Нагадаємо читачам, «Вісник Олешшя» в 2008 році тричі писав про «дубоворощенських поселенців» («А Дубової рощі вже нема», 11 січня, «Дубова роща вже пішла на продаж», 8 лютого, «Нові дубоворощенські поселенці», 28 березня). На догоду купці чиновників у Цюрупинську (і центр міста недалеко, і околиця лісу поруч) вилучено 0,999 — майже гектар! — колишніх земель Степового філіалу УкрНДІЛГА, які після розподілу стали ОСГ (Особистими селянськими господарствами).

Ці землі в сферу приватних інтересів обласних чиновників, які оформили їх на підставних осіб, потрапили ще три роки тому, коли тодішній голова Херсонської облдержадміністрації Борис Сіленков своїм розпорядженням від 11.04. 2007 р. N347 припинив право землекористування Степового філіалу «на прохання» його директора Віктора Шевчука та перевів площу 0,999 гектара (тут раніше був розплідник науково-дослідного закладу) до складу земель запасу Цюрупинської міської ради. Однак ділянка до складу міських земель так і не потрапила. Щось дало збій у задуманій афері передачі земель. Тоді спрацювала інша схема — через райдержадміністрацію, яка безпосередньо підпорядкована голові ОДА. На підставі розпорядження тодішнього голови Цюрупинської райдержадміністрації Володимира Лєня земельна ділянка була надана у власність громадянам, у яких несподівано прокинулася селянська сверблячка, з тих мотивів, що «віднині це землі запасу району». Так виникла взагалі абсурдна ситуація, коли землі, які ФІЗИЧНО розміщені в межах міста, стали ПОЗА його МЕЖАМИ.

Цим же розпорядженням начальнику районного відділу земельних ресурсів Владиславу Перерві було рекомендовано (саме так: не вказано, а рекомендовано!) оформити ділянки під ведення ОСГ. Як «рекомендовано» — про це Владислав Григорович воліє навіть зараз, через три роки, незгадувати.

Втім, каже В.Перерва, всі документи були оформлені без зауважень, а тому підстав для мотивованої відмови в нього не було. Хоча він добре розумів, з якою метою затівається вся ця катавасія з Дубовою рощею. (Перерва-лише чиновник, який виконав волю начальства. Які до нього претензії?).

У своєму листі Тетяна Височина, яка на той час виконувала обов'язки міського голови, закономірно поцікавилась: а як же звернення керівництва міськради до В.Шевчука, у якому воно просило передати ці землі місту? Однак директор Степового філіалу УкрНДІЛГА відповів категоричною відмовою, зіславшись на «інтереси колективу», серед якого, мовляв, і будуть розподілені ці землі. Як Віктор Васильович «дбав» про інтереси колективу, можна судити з того факту, що вся ділянка взагалі відійшла обласним чиновникам. Втім, про людське око виділив кілька соток одному члену колективу — наближеному до себе. Хоча бажаючих, звісно, було значно більше.

Після усіх погоджень відділ земельних ресурсів дозволив створення ОСГ з врахуванням заборони на зміну цільового призначення ділянки. Тахіба це проблема? Хоча В.Перерва й обіцяв «оесгешникам» нездолимі труднощі, якщо надумають використати землю не за призначенням. Ще й зараз Владислав Григорович продовжує вважати, що особливості продажу земель ОСГ, які фактично взяті під забудову, інколи вимагають легкого ошукування наївного покупця: «Усі проблеми почнуться, як спробують узаконити домоволодіння».

Та годі! Як змогли взяти землю, так зможуть узаконити ідомоволодіння. Приклад сусідів показує. Тим більше, що сам же Владислав Григорович стверджує, що продаж земельних ділянок не суперечить чинному законодавству, оскільки це не паї.

Щоправда, для кого це говорилось, сказати важко, оскільки пай не можна продати, бо це землі сільськогосподарського призначення, а ось 10 соток ОСГ — будь ласка!

Бо це, виявляється, землі — несільськогосподарського призначення. Дивна логіка. Але «в законі!

