Криза впевнено увійшла майже в кожну домівку українських громадян. Хтось втратив свій бізнес, хтось ринки збуту, хтось роботу і відповідно засіб для існування — гроші. На додачу «чорною хмарою» над українцями зависла необхідність виконувати зобов’язання перед банками та кредитними спілками.

Слід сказати, що в докризові часи для більшості виплата подібних позик не була проблематичною, тому люди користувалися ними вельми активно і навіть, на думку багатьох фінансистів, «закредитувалися» — брали більше, ніж потрібно, не боячись проблем із поверненням. Настали важкі часи, але ж банки чекати не можуть. Відчуваючи загрозу існуванню, вимагають повернення коштів, удаючись, часто-густо, до не зовсім законних методів.

Що робити в такій ситуації? Як не потрапити до «боргової воронки» або, як її ще називають, «кредитної кабали»? На ці запитання відповідає Федір ОЛЕКСЮК, голова координаційної ради антиколекторів і правозахисників України «Ваша Надія» та Оксана ІВАНЧЕНКО, головний юрист Херсонської обласної організації антиколекторів та правозахисників.

Український ринок кредитування — молодий і прибутковий. Він особливо привабливий для фінансових афер, від яких страждають чесні громадяни. Кількість кредитного шахрайства не зменшується, а майстерність шахраїв росте. Яскравим прикладом став випадок, який трапився з мешканцями Львівської області минулого року. Півсотні львів’ян отримали листи від одного з українських банків з вимогою терміново погасити заборгованість за кредитом. І в цьому не було б нічого дивного, якби не одне «але»: до одержання цих листів «позичальники» не тільки не чули про те, що є клієнтами даного банку, але й навіть не підозрювали про його існування...

- Чи траплялися у вашій правозахисній практиці подібні ситуації? І хто, власне, стоїть за такими аферами?

Ф.О.: — Кредитні афери бувають кількох видів. Окреме місце мають афери індивідуального характеру, за якими стоять співробітники банків. Використовуючи своє службове положення, можливо, без відома їх керівництва, вони ошукують позичальників і вкладників.

З огляду на кризове становище системи кредитування в Україні, слід згадати про випадки, коли співробітники банків, наліво-направо роздавали кредити за «відкати» до 50%. Коли ж ситуація на ринку кредитування почала погіршуватися, ніби гриби після дощу, почали діяти різні фірми, які, так би мовити, допомагали людям отримувати кредити. Звісно, свою «шляхетну» місію такі установи виконували не за просто так. Справа стосується готівкових кредитів. Скажімо, позичальнику потрібно 9 тисяч гривень. «Помічники» ці гроші видавали, але головною умовою такого партнерства було підписання кредитного договору на суму удвічі більшу.

Це пояснювали тим, що нібито за решту суми фірма бере комісійні за свої послуги, домовляється з банком, з відділом безпеки, де в них є «своя людина», яка за хабар підробить документи таким чином, що клієнту потрібно буде повернути лише 9 тисяч. І, нібито, всю інформацію з бази позичальників банку про даного клієнта буде знищено. Але потім такі контори зникали без сліду, а позичальнику залишався борг, вдвічі або й втричі більший за суму вказану в кредитному договорі. Це також одна із розповсюджених схем шахрайства в кредитній сфері. Таких випадків чимало, майже в усіх регіонах України.

Окрім проблем із кредитами, також мають місце і махінації з депозитами. Часто траплялися випадки, коли людина, поклавши свої гроші на депозитний рахунок, через деякий час дізнавалася, що не має ніяких стосунків із банком. Її гроші привласнювали ті, хто приймали депозити. На щастя, в Херсоні таких випадків не зафіксовано.

Цілий шахрайський ланцюжок причетний до ситуацій на зразок тієї, що трапилася із львів’янами. Такі афери часто не можуть розплутати навіть досвідчені оперативники. До них причетні самі банкіри, які злагоджено працюють із шахраями, що спеціалізуються на оформленні кредитів за допомогою чужих, крадених або підроблених паспортів.

А тепер подумайте: звідки у керівників різних фінансових установ такі машини і вілли? Хочу додати, що не так давно в Миколаївській області було викрито подібну аферу. Керівник одного з банків аналогічним способом відмивав гроші, які потім інвестував у нічний клуб, де розповсюджувалися наркотики.

