Щорічно від СНІДу гинуть люди, саме тому, третя неділя травня — Міжнародний День пам'яті померлих від СНІДу, Вперше акція була проведена у 1983 році у Сан-Франциско, організаторами якого були люди, яких особисто торкнулася ця проблема.

16 травня і у нашому місті відбулась соціальна акція «Життя не дороге?», метою якої було вшанувати пам'ять людей померлих від СНІД, привернути увагу суспільства до проблеми епідемії.

З самого ранку на Бульварі Мирному було відкрито «Живу бібліотеку», що давала можливість усім бажаючим поспілкуватися з людьми, які наважилися відкрити свій ВІЛ-статус. Було представлено 12 «книг» і це люди, які змогли знайти себе у цьому житті, відкинути погані звички, стати на правильний шлях і бути корисними суспільству.

«Библиотека» проводится в Херсоне впервые. Так как город маленький, людей было достаточно тяжело подобрать, некоторые боялись, что будет отрицание, что их не поймут, могут обидеть. Человек воочию открывает свой статус, это тяжело, это нужно переступить через себя. Они понимают что если не они, то кто это сделает. Об этом нужно говорить, чтобы молодёжь понимала, что есть такая проблема и с ней нужно бороться, нужно беречь своё здоровье и здоровье своих близких», — прокоментувала президент благодійного фонду «Мангуст» Євгенія Лисак.

Поспілкувавшись з людиною, яка має ВІЛ-позитивний статус і просто з відкритою душею розповідає свою історію... розумієш, що можеш лише власними силами вберегтися від цієї небезпеки. «Но если вы узнали о своём ВИЧ-статусе не бойтесь говорить близким, пусть поначалу будет понимание, но без поддержки. Очень сложно бороться с недугом самой. Я 10 лет принимала наркотики: воровала, обманывала, и всё ради дозы. И только когда узнала о том, что больна, по-другому посмотрела на свою жизнь. Вначале стала волонтёром, теперь руководителем благотворительной организации. В обществе есть проблема: почти все знают что такое ВИЧ, как передаётся, знают что это не передаётся через дружбу. Это не настолько опасно, как кажется! Сколько бы не говорили, должно пройти время пока люди свыкнутся с этим, пока знания пустят корни. Пока что общество всё ещё не воспринимает людей с ВИЧ-позитивным статусом», — поділилася своею історією Марина.

І це дійсно так, люди не розуміють, що вірус не передається через потиск руки, через посмішку, розмову. А саме таким людям іноді не вистачає розмови, співчуття та розуміння.

Не розуміли мене й мої знайомі, коли я розповідала про «Живу бібліотеку» і людей, з якими спілкувалася. У суспільстві склався стереотип — це погано. Але це такі ж люди як і ми, вони живуть, дихають, працюють!

Окрім «бібліотеки», у день пам'яті усі бажаючі мали можливість провести швидкий тест на ВІЛ-інфекцію, отримали буклети, засоби контрацепції. Не можна сказати, що на проведення швидкісних тестів стояли черги, але є люди, яким не байдуже своє здоров'я та здоров'я своїх близьких.

У пам'ять про померлих талановита молодь нашого міста дарувала жителям пісні, танці, виступала і команда КВК ХЗОШ №45 «Бригада зайцев»: Також було створено квілт — полотно, на якому залишились побажання, думки та емоції щодо проблеми ВІЛ.