«Проблема бакланів» виникла на Херсонщині ще за радянських часів, коли у зв'язку з побудовою Каховських греблі та водосховища гідрологічні режими Нижнього Дніпра різко змінилися і призвели до замулення плавневої системи, яка слугувала і як високопродуктивна система нерестовищ, і як багата кормова база для всієї іхтіофауни.

За різними даними, за останні десятиріччя природна «продуктивність рибної ниви» знизилась від 5-ти до 20-ти разів! Промисловий вилов підтримується на рівні, що втричі менший за рівень 80-их років минулого століття, лише за рахунок штучного зариблення Каховського водосховища та Нижнього Дніпра риборозплідними підприємствами.

Проте з кожним роком ситуація погіршується, прогресують за масштабами і частотою явища заморів, а зариблення не додає відчутних прибавок до промвилову... Крім того, за останні роки практично зникли деякі види риб, що колись були окрасою нашого рибо-гурманного краю. Цілком зрозуміло, що «владна рибо-відповідальна еліта» має якось реагувати на погіршення ситуації... І винних таки знайдено!..

2 квітня в прес-центрі Держуправління охорони навколишнього природного середовища в області пройшла семінар-нарада щодо пошуку шляхів вирішення проблеми Чисельності баклана великого!

3 огляду на об'єктивність ми вважаємо за необхідне процитувати кілька рядків та речень з прес-релізу, що був розданий журналістам...

«...Негативний вплив цього виду викликає гостре занепокоєння не лише у керівників природо-охоронних установ України, але і у організацій, що займаються риборозведенням... Так звані «лісові» колонії баклана великого суттєво впливають на стан деревних насаджень та на стан окремих видів рибних ресурсів...

...Як рибоїдна птиця, баклан великий виробляє велику кількість посліду, що містить в собі сполучення фосфору та азоту, який концентрується на гніздових територіях. Це призводить до загибелі не лише листви, але і самого дерева...

...Залишена бакланами територія у найближчі 15-20 років буде переживати чагарниково-деревну фазу розвитку, доки не з'явиться новий високий ярус...

...Кормові території цього виду птахів можуть розташовуватися на відстані до 20 км від місць гніздування, які баклан відвідує 2 рази на день. За день птах з'їдає і ловить до 4 кг риби. Лише в період вигодовування пташенят упродовж 20 діб 10000 особин виловлюють близько 8 тонн риби! А якщо враховувати, що перебування птахів в місцях гніздування складає близько 60 діб, то вилов риби значно збільшується....

... з метою збереження лісових насаджень, ... запобігання завданню збитків навколишньому природному середовищу, лісогосподарському господарству доцільним було б ...

Тож «Караул, баклани!» Бо саме вони, а не пожежі від рук «дворуких бакланів», винні у знищенні тисяч гектарів наших лісів... Цікаво, а що б на це сказали фахівці Степової філії Лісогосподарського інституту?

Бо саме баклани біля водоскиду Каховської греблі виловлюють «глушену» і побиту рибу, що попала під турбіни ГЕС, і таким чином «працюють двірниками», очищаючи річку від гниття продуктів людської діяльності.

Бо саме на бакланів можна «списати» сотні тонн риби, виловленої «бакланами-браконьерами», яких «кришують баклани-чиновники». Важко собі уявити будь-яку живу істоту, яка б за день з'їдала вдвічі більше своєї ваги. Хоча, якщо чесно, то «баклан-браконьєр» за вдалої ночі «з'їдає» таку кількість риби, що в багато більше разів перевищує його власну вагу! Але, мабуть, вся різниця в тому, що послід бакланів «знищує ліси», а «послід» браконьєрів наповнює кишені...

На щастя, чітка позиція представників наших найбільших біосферних заповідників — Чорноморського та «Асканія-Нова» — не дала змоги семінару-нараді виконати заздалегідь «заплановане завдання» — отримати підтримку рішенню відстрілювати бакланів.

Цікаво і те, що головував на семінар-нараді головний еколог області О.Предместніков, якого з огляду на пряму участь у виконанні науково-дослідної роботи «Вивчення негативного впливу антропогенного походження на флору і фауну пониззя Дніпра» без сумніву можна вважати досить знаним іхтіологом нашого краю... Хоча не зовсім в'яжуться підходи і наукової роботи, і семінар-наради з реаліями сьогодення — на це був змушений звернути увагу навіть новий губернатор під час своєї прес-конференції вже в перші дні перебування на нашій землі...

Показовим став і склад учасників семінар-наради... Розуміючи певну другорядність проблеми, а також те, що захід держуправління є скоріш за все «піар-дерибан-акцією» в бажанні отримати певні бюджетні кошти на «війну» з бакланами, із запрошених керівників досить великої кількості управлінських, наукових, інспекційних, виробничих тощо установ на нараді був лише директор заповідника «Асканія-Нова»... Та і взагалі, представляли вони лише половину зазначених запрошених установ...

З усього зазначеного можна зробити висновок, що терміново треба знаходити шляхи подолання більш вагомих негативів, що впливають на рибовідтворення. А це, в першу чергу, боротьба із замуленнями, втратою нерестовищ та природної кормової бази, боротьба з ненаситними «бакланами дворукими», особливо під час нересту, також необхідно зменшити неочищені скиди у наші водойми, як каналізаційні, так і промислові.

Але про це ми чомусь мовчимо... Чи не тому, що в цих негараздах винні ми, люди... Визнавати це важко — тож ліпше хай будуть винними баклани...