До редакції «Каховської зорі» зателефонували жителі селища міського типу Любимівка. Ось стисло їх сумна і сердита оповідь:

- Ми мешкаємо на околиці Любимівки, в кінці вулиці Південна. Вже не перший рік де тільки можна б'ємо тривогу: пустирні території по сусідству із нашими житловими будинками перетворені лихими людьми на несанкціоновані смітники. Хто тільки не несе та не несе сюди свій непотріб та побутові відходи?! Над стихійними смітниками постійно звиса сморід (від нього особливо страждають вагітні жінки та люди похилого віку), вітер розносить в усі кінці і на наші подвір'я поліетиленові пакети та всілякі папірці, після дощів у підземні води легко потрапляє через пісок хтозна який бруд, а тоді ця. вода закачується у колективну водо-мережу... Нема вже сил терпіти таке неподобство і таке бездумне ставлення певної частини людей до нашого довкілля. Зверталися неодноразово до керівництва селищної ради з вимогою вжити рішучих заходів щодо ліквідації несанкціонованих смітників поблизу наших помешкань, але позитивних зрушень нема. Наш терпець ось-ось увірветься. Якщо по сусідству із нашими житловими будинками і в подальшому буйним квітом зростатимуть стихійні звалища, будемо вимушені вдатися до протестних акцій, зокрема, до організації пікетів (вагітних жінок з вул. Південна) біля будинку Херсонської обласної державної адміністрації.

На прохання редакції поставлене любимівчанами гостре питання коментує директор Любимівського селищного комунального господарства Сергій Коновалов:

- Я сподіваюсь, що переважна більшість наших свідомих громадян погодиться зі мною: результативність боротьби із так званими стихійними смітниками лежить не стільки у площині застосування заходів адміністративного впливу до порушників санітарних вимог, скільки залежить від рівня культури та вихованості тієї чи іншої людини. Ніякі шлагбауми, плакати-заборони і навіть штрафи не зупинять забруднювачів довкілля, якщо вони не усвідомлять прописну істину: людина не має права завдавати жодної шкоди іншим людям та оточуючому середовищу. На жаль, викорінити із деяких наших громадян дикість та неуцтво — завдання досить проблематичне.

Нині навколо Любимівки нараховується п'ять стихійних звалищ побутових відходів. Періодично (два рази на рік) ми кидаємо всю наявну техніку на їх ліквідацію: сміття вивозимо на офіційне звалище, а земельні ділянки зарівнюємо. Такі «операції» для нас дуже витратні, тому ми не маємо змоги проводити їх значно частіше, хоча, напевно, і за такої умови очікуваного результату не було б.

Повторюсь: вся справа у свідомості людей. Нещодавно на селищному цвинтарі для зручності любимівчан ми вирили декілька неглибоких ямок і встановили в них водопровідні крани-стояки. Минули лічені дні — і всі згадані ямки були засипані сміттям, хоч неподалік відведені для цього спеціальні місця. Ну, які коментарі тут ще потрібні?!

Наше селищне комунальне підприємство один раз на тиждень централізовано вивозить сміття із тих дворів, власники яких уклали з нами відповідні угоди і сплачують за це на місяць... аж 10 гривень з двору. А тепер дві характерні цифри: у Любимівці нараховується 1800 дворів, з них тільки 150 уклали з нам угоди на вивезення твердих побутових відходів. Питається: а куди дівається сміття із 1650 дворів селища? «Відповідь» лежить на п'яти стихійних звалищах на. селищних околицях. Так де доцільніше свідомим мешканцям селища виставляти протесті пікети — біля будинку облдержадміністрації чи біля несанкціонованих смітників, або біля дворів, власники яких «економлять» 10 гривень на місяць на централізованому вивезенні твердих побутових відходів і витрачають значно більше коштів хоча б на бензин, аби таємно вночі підкинути своє сміття комусь «під ніс»?

Вихід із цієї ситуації особисто я бачу у копіткій профілактичній роз'яснювально-виховній роботі із мешканцями селища. Підтверджу свою думку таким прикладом. Ще років п'ять тому головною проблемою любимівчан була нестача води для поливів городів. А тому, що кожен господар, не маючи водоміру, поливав свої «сотки» донесхочу, і водонасоси просто йшли «врознос». Комунгоспів-ці, працівники виконкому селищної ради, селищні депутати провели велику роз'яснювальну роботу, і в результаті на 1800 дворів нині в Любимівці приходиться майже 1700 лічильників води — і її всім вистачає.

Дбайливе, уважне ставлення до довкілля — це має назавжди «прописатися» в нашій з вами свідомості.