Міжнародна організація праці (МОП) вирішила скористатися символом «червоної картки» як попередженням суспільству: використання неприпустимих форм праці дітей видаляє їх з «поля» освіти, шкодить здоров'ю, позбавляє дозвілля, нормального розвитку, порушує права неповнолітніх.

Незважаючи на те, що Україна однією з перших ратифікувала Конвенцію МОП про найгірші форми дитячої праці, похвалитися нам у цій справі нічим.

— Адже й досі не складено переліку робіт, якими б могли офіційно займатися діти, — говорить голова Херсонського обласного центру «Успішна жінка» Олена Микитась. — Хлопчики і дівчатка працюють, де завгодно: поряд з сільгосптехнікою, в теплицях, де використовуються хімікати... Жодна дитина, з якою нам довелося спілкуватися, не сказала, що для роботи їй виділили робочу форму чи рукавички. Та що там форма! На поля, де працюють діти, часом навіть воду не підвозять! Трапляються випадки, коли дітлахи змушені йти по два-чотири кілометри пішки на поле, де працюватимуть. Словом, елементарні умови праці для них не створюються...

За українським законодавством дитина може працювати не більше чотирьох годин на день. Але на практиці цього правила не дотримуються. Нікого не дивує й інший факт: роботодавці намагаються на дітях зекономити.

— Навіть тоді, коли за цілий робочий день дитині платять стільки ж, як і дорослому, її права порушуються, бо їй мали б заплатити вдвічі більше, — стверджує Олена Микитась. — Переважно дитяча праця використовується в сільському господарстві, вуличній торгівлі та сфері послуг. Додайте до цього ще індустрію розваг (робота в барах та нічних клубах), секс-індустрію (проституція та порнографія) та інші нелегальні види діяльності...

За даними Державного комітету статистики України, 10 років тому в нашій державі було 350 тисяч працюючих дітей. Дослідження свідчать, що кількість «маленьких трударів» щороку зменшується. Однак, якщо спочатку скорочення становило 10%, то в останній час — лише 3% за чотири роки.

— Середній вік дитини, яка йде працювати, — 12 років. Але маємо приклади, коли заробітчанами ставали 8—9-річні. Як правило, не від хорошого життя. На це дітей підштовхували батьківське безробіття, низький рівень зарплати та бідність, — ділиться наболілим Олена Миколаївна. — Наша організація разом із МОП працює над подоланням проблем дитячої праці. Ми реалізуємо кілька пілотних проектів у трьох районах Херсонщини. Так ось, кілька років тому до нас приїжджав наш партнер з Києва. Прибув він до нас, налаштований дуже позитивно, але коли повертався в столицю, сказав на прощання: «Я навіть уявити не міг, що в наш час таке можливе!». Дослідження, проведені на Херсонщині, шокували міжнародних експертів: робочий час багатьох 13— 14-річних становить 41 годину на тиждень! Навіть більше, ніж у дорослих! А 2% хлопців і дівчат віком 15—17 років працюють понад 56 годин на тиждень...

— За даними інспекції праці, в нашій області торік було зареєстровано 682 працюючі неповнолітні, 156 з них працювали без оформлення. Було видано 216 приписів щодо тих чи інших порушень при використанні дитячої праці, — розповідає Олена Микитась. — Але всі розуміють, що це лише верхівка айсберга, бо більшість дітей і підлітків працюють на приватників у тіні. Як і з дорослими, з ними не укладають трудові договори фермерські господарства, кафе, бари... У інспекторів немає достатніх повноважень, щоб з'ясувати: чи працюють тут неповнолітні й на яких засадах? Ось чому новоявлені товстосуми й почуваються впевнено і безкарно.

Вражає і ставлення батьків до дитячої праці. Олена Микитась пригадала історію з дівчинкою, яка працювала в теплиці. її запитали, чи укладала вона зі своїм роботодавцем договір? «Так, моя мама дала йому розписку, що коли під час роботи зі мною щось станеться, вона не матиме до нього ніяких претензій». Між тим, у дівчинки постійно паморочилося в голові...

Що ж можна протиставити цій правовій безграмотності? На думку активістів, соціальні кампанії.

— Щоб вирвати наших дітей з. тенет сучасних «рабовласників», треба регулярно проводити акції під гаслом «Зупинимо дитячу працю!», — вважає Олена Микитась. — І одну з них ми уже провели нещодавно у Чаплинці, Новій Каховці та Залізному Порту. Це були футбольні турніри, тренінги, конкурси малюнків «Дитяча праця очима дітей». Команди-переможці відзначені призами, усім учасникам вручили футболки і бейсболки з емблемою Всесвітнього дня боротьби за ліквідацію дитячої праці. Юні шанувальники шкіряного м'яча були просто щасливі, особливо діти з сіл, які досі й форми спортивної не мали...