбуватися не тільки за творчими спеціальностями. Вступний екзамен потрібний як на економічному, так і на юридичному відділі. Ми маємо перевірити комунікативні здібності дітей, для цього згодиться і традиційний іспит з білетами. Говорити у нашій справі — це чи не найголовніше. От ви уявляєте собі юриста чи, скажімо, нотаріуса, котрий не вміє говорити?»

Реєстрація учасників ЗНО закінчується 31 березня, вже зареєструвалися, за даними завідуючої навчального центру тестових технологій Херсонського академічного ліцею, кандидата педагогічних наук, доцента Ельвіри Фадєєвої, «...лише близько 70% випускників Херсонщини. Цей показник дуже низький».

Який погляд на метод тестування в міському управлінні освіти?

«Коли започатковувалася 12-річ-на освіта, починали впроваджуватися і елементи тестування. Зараз вже навіть з середньої ланки кожен учень володіє цією методикою.

Учні нашого міста завжди показували високі результати оцінювання», — розповіла начальник відділу загальноосвітніх навчальних закладів міського управління освіти Світлана Омельчук.

Так, учні володіють методикою. «Навчитися вгадувати — не велика справа», — говорять вони.

Коли я спілкувалася з цьогорічними випускниками, особливо мене вразила думка Станіслава Чабаненка: «Коли хтось там наверху видумує усі ці нововведення, ніхто не замислюється, як це вплине на здоров'я молодого організму. Так само, як чиновники думають про нас, так і ми, молоде покоління, будемо думати про них і про всю владу в державі. Про нас немає кому піклуватися!»