Взагалі, банківська сфера — це не тільки гарний спосіб заробітку на здирництві з позичальників надвисоких відсотків за користування тим чи іншим кредитом, а й місце, де розмножується «паличка» хабарництва і шахрайства. І коли банкіри надсилають вам листи з погрозами притягнути вас до кримінальної відповідальності за те, що ви не в змозі вчасно погасити кредит, то варто би їм згадати, яким чином вони збагатилися.

Між іншим, стаття ІІ Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод говорить, що ніхто не може позбавити людину волі, якщо вона не в змозі повернути борги. Саме таким банкірам місце на лаві підсудних. Тим паче, що зараз усі країни світу посилюють відповідальність за банківські афери. Україна також планує прийняти законодавчий акт. Між іншим, наша організація включена у робочу групу Верховної Ради, у комітет по банках і банківській сфері. Ми будемо намагатися зробити усе можливе, аби не дозволити шахраям-банкірам продовжувати їхню чорну справу.

- Наступне запитання — про кредитні спілки. В Україні таких нараховується понад 800. «М+» вже не раз зверталася до цієї непростої теми. Відзначимо, зараз нас цікавлять не успішні кредитні спілки, які чесно виконують свої обов’язки і гарно працюють (їм ми вже присвячували наші публікації і будемо продовжувати розповідати про такі напрацювання). Проблемою є ті кредитні спілки, що не повертають людям їхніх вкладів, а самі ж засновники та керівництво таких установ зникають без сліду. Розкажіть, будь-ласка, про цю проблему і як її можна вирішити, на вашу думку як експертів?

Ф.О.: — На момент кризи відсоткові ставки в кредитних спілках зросли до 60% річних, а у разі виникнення заборгованості нараховувалася пеня у розмірі 96% від «тіла» (сума фактичної позики) кредиту. І такого абсурду не коїться в жодній країні світу. Це, враховуючи той факт, що кредитні спілки в Україні є нібито неприбутковими організаціями. Якщо вони неприбуткові, то звідки беруться такі космічні відсотки і куди спрямовують виручені кошти?

До речі, в Україні зафіксована чимала кількість самогубств, пов’язаних саме з кредитними спілками, навіть, більше ніж із банками. Перший випадок трапився у Чернівцях. Там мешканка Берегомету Орися Жабка взяла кредит у розмірі 86 тис. гривень на лікування матері. Через кілька місяців до її сім’ї прийшли колектори і вимагали терміново заплатити понад 300 тис. гривень. Не витримавши цього, жінка перерізала собі вени, написавши на молитовнику передсмертну записку. Кримінальної справи за фактом доведення людини до самогубства не було порушено. Згодом родичі написали заяву до міліції. Зараз ця справа перебуває на особливому контролі Генеральної прокуратури та Президента України…

Уже давно потрібно на законодавчому рівні заборонити діяльність кредитних спілок як громадських неприбуткових організацій, оскільки їхня діяльність насправді є прибутковою. У такий спосіб, на думку експертів, йде укриття доходів та отримання надприбутків. Кредитні спілки, як вважають експерти, повинні бути ліквідовані, або прирівняні до банківських установ з обов’язковим страхуванням вкладів громадян.

- Разом із кризою в Україну прийшли «заморожування» або скорочення зарплат, безробіття, нестабільний курс гривні/долара, підвищення банками кредитних ставок. Перед багатьма позичальниками постала дилемма: купити поїсти або сплатити по кредиту. І багато людей платіж по кредиту об'єктивно відсунули «на потім», поставивши перед банками питання про примусове повернення кредитів. У свою чергу банки звернулися до колекторських організацій. Хто, власне, такі колектори? Розкажіть про їхню діяльність, які методи вони використовують у своїй роботі?

Ф.О.: — Колекторський бізнес зародився ще в 60-х роках минулого століття в США, а вже на початку 80-х поширився в Європі. Нині на Заході колекторських компаній більше, ніж банків (близько 6,5 тис. у США та майже 10 тис. у країнах Євросоюзу). Самі ж фінансові установи ніколи не займаються «вибиванням» боргів — вже на 90-й день несплати проблемну заборгованість передають колекторському агентству. Останнє, у свою чергу, або просто допомагає банку повернути борг за комісійну винагороду, або купує його із дисконтом, щоб потім повернути собі всі 100%. Нерідко такі організації використовують спеціальні методи, які впливають на психіку людини, погрожують конфіскацією майна, залякують кровавою розправою.

