Державна податкова адміністрація України розпочала операцію «Бюджет», наслідки якої вже відчули й херсонські підприємці. Вони стверджують, що «бізнес затиснули в лещата, а під приводом масштабної боротьби з мінімізаторами фіскали вичавлюють з підприємств останню копійку».

Наскільки це відповідає реальності, обговорювали на засіданні громадської ради при ДПА у Херсонській області, до складу якої входять також представники малого та середнього бізнесу, керівники великих підприємств.«Практично всі вони в один голос заявили, що бізнесменам влаштували податковий «футбол»: не приймають звітності в електронному вигляді, вимагають перегляду заяв щодо відшкодування ПДВ, погрожують чорними списками. Податкова хвиля, яка накрила підприємців, не надто прискіплива у відборі, скаржилися учасники засідання.

Інші аргументи навів у своєму виступі Максим Горєлов, начальник відділу протидії схемам ухилення від сплати податків управління податкової міліції області:

— З початку операції «Бюджет» проведено шість документальних перевірок, за результатами яких донараховано податків та зборів на загальну суму 8,6 млн. гривень, у т. ч. податку на прибуток 7,4 млн. та податку на додану вартість 1,2 млн. З донарахованих сум до бюджету стягнуто 819 тисяч гривень.

У рамках проведення операції «Бюджет» відпрацьовуються так звані ризикові підприємства. З цією метою в податкових інспекціях створені робочі групи, які заслуховують підприємства цієї категорії. Звичайно, таким «бесідам» передує аналітична оцінка роботи підприємств. Щодо всіх встановлена наявність ймовірних податкових ризиків, а саме: підприємства декларують обсяги операцій, для яких немає об'єктивних підстав та можливостей, тобто відсутні основні фонди, чисельність працюючих є незначною, та й заробітна платня встановлена у кращому випадку на рівні мінімальної, а решту доплачують «у конверті». Тому розмова з керівництвом таких підприємств ведеться предметна. їм пропонується самостійно переглянути свої податкові зобов'язання, у випадку ж відмови — використовуються законні підстави для проведення планових та позапланових перевірок.

А підстав більше ніж досить, адже в діяльності багатьох з ризикових підприємств застосовуються схеми мінімізації податкових зобов'язань, зокрема з використанням в якості контрагентів фіктивних підприємств, транзитерів, банкрутів. Учасники таких зустрічей — підприємства, які декларують мільйонні обсяги операцій за деклараціями, а сплачують податки на рівні кількох сотень гривень, або мовою податківців — мають низьке податкове навантаження. Після розмов на засіданнях робочих груп більшість підприємств визнавали за необхідність сплатити податок на прибуток з податковим навантаженням не нижче середньогалузевого рівня.

На засіданні громадської ради йшлося також і про ще одну «пільгову» категорію підприємств — тих, хто взагалі декларує «збитки». Звичайно, чинне податкове законодавство «дозволяє» підприємствам мати від'ємне значення об'єкта оподаткування, ось і декларують деякі з них збитки роками. Та тільки кому потрібна така «діяльність», і для чого взагалі існує таке підприємство? Адже згідно з Господарським кодексом України підприємницька діяльність створюється з метою отримання прибутку. Тому і доводиться працівникам податкової доводити деяким підприємцям, що їхня діяльність не така вже й збиткова. Лише за час проведення операції «Бюджет» за результатами перевірок донараховано податків на 1,2 млн. грн., зменшено збитків на 2,1 млн., а також заявлених до відшкодування сум ПДВ на 800 тис. грн.

Члени громадської ради обговорили також питання надання послуг центрами сертифікації електронних ключів, без яких тепер неможливо надіслати інтернетом будь-який звіт до податкової. Представники центрів сертифікації ключів відповіли на численні запитання учасників засідання, розповіли про деталі сервісного обслуговування.

Не залишилася поза увагою й така болюча проблема, як запровадження індикативної заробітної плати для директорів, бухгалтерів і кваліфікованих працівників. Ця ініціатива обіцяє вивести,з тіні більшість працюючих. Приховування реальних зарплат б'є перш за все по тих підприємцях, які працюють легально, чесно сплачуючи всі податки. Обов'язкове запровадження індикативної зарплати зафіксує „платню директора, наприклад, на рівні не менше 5 мінімумів, бухгалтера — 3,5, працівників — двох мінімальних зарплат. У Держкомпідприємництві стверджують, що сумарно ефект від реалізації цієї ідеї може становити близько 50 млрд. грн., які потраплять до скарбниці. І при цьому не запроваджується жодного нового податку, просто захищається легальний бізнес, він стає більш конкурентоспроможним у боротьбі з нелегалами. При цьому в країні приблизно на третину зменшиться кількість субсидій, оскільки деякі підприємці-оптимізатори активно користуються цим інструментом соціального захисту.

Громадська рада позитивно оцінила новації ДПА щодо відкриття інформації для платників податків. Йдеться про створення на офіційному веб-сайті ДПА України сторінки «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера». Відтепер будь-який відвідувач сайту зможе у відкритому доступі оцінити податкові ризики діяльності свого бізнес-партнера, який, можливо, не належить до платників ПДВ, а є банкрутом чи відсутній за визначеною в установчих документах адресою.

Аби отримати інформацію, зацікавленій особі достатньо лише набрати ідентифікаційний код контрагента або його назву. При натисканні на «Пошук» система надасть відповідь з текстом червоного, синього або зеленого кольору. Червоний означатиме, що у базі даних ДПА контрагент значиться як такий, що перебуває під посиленим контролем державної податкової служби. Синій свідчитиме про те, що у податківців відсутня інформація про провадження процедури відновлення платоспроможності боржника. Зелений колір з позитивного боку характеризуватиме контрагента, який є сумлінним платником податків, з високим рівнем значення фіскальної важливості та більшим за середній у групі галузі рівнем сплати податків або податковою віддачею. До речі, подібна послуга широко застосовується у багатьох країнах світу, бо попереджує випадки недобросовісності з боку контрагентів.