У новій редакції Червоної книги удвічі більше рослин і на третину — тварин

Наприкінці минулого року накладом 5000 примірників вийшло в світ третє видання Червоної книги України. Нову редакцію природоохоронного документу презентують майже в усіх регіонах України. Херсонській громадськості його представили Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області, Державна екологічна інспекція в Херсонській області, вчені ХДУ та ХДАУ.

Як розповіла Альона Пономарьова, завідувач сектора заповідної справи та екомережі Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області, першу Червону книгу, присвячену українській флорі та фауні, видали у 1980 році. Тоді вона називалися «Червона Книга Української РСР». До неї увійшло 85 видів тварин і 151 вид вищих рослин. Друге видання побачило світ у 1994 році (том «Тваринний світ») і 1996 році (том «Рослинний світ»).

Третє видання надрукували наприкінці 2009 року. У новій редакції Червоної книги всі види тварин і рослин поділяються на 7 категорій: зниклі, зникаючі, вразливі, рідкісні, невизначені, недостатньо відомі, відновлені. До третього видання потрапило 542 види тварин. Найбільше серед них комах — 226 видів, птахів — 87 та риб — 69. У третьому виданні Червоної книги тварин побільшало на 160 видів. А у другому — на 297 видів тварин більше, ніж у першому. Такі дані дозволяють вченим припускати, що темпи втрати різноманіття окремих видів дещо зменшились.

До нової редакції Червоної книги увійшло 826 видів рослин і грибів, які потребують охорони. Серед них найбільше судинних рослин (612 видів), водоростей (60), лишайників (51). У порівнянні з другим виданням, кількість видів рослин і грибів зросла на 285 видів.

До Червоної книги були включені всі представники родини зозулинцевих (обхідних), а також роду ковила. Значних доповнень зазнали списки видів водоростей, мохоподібних, лишайників та грибів. Це стало можливим завдяки більш детальному вивченню цих груп.

Свій вагомий вклад зробили і херсонські вчені. Михайло Бойко, доктор біологічних наук, професор, завідувач науково-дослідної лабораторії інтродукції рослин при ХДУ, зокрема, працював над розділом про мохоподібних та вищих судинних рослин. Він розповідає, що бувають такі види мохів, які заввишки не більше 1,5 сантиметри. Відповідно і відшукати їх дуже не просто, а зберегти — ще складніше. «Якщо, наприклад, такі мохи ростуть у цілинних степах, то тоді ми пропонуємо зберігати не рослину, а місця її розповсюдження, тобто степи. Рідкісними ми вважали ті види, які мають менше чотирьох місць знаходження. Хоча тут знову дилема: можливо, ми їх просто не знайшли?» — розповів він. Професор говорить, що є такі види рослин, які не вважаються рідкісними або зникаючими по всій Україні. Та, якщо вони мало представлені на Херсонщині, то їх вносять до Червоного списку нашої області. Такий документ є в кожному регіоні.

Дослідженням судинних рослин займався Іван Мойсієнко, кандидат біологічних наук, докторант Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. Він повідомив, що до третього видання Червоної книги потрапило майже 100 видів судинних рослин, які ростуть на Херсонщині. За його словами, робота науковці проходила так: «Була створена спеціальна національна комісія. Фахівці зі всієї України вносили свої пропозиції. Потім проводилися семінари, на яких вирішували долю того чи іншого виду. З нашого боку була пропозиція внести до Червоної книги подові види рослин, які зустрічаються на території Херсонщини. Поди — це, мовою науковців, замкнуті депресії, такі області, які виникають у місцях, де немає природної дренажної системи. У нас найбільша така область в Україні знаходиться на лівобережжі Дніпра — між Дніпром і Молочною». 80% подів, які залишились, за його словами, зосереджені в Херсонській області.

Іван Мойсієнко розповів, що у попередніх виданнях Червоної книги на ці рослини не звертали увагу. Усі види, запропоновані херсонськими науковцями, потрапили до третього видання. Серед них — залізняк скіфський, який зростає на лівобережжі Дніпра. За словами біолога, ця рослина зустрічається тільки на чотирьох подах. І це весь ареал його у світі.

Волошка Пачоського — рослина, яку вперше описав Пачоський, потім, у 30-х роках минулого століття, Котов. Після того в Україні її ніхто не бачив. І тільки нашим вченим вдалося знайти цей вид на піщаних масивах у пониззі Інгульця. До Червоної книги потрапили десяток орхідей, що ростуть на Херсонщині, всі види тюльпанів та ковили.

Розділ «лишайники» у третьому виданні Червоної книги представляли три вчених. Серед них — Олександр Ходосовцев, доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри ботаніки ХДУ. Він розповів, що до цього розділу потрапило 48 видів, 10 з яких описані нашим вченим. У третьому виданні Червоної книги представлені не тільки дослідження херсонських науковців, а й зроблені ними фотографії.

Під час презентації природоохоронного документу екологи та вчені закликали присутніх долучатися до вивчення тваринного та рослинного світу області. Вони спонукали громадськість охороняти та захищати природні багатства області. На цьому наголошували і спеціалісти Державної екологічної інспекції в Херсонській області. За даними екологів, протягом лютого-травня щороку знищується до 20 мільйонів ранніх квітів. Як правило, під загрозою опиняються проліски, шафрани, цикламени, сон-трава. Для того, аби зберегти ці види рослин, проводять операцію «Первоцвіт». Цього року вона тривала з 14 лютого по 8 березня. За цей час спеціалісти здійснили понад 34 рейдові перевірки, склали 13 протоколів про виявлення порушень. Екологи вважають, що масштабність цієї проблеми мають усвідомити і потенційні покупці. Адже зменшення попиту зменшить і пропозицію.