Як завжди, весна прийшла із суботниками, очищенням, впорядкуванням, надіями на перетворення та оновлення.

Нинішня весна прийшла із закликами до ефективної тяжкої праці всіх, бо економічно-фінансовий стан країни в цілому катастрофічний. Держказна пуста, треба наповнювати.

Не вдаючись в дискусії на політичні та економічні теми, моя розмова з депутатом міської ради Юрієм Назаренком йшла про сьогодення його рідних Саг (правих), як вони розвиваються, що хвилює жителів у першу чергу.

- Не тільки мої односельці, а й всі, хто до нас приїздить, відзначають, що Саги (праві) змінилися, додають — невпізнано на краще.

Прийшов великий газ. Силами місцевої громади проклали газопровід з поліетилену протяжністю 4600 м. Понад 90 відсотків жителів провели в свої домівки блакитне паливо.

У листопаді-грудні минулого року газифікували соціально значимі об'єкти — фельдшерсько-акушерський пункт, бібліотеку, Будинок культури.

- Юрію Андрійовичу, вже півроку, як Саги мають нічне освітлення. Це теж зроблено за кошти громади?

г Депутати міської ради ініціювали розгляд фінансування встановлен1 ня освітлювальної системи у Сагах. Постійні депутатські комісії обговорювали це питання комплексно й компетентно. Тому рішення сесії міської ради не забарилося, й були виділені кошти. Нині більша частина правих Сагів освітлюється в темну пору доби. Усі електромонтажні роботи виконав колектив «СІПІ-елект-ро». Соціально важливі об'єкти знаходяться на освітлених вулицях села. Так що люди в будь-який час доби можуть спокійно відвідувати ФАП, Будинок культури, бібліотеку.

- Повертаючись до християнських традицій, кожне село прагне мати свою церкву. Саги — не виняток. Наїиї кошти збудована церква?

- Церкву спорудили й облаштува-ли самі сагівчани, власними коштами, ентузіазмом. Адже ми — християни, то як без свого приходу?!

- Місцеві жителі, гості нашого краю звикли до того, що навколо Сагів — зона відпочинку. Ліс, природні неповторні водоймища, влітку гарячий пісок. Ідуть люди на короткий відпочинок у вихідні, мають дачі. Як у нас водиться, залишають після себе сміття, розбиті вуличні дороги, село забруднюється. Місцеві депутати порушують ці питання перед громадою, міською владою?

- Відсутність системи санітарної очистки Саг, видалення побутових відходів, які призводять до забруднення територій, підземних водних горизонтів, турбує всіх жителів. Тільки розмовами проблему не вирішиш.

До того ж, що до нас, що до Солонців, цюрупинчани, не вагаючись і не замислюючись ні над чим, вивозять сміття. Тому гостро стоїть питання про відведення землі під спорудження полігону й фінансування його влаштування.

Подібна проблема й з нашими дорогами. Саги стоять на перехресті автотрас на Крим, до чорноморського узбережжя. Автолюбителі, дачники, скорочуючи шлях на відпочинок, не розбираючись проїжджають нашим селом, розбиваючи вуличні дороги. Грунтпіщаний, раз-по-раз впорядкувати їх неможливо, необхідно будувати капітально. Не думаю, що міському органу самоврядування складно знайти інвестора. Ще раз повторюю: Саги розташовані в перехресній зоні відпочинку. Інвесторів є чим зацікавити. Було б бажання й господарський підхід.

Але наша громада намагається своїми силами впорядковувати рідне село. Ініціаторами виступають активісти, небайдужі громадяни, зокрема, Леонід Степанський, Любов Виговська, Іван Логвиновський. Взагалі всі ми не стоїмо осторонь проблем наших Сагів.

- Юрію Андрійовичу, сагівчани мають худобу, зокрема, корів. Багато хто з них продає молоко, вершки, сиру Цюрупинську. Коли навесні чи влітку купуєш у них цю продукцію, розповідають, що прибавка молока йде від доброго випасу. То де пасовисько і чи є воно власністю громади?

- Під випас громадської худоби відведено 128 гектарів землі в оренду. З власників худоби створено кооператив «Динамо». Маємо свій фонд коштів. За землю справно платимо податки, інші належні платежі, за рахунок кооперативу замовили проектно-кошторисну документацію, обрали ініціативну групу, так би мовити, керівництво. Нині на законних підставах маємо пасовисько, отож, проблеми зняті. Жителі спокійно займаються розведенням домашньої худоби.

- Юрію Андрійовичу, біля автотраси, що проходить поблизу Сагів, є впорядкований ринок «Лісний». Його будували, вкладали кошти. Такі ринки, зокрема, в Раденську, Великих Копанях, інших селах приносять місцевій громаді чималі кошти, які йдуть якраз на впорядкування населених пунктів.

А що ж «Лісний», пустує, продавці з товарим стоять обіч шосе, траси, на ринок ні ногою. Чому він не користується попитом?

- «Лісний» — приватний ринок, всі ми знаємо, що він малоефективний. Під ним знаходиться два гектари землі. Адміністрація ринку думає тільки про свою вигоду, до того ж, не вміє прораховувати його справжні можливості. У сезон торгівлі вирощеною продукцією оптом люди їдуть за 15-20 кілометрів, щоб її продати, в той час, як свій ринок стоїть пустий.

Напевно, адміністрація ринку не зацікавлена в поліпшенні й здешевленні надання послуг, тому й доходи від нього не йдуть у міську казну. *

- Є питання, які б ви хотіли від імені громади порушити?

- Між Сагами й дачним селищем Нечаєво є ділянка в 150 гектарів. Райдержадміністрація при її розподілі між охочими хазяйнувати на землі, не врахувала інтересів сагів-чан. Підросла молодь, створилися сім'ї, які теж хочуть господарювати на своїй ділянці. Але ніхто з наших людей не отримав наділ. Місцеві люди хочуть осісти на своїй землі, біля рідні.

А сагівчани всі взялися за впорядкування вулиць, ділянок. Особлива увага пам'ятним місцям. Слава наших героїв не вмирає. Ми всі пам'ятаємо й шануємо подвиги, бойовий шлях учасників Великої Вітчизняної війни, віддаємо данину вдячності.

Нам всім необхідно пам'ятати, що ніхто за нас нічого не зробить. Бажання навести лад, створити нормальні умови для функціонування своєї маленької батьківщини, примножити її багатства — це ще не все. Повинні бути конкретні дії всієї громади. Отоді й підуть істотні зміни.