Третій рік ми спостерігаємо за розвитком особистих селянських господарств у Дубовій рощі і наші спостереження нас самих дивують. Новоявлені «фермери» не сіють і не жнуть, тут ні вівця не мекне, ні корова не мукне.

За поясненням ми знову звернулися до начальника відділу земельних ресурсів В.Перерви, виклали свою версію подій. Владислав Григорович заявив, зокрема, «щодо раніше сказаного навіть через два роки нічого додати не може» і відіслав нас до інспектора з контролюза використанням земель, якого більше року в районі нема. Крім цього, ніяких формальних порушень земельного законодавства в «дубоворощенській» угоді він не вбачає. Хоча об'єктивно розуміє свою участь такого собі «відбувайла», якого — не будемо кривити Душею -тодішнє обласне і районне начальство «підставило».

Категорично відмовився Владислав Григорович відповісти на те, де зареєстровані підставні особи і ким працюють. Зауважив лише, що вони переважно жителі обласного центру і що за ними стоять високопосадовці.

Владислав Перерва всякий раз підкреслює, що йому ця розмова неприємна. І що його роль у цій грі номінальна: він тільки папери підписував. В принципі, так воно і є. Про це може засвідчити і факт легалізації одного із ОСГ підлеглої Перерви, у якої батько — начальник відділу земельних ресурсів у сусдньому районі.

Ми поцікавились у дівчини, як вона потрапила в компанію херсонських «оесгешників»? — «Як усі — по закону!» — була коротка відповідь. — «А як ви, будучи на державній службі, встигаєте ще й обробляти своє ОСГ? Та й оформлення на підставних осіб — хіба це по закону?».

Відповіді наша співрозмовниця не дала.

Усім зрозуміло: навіть з огляду на порушення земельного законодавства ніхто вже ділянки у власність громади не поверне. Чи .потрібна тоді участь міськради? Шкода, що нема навіть наміру вилучити ці землі, можливо, й через суд, а тут говорять лише про намір «інтегрувати» фальшиві ОСГ в міську територію забудови через новий Генплан. В усякому разі, такий варіант запропонували його проектанти. Та чи пристануть на це депутати? Пристануть, їм куди діватись!

Ми підрахували, що внаслідок цієї афери з огляду на ринкову вартість землі бюджет міста втратив порядку 3 мільйонів 200 тисяч гривень. Тим не менш ці землі, стверджує В.Перерва, і зараз поза — межами населеного пункту, що викликає немало питань.

ОСГ, як відомо, «створюються з метою сільськогосподарського використання для вирощування сільгоспкультур». Що ж у такому разі вирощують на землях ОСГ у Дубовій рощі? Можемо (з посиланням на об'яву в інтернеті) припуститись думки, що тут «вирощують» у.о. З врахуванням того, що це фактично центральна частина міста (та й до лісу — рукою подати), ці землі мають свою цінову спрямованість. Тільки на це й розраховували новітні «оесгешники».

Уже давно повинно бути кілька томів актів перевірок дотримання земельного законодавства, та хто це робитиме? Ні в районі, ні в області в цьому відомчому хаосі нема інспектора з контролю за використанням земель. Та якби він і був, хто б йому дав можливість проявити свою принциповість? Як влучно висловився один досвідчений у таких справах чоловік, «якщо сьогодні шукаєш справедливість, то завтра шукатимеш роботу».

Можливо, тому й начальник відділу земельних ресурсів у Цюрупинському районі В.Перерва не має наміру втручатися в цю аферу і перешкоджати продажу земель.

- Вони пройшли всі погодження. Документи не застарілі, вони правочинні, і зараз ми не можемо їм заборонити, — говорить Владислав Григорович. — До мене повторно ніхто не звертався, і краще б, аби ніколи більше не звертався...

Ось так, місто втратило гектар елітних земель і більш ніж 3 мільйона гривень в бюджеті, а про це ніхто говорити не хоче. При тому, що є фальсифікація, за обласними чиновниками стоять інші фізичні особи -підставні (їх прізвища нам відомі). А таке враження, що всі намагаються якомога скоріше забути про це...

Крім тих, хто «вирощує» на землях Дубової рощі умовні одиниці (див. оголошення з інтернету).