За останніми підрахунками їм уже вдалося повернути банкам України понад 30 млрд. гривень. Близько 6 млрд. вони отримали за виконану роботу. Наразі питання, де ці кошти, хто ними користується і чи сплачено податки?

Сьогодні на українському фінансовому ринку число колекторських організацій коливається від 30 до 50-ти. Хоча, за словами міністра юстиції України, співпраця банків із колекторськими компаніями є грубим порушенням законодавства, оскільки треті особи отримують інформацію про громадян, яка була надана банку як така, що не має права на поширення під час оформлення кредитів. Ця інформація може надаватися третім особам тільки у разі згоди самих громадян. У Міністерстві вважають, що колекторська діяльність є протизаконною. Однак правоохоронці, зважаючи на прогалини чинного законодавства, не можуть це довести. Немає також закону, який би врегулював діяльність таких фірм та передбачив процедуру ліцензування.

- Як діяти, якщо вас переслідують колектори?

Ф.О.: — Перш за все, слід наголосити на тому, що при зверненні до вас з вимогою повернути банківський борг ви маєте право вимагати докази того, що у колекторів є належні підстави турбувати вас з цього приводу. Так, якщо між колекторською компанією та банком був укладений договір на представництво інтересів банку або колекторська компанія викупила у банку ваш борг та набула права вимоги, як новий кредитор за вашим кредитним договором, то, в будь-якому разі вас повинні були повідомити про це. Якщо такого повідомлення ви не отримували, маєте право й надалі виконувати свої зобов'язання безпосередньо перед банком і таке виконання у відповідності з чинним законодавством буде визнане належним.

Перечитайте ваш кредитний договір та зверніть увагу на його певні умови. Чи має право банк передавати інформацію за кредитною угодою третім особам (за вашою згодою)? Чи має право банк підвищувати відсоткові ставки за кредитом або змінювати інші умови договору в односторонньому порядку, в разі порушення вами умов погашення або цільового використання кредиту?

До вас почали надходити дзвінки та повідомлення від колекторів з погрозами на вашу адресу чи адресу ваших близьких? Якщо вас не повідомили письмово про зміну кредитора, ви маєте право взагалі не спілкуватися з колекторами. Бажано ознайомитися з правовстановлюючими документами колекторської компанії, з їх статутом, свідоцтвом про реєстрацію тощо. Адже у вас є законне право знати, з ким ви маєте справу, та на якій підставі повинні сплачувати гроші не банку, а іншій фірмі. І доки вас не впевнили у правомірності діяльності цієї фірми, дії її працівників ви будете трактувати як вимагання.

Міністерство юстиції України вже оприлюднило свою позицію з даного питання, де чітко сказано, що: залучення банками «колекторських» організацій для вимагання виконання зобов’язань боржниками за кредитними договорами можливо лише за наявності письмового запиту або письмового дозволу боржника на розкриття банківської таємниці. За інших умов така діяльність порушує права та охоронювані законом інтереси громадян і може кваліфікуватися як злочин, передбачений, зокрема, ст. 182 Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за порушення недоторканності приватного життя, ст. 189 — за вимагання, ст. 355 — за примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань. Вчинення таких порушень, відповідно, може бути підставою для вашого звернення, як до правоохоронних органів, так і до суду, з позовною заявою про компенсацію моральної шкоди.

Хотілося б звернутись до колекторів і нагадати їм, що хоч «гроші не пахнуть», але за все, рано чи пізно, прийдеться відповідати, і створення антиколекторних організацій — це тільки «перша ластівочка». А банкірам хотілося б побажати з таким же завзяттям не тільки збирати борги, а й видавати людям їх депозити!

- Наступне запитання надійшло до редакції від нашої постійної читачки Олени. Вона просить надати їй інформацію щодо можливості переведення її валютного авто-кредиту у гривню. Чи має право позичальник змінити умови кредитного договору?

