Цьогорічний Великдень мешканці селища Лазурне святкували усі разом. За ініціативою місцевої громади саме у світлі весняні дні було вирішено відзначити День села. Привід більш як серйозний — у нинішньому році селищу як адміністративній одиниці виповнюється 90 років. Хоча перша згадка про населений пункт на місці сьогоднішнього Лазурного датується ще ХУІІІ століттям. За час свого існування селище, що постало біля узголів'я Джарилгацької коси, неодноразово змінювало координати. В першу чергу це стосується назви. Започатковувалось тут сільце Софіївка, засноване, як і більшість населених пунктів на узбережжі,, за участі німецьких поміщиків-колоністів. Після Жовтневої революції, у 1917 році, селище перейменували у Новоолексіївку. І лише в 1975 році назву населеного пункту змінили на сучасну-Лазурне. Бо ж саме у радянський час селище почало стрімко розвиватися, будуватися. Причина тому — чудові місцеві пляжі, унікальні умови для літнього відпочинку. На сонячному узбережжі виросли десятки пансіонатів. І сьогодні рекреаційна, оздоровча інфраструктура становить господарську основу Лазурного, а саме селище є головним донором місцевого бюджету, серйозно конкуруючи у цьому відношенні навіть з райцентром.

Лазурне-унікальний населений пункт, специфіку і своєрідність якого загалом визначає курортний сезон. Взимку селище веде життя типового села, а влітку перетворюється на цілодобовий парк розваг, де відпочивають численні гості, в той час як місцеві жителі працюють, не покладаючи рук. Нині у Лазурному освоєні практично всі види курортних послуг, за рахунок, передусім, приватного бізнесу. Місцеві піски таки справді золоті — конкуренти тут змагаються за місце під сонцем, пропонуючи все кращі, сучасніші послуги. Втім, місця вистачає усім, бо ж навколишнє узбережжя все ще не досить освоєне. Сьогодні тут збереглося багато заповідних куточків, де чути лише подих солоного вітру, і сліпуче сонце сушить коси водоростей...

Лазурне — це справді царство вічно молодого моря, яке стало на службу людям в питанні відпочинку та оздоровлення. Три роки тому селищна громада утвердила герб населеного пункту, на якому зображено сонце, що підіймається над морськими хвилями. Саме він прикрашав величезну сцену, змонтовану на майдані у центрі Лазурного напередодні святкування ювілейної дати. Урочистості розпочалися, як і годиться, зі спортивних змагань. О 10 годині ранку розпочалася товариська зустріч футбольних команд з Володимирівки, Улянівки та сусідньої Новософіївки Голопристанського району на полі господарів-лазурненців, які й перемогли у бліцтурнірі. А опівдні на святкову сцену піднялися гості та винуватці торжества. Зі святом лазур ненців при вітав перший заступник голови районної державної адміністрації С.М.Кульниковський, інші поважні гості. Господар, селищний голова О.В.Бєлий пригощав присутніх іменинним короваєм. А ще на сцені стояли зі сльозами щастя на очах три жінки-ветерани — Ганна Василівна Токар, Катерина Василівна Шепотілова, Любов Павлівна Єрмоленко. їм випало щастя на схилі літ святкувати ювілей рідного селища. За сумлінну працю, внесок у розквіт Лазурного довгожителькам було вручено пам'ятні подарунки.

А далі розпочалася святкова феєрія. Звучали зі сцени задушевні пісні у виконанні іменитого колективу «Любисток» з села Новомиколаївки. Свої таланти демонстрували місцеві зірки художньої самодіяльності, а хто не потрапив на сцену, надолужував бажання співати на караоке, або пробував щастя у добуванні цінних призів у веселих естафетах. Смачно пахтіли навкруги фірмові лазурненські пампушки та вареники, які так радо куштують на пляжах відпочивальники, а у святковий день ними щедро пригощали усіх бажаючих. Особливо весело було на вулиці Жовтневій — напередодні оргкомітет свята визнав за нею першість у конкурсі на кращий благоустрій. Але апогей народного гуляння був запланований на вечірній час, коли очікувався виступ балету «Статус» з м.Херсона, вогняне шоу та диско-марафон. До пізньої ночі над морем сяяли вогні святкових фейерверків.

- Хочу подякувати усій громаді, депутатам, активістам, а особливо — очільникам оргкомітету свята В.П.Демчук, Л.П.Копиловій, М.С.Стецюк, Я.С.Гліві, за величезну роботу, — сказав по закінченні урочистостей селищний голова О.В.Бєлий. За словами Олександра Валентиновича, до організації свята активно долучилися місцеві підприємці Олександр Коваленко, Віктор Нагорнюк, Сергій Тригубчук, Ольга Коваленко. Вони стали спонсорами видовищних заходів.

Селищний голова з гордістю підсумовує: за останні роки Лазурне справді зробило величезний ривок уперед, передусім, у соціальній сфері. Місцевий бюджет у першу чергу служить селищній громаді. Покращено матеріальну базу кожної установи, працівники отримують достойну зарплатню. Взимку за рахунок місцевого бюджету ветерани безкоштовно отримують паливо, їм постійно надається матеріальна допомога. У селищі підтримується традиція обов'язково вітати своїх довгожителів з днем народження за участю перших осіб місцевої влади — селищного голови або його заступника. Дбає влада і про здоров'я односельчан. Місцева лікарня — одна з кращих у районі, палати відремонтовано за сучасними стандартами, встановлено нові меблі, сантехніку, лікарське обладнання. Капітальний ремонт зроблено у місцевому дитсадку, змонтовано систему водогону та опалення. Оновлено музичний зал, споруджено лоджію, де планують облаштувати зимовий сад. Встановлено сучасне обладнання на кухні.

Таки правда — за кілька останніх років селище невпізнанно змінилося. Минули гіркі часи, коли тут панувала безгосподарність, стояв пусткою згорілий клуб, не опалювались центральні установи. Нині лазурняни активно проводять дозвілля у капітально відремонтованому спортивному залі, де створено всі умови для підготовки чемпіонів з греко-римської, вільної боротьби та карате, якими особливо захоплюється селищна молодь. Нещодавно місцева команда виборола першість в обласних змаганнях. Для повністю оновленого будинку культури придбано звукову та освітлювальну апаратуру, ексклюзивні дитячі сценічні костюми.

Особлива гордість та предмет постійних турбот селищного голови — місцева школа, хоча це й не бюджетна установа. Олександр Валентинович називає декілька цифр — понад 37 тисяч гривень виділено на установку нової опалювальної системи, 16 тисяч гривень — на нову підлогу у шкільному спортзалі. У 5 класів придбано нові стільці, закуплено волейбольну та футбольну форму для школярів, відремонтовано хімкабінет, організовано безкоштовне харчування категорійних учнів та вихованців літнього шкільного табору. За всіма цими показниками — копітка, щоденна праця, турбота та увага. А найголовніше — бажання змінити все на краще, жити достойно, пишатися рідним селищем. Місцева влада має чітко окреслену мету, вміє дивитися у майбутнє, твердо тримає штурвал корабля під назвою «Лазурне», який впевнено курсує по хвилях часу.