Саме так висловилась про бюджет 2010 року міський голова Л.Зарічна. А ще вона назвала його бюджетом захищених статей.

- Людмило Петрівно, чи всі депутати були присутні на сесії, яка розглядала бюджет міста ?

- У залі засідань зібралися всі депутати. Однак великої потреби в обговоренні зробленої моїм заступником Наталією Ковальовою доповіді не було. Депутати плідно попрацювали в профільних комісіях і на сесію вийшли вже з узгодженим документом. Звичайно, місто потребує набагато більшого бюджету.

- Чи збільшились доходи міста? Якщо так, то настільки?

- Говорячи про міські проблеми, головними з них можна назвати гроші: спершу треба наповнити міський бюджет, а потім простежити, щоб «його не розтринькали» по дрібницях.

Якщо говорити цифрами, то 66-сяг загального фонду бюджету по розрахункових показниках (безурахування дотацій) збільшено на 540,9 тис. грн. у порівняні з 2009 роком, або на 20,8%.

Основні джерела формування бюджету такі. Це податок з доходів фізичних осіб — 52,3% у структурі наповнення, та земельний податок, який передбачається в сумі 1 млн. 372,5 тис. грн., що на 107 тис. більше, ніж фактичні надходження в 2009 році.

- А за рахунок відчуження, приватизації комунальної власності та продажу земель надходження будуть?

- Бюджет розвитку обраховано в сумі 236,2 тис. грн. на підставі рішень, затверджених міською радою про продаж земель несільськогосподарського призначення.

- На що будуть спрямовані основні кошти міського бюджету в 2010 році?

- У 2010 році основні кошти міського бюджету будуть спрямовані на соціальні потреби, фінансування дошкільної освіти, сільської медицини, житлово-комунальної сфери, соціальний захист населення. Однак витратна частина бюджету ще не набула стійкої тенденції до збільшення. Скажімо, на фінансування дошкільних закладів освіти передбачено видатки в сумі 6,458,7 тис.. грн., що на 984,5 тис. більше, ніж доведено в контрольних цифрах райдержадміністрації. Але розрахований згідно формул обсяг видатків на утримання ясел-дитсадків не дає змоги профінансувати навіть захищені статті видатків. Тому кошти, які можна було б спрямувати на благоустрій міста, розвиток житлово-комунального господарства міськрада змушена спрямовувати на функціонування міських дошкільних закладів освіти.

Крім цього, міськрадою розроблено, а сесією затверджено 18 міських територіальних програм, серед яких би виділила «Реформування житлово-комунального господарства». Передбачається, що її виконання дозволить зробити місто чистішим. Адже не обійдено увагою проблеми вивезення та утилізації сміття. Виділяються додаткові кошти на придбання нових сміттєвозок. Але, щоб привести місто в порядок, потрібні не тільки гроші, а й, звичайно, бажання всіх жителів та час.

Частково збільшено фінансування програм «Приватизація комунального майна», яка діє з 2001 року, але фінансувалась незадовільно, «Благоустрій» (завжди актуальна), «Ветеран» (цей рік, як відомо, оголошено роком ветеранів). Є й інші програми, на які б ми хотіли виділити більше коштів, але їх недостатньо. Тому, як кажуть, на своє ліжко простягай ніжки. Всього ж за рахунок загального фонду бюджету передбачається фінансування міських територіальних програм на суму 993,2 тис. грн., а також спеціального фонду -871,6тис. грн.

- Чий надалі триватимуть конфлікти з комунальниками?

- Ні для кого не секрет, що в будь-якому місті комунальне господарство — завжди «вузьке» місце. А в таких містечках, як Цюрупинськ, «комуналка» викликає особливі проблеми. Це і тарифи, і комунальні платежі. Нагадаю про відому городянам нашу жорстку позицію з водоканалом та комунгоспом.

Сьогодні міській владі вдалось досягнути того, що інтереси цих організацій не йдуть у розріз з інтересами громадян. Поцікавтесь, яка об'ємна папка в мого першого заступника — усе це пропозиції та зауваження громадян щодо тарифів комунгоспу. Усі вони ретельно вивчаються, узагальнюються і без думки жильців ми не затвердимо тарифи.

Ми завершуємо роботу по створенню Генплану розвитку Цюрупинська. За основу береться соціальне та екологічне благополуччя міста та громади. Економічна, фінансова та інвестиційна політика міської влади перш за все буде підпорядкована цій меті.

- Будівництво залізниці через плавні в інтересах Херсонського морпорту та терміналу на Лівобережжі — це також екологічне благополуччя громади Цюрупинська ?Ось і «Гривна» словами начальника Херсонського морпорту Єгорова заявила, що «громада Цюрупинська одностайно виступає за будівництво залізниці та терміналу на Лівобережжі».

- Про що можна говорити, коли, крім газет, ще ніхто нічого не сказав? Начальник Херсонського морпорту Юрій Єгоров — людина амбітна і діяльна. Він прагне розвитку перспективи краю. І багато робить, аби пожвавити громадську думку на цю тему. Хай народ обговорює, не раз говорив мені. Я ж, у свою чергу, чітко дала йому зрозуміти, що можу висловити тільки думку громади Цюрупинська. Я не знаю, скільки випало мені головувати в Цюрупинську, але я ніколи не прийму рішення без думки його громади. Навіть якщо це буде думка п'яти чоловік. Коментувати в газеті можна що завгодно і від чийого хочеш імені, а ось прийняти рішення і поставити підпис — це зовсім інше. Я б може й розписалася на якомусь документі, але його ще не існує. Є тільки робочий матеріал — протоколи намірів, нарад, зустрічей, в яких брала участь і я, як Цюрупинський міський голова. Ще тільки підготовлено лист на адресу Кабміну (на урядовому сайті давно можна знайти розпорядження ще уряду Тимошенко про внесення будівництва залізниці та терміналу Херсонського морпорту на Лівобережжі в урядову програму, так що не зовсім це вже й наміри — Ред.). Проблема в тому, що ні Херсон, ні Цюрупинськ поки не мають своїх Генпланів. Вірніше вони є, але не затверджені. Скажімо, за «херсонським проектом» Лівий Берег — це взагалі розвиток інфраструктури відпочинку, рекреаційна зона, де не передбачена залізниця. Та найголовніше, аби почати із затонів, треба виділити 5 га землі самому Херсону. Коли це зробить Херсон, тоді ми почнемо щось передбачати в своєму Генплані (його розгляд лише на першому етапі). Ми виставимо Генплан міста на громадські слухання. Поки що ж Генплан не відправлено навіть на експертизу. Нам уже зараз обмежують межі кордонів міста, а будівництво залізниці, навпаки, передбачає це. Ми змушені будемо розширити межі кордонів міста досить таки помітно. А землі вже не вистачає. Ось вам і відповідь.