Оксана Іванченко: — Проблеми, які виникають у позичальників з валютними кредитами є чималим недоліком української системи кредитування. 55% кредитів в Україні видано в іноземній валюті. Таким чином, мільйони українців, починаючи з позаминулого року, стали заручниками банків. Адже позичали на купівлю товару одну суму, а віддавати фінустанові доводиться заледве не вдвоє більше. У більшості країн світу влада і банки пішли назустріч позичальникам. Приміром, у США іпотечні кредити реструктуризували на 150 років. Країни Євросоюзу ввели кредитні канікули, а розмір фіксованої кредитної ставки за користування встановили на рівні 1%.

В Україні ж позичальники і вкладники банків залишились один на один зі своїми проблемами. Більше того, починаючи з січня 2008 року, НБУ заявляв про те, що до кінця року долар буде падати до 3,5-3,7 грн. Це чули мільйони українців, що і підштовхнуло їх взяти доларові кредити. Зараз долар коштує більше 7 гривень. Тому такі заяви можна розцінювати як свідоме введення банкірами народу в оману.

Власники авто, узятих в кредит, як говорять банкіри, нині просто кидають їм на стіл ключі від машини — мовляв, не хочемо платити по кредитах, забирайте закладену машину. Але це погано з погляду кредитної історії. Крім того, рішення просто віддати автомобіль не є виходом з ситуації. Банк виставляє такий автомобіль на продаж і віддає за тією ціною, яку за нього дадуть (зовсім не ринковою). Різницю все одно повинен погасити позичальник.

Тож, якщо маєте певні труднощі з валютним кредитом, зверніться до банку з письмовою заявою щодо реструктуризації або пролонгації вашого кредиту. Це досить «безболісно» для банку і вельми зручно для клієнта. Варто збільшити удвічі термін погашення боргу і щомісячний платіж миттєво знизиться на 20-25%.

Ви також маєте повне право звернутися до банку із проханням надати вам кредитні канікули терміном від 6 місяців до 10 років. Але будьте уважними. Банк може запропонувати вам відстрочку з одночасним збільшенням ставки за кредитом. Банк має звільнити вас від виплати тіла кредиту на певний термін з тим, щоб надалі «накопичена сума» була рівномірно розподілена на місяці, що залишилися. Кредитні канікули можуть бути корисними тільки за умови збереження стартових положень, як по термінах, так і розміру ставки. У решті всіх випадків можна ще глибше залізти у боргову яму.

Найбільшого зниження щомісячних виплат можна досягти тільки у разі згоди банку збільшити термін кредитування на максимально довгий термін з одночасною зміною схеми виплати боргу — з платежів (відсоток на залишок), які щомісячно зменшуються, на виплату рівними частинами (аннуїтет). В цьому випадку сума виплат знизиться від 20 до 40%, залежно від розміру вже погашеної частини.

Але ідеальний варіант реструктуризації — переведення валютного кредиту в гривневий по курсу на момент укладення договору або по зниженому курсу. Ось тільки банки на такі поступки йти не хочуть. Тому звертайтеся по допомогу до юристів, які спеціалізуються на банківських справах та спілкуйтеся із банками лише у письмовому вигляді.

- Ваші побажання нашим читачам.

О.І.: — Розв’язуйте проблеми зі своїми кредитами. Не кваптеся класти гроші на різні депозитні рахунки. Якщо банк пропонує вам дуже високі відсотки — поміркуйте. Це може виявитися пасткою. Якщо банк наліво-направо роздає кредити, то найближчим часом він може збанкрутувати, або ж ви можете стати гарною наживою для шахраїв, про яких ми розповідали. Якщо банк молодий, не має позитивної репутації в Україні і світі, знайте, ви піддаєте ваші гроші великому ризику. Не підписуйте сумнівних договорів. Звертайтеся по допомогу до спеціалістів.

Ф.О.: — Усім, хто має проблеми із банками або кредитними спілками, хочу побажати найшвидшого їх вирішення. Пам’ятайте, ви не одні такі. Нас мільйони по всій Україні і тисячі у Херсоні. Не бійтеся ставати на захист своїх інтересів, об’єднуйте свої зусилля з іншими потерпілими! Не занепадайте духом!