Йдучи дорогою додому по такій спеці, так і хочеться купити смачненького, зелененького кавунчика, яким люблять поласувати і дорослі, і малі... Особливо якщо його як слід охолодити, а потім порізати великими скибками — смакота!

Не все те, що кавун — корисне

Та не треба забувати: на вулиці зараз липень, а не серпень, а отже наїдатися кавунами ще зарано, тим більше, що повідомлення Інтернет-видань кричать заголовками: «На Луганщине увеличилось количество отравлений арбузами!», «Первые арбузы отправляют людей в реанимацию!», «Съел арбуз — потерял сознание?», «Рынки заполонили нитратные арбузы!»...

За сусідів сумно, та, слава Богові, у Херсоні і області, за офіційними даними, на сьогоднішній день — отруєнь кавунами не зафіксовано.

Та, «Береженого — Бог береже», подумали ми, і вирішили звернутися за порадами до фахівців, аби, так би мовити, суто з профілактичної точки зору — ще раз нагадати про ті проблеми, що можуть виникнути, якщо поїсти недозрілих кавунів. Ми й самі розумні — знаємо що й до чого, але фахівці — лікарі, на те й фахівці, що можуть фахово поінформувати і про симптоматику отруєнь кавунами, і про те, якою, у разі отруєння, повинна бути перша допомога.

Хто може дати відповіді на ці запитання краще аніж лікар-інфекціоніст, лікар з санітарно-епідеміологічної служби, або лікар «швидкої»? Ніхто! Так і ми подумали, і звернулися до них за порадами... Та ці фахівці нам не тільки відмовили у наданні інформації, а навіть навідріз відмовилися з нами розмовляти...

А відповіді на запитання ми шукали не у молодшого медичного персоналу — санітарок, а у головного лікаря Херсонської станції швидкої допомоги ім. 0. Ягофарова — Валентини Курсіної, головного лікаря міської санітарно-епідеміологічної станції Алли Золотарьової та заступника головного лікаря з медичної роботи обласної інфекційної лікарні Олени Тимошенко.

В одному медичному закладі послалися на те, що отруєнь кавунами не зафіксовано, а тому немає сенсу давати коментарі навіть із профілактичних цілей, в іншому відмовили — у зв'язку із завантаженістю, а у третьому відповіддю взагалі вразили, цитуємо дослівно: «Усі незайняті лікарі не хочуть та бояться давати коментар вашому ЗМІ». Отакої! Теж мені, знайшли Чахлика Невмирущого і Бабу-Ягу, які на галявинці під час прогулянки напали на Червону Шапочку, Дюймовочку та Попелюшку...

Прикро і сумно

При такому ставленні лікарів до їхніх прямих обов'язків -профілактики захворювання, можна запросто зневіритися у тому, що люди, які давали клятву Ппократа, насправді будуть захищати здоров'я людини, у разі чого...

Втім, із розрізнених уривків «бесід» з поважними посадовими особами ми винесли головну інформацію — на даний момент випадків інфекційних захворювань які б були напряму пов'язані з продуктами бахчівництва) в Херсоні та області не виявлено. От і добре! І це радує! Чому?

Можемо припустити два варіанти відповіді: перший — жителі нашого регіону серйозно ставляться до свого здоров'я і не купують ранніх кавунів; другий — ніхто не звертався за допомогою до лікарів: собі дешевше, промив шлунок і готово; втім, є ще й третій варіант — ці випадки не фіксувалися... аби «не порушувати звітність».

Та практика і досвід свідчать про те, що не серйозне ставлення до «банального отруєння» може призвести до прихованої форми інфаркту міокарда, запалення підшлункової залози і, навіть, інсульту. А тому все ж радимо: у разі чого — не зволікайте! Якщо через 4-5 годин після того, як ви поїли кавуна, організм посилає перші сигнали отруєння: спазми у животі, слабкість, сильна діарея, блювота (частіше без нудоти), запаморочення — негайно звертайтеся до лікаря!

Крім того, отруєння кавуном, що був добряче оброблений хімікатами, може супроводжуватися алергічною шкірною реакцією. Відчули симптоми, що перелічені вище — негайно телефонуйте 103!

Що робити якщо лікаря поблизу немає? Промийте шлунок підсоленою водою або слабким розчином марганцівки, дайте проносне, зробіть клізму. Коли блювота припиниться, дайте хворому 2-3 таблетки активованого вугілля (замінити можна іншими абсорбентами, наприклад, кефіром).

Обкладіть хворого грілками, давайте багато теплої рідини. Добу після цього краще нічого не їсти, а потім поступово переходити на легкі супи, узвари і сухарі.

А щоб нічого з вашим організмом не сталося «дивного», ще раз нагадуємо приказку: «Береженого — Бог береже!», і перед тим, як купувати «Ранні, стиглі кавуни!», подумайте: а чи потрібен вам сьогодні той кавун, що, не дай Боже, може і до реанімації довести!?

Найпростіша порада: почекайте хоча б до кінця серпня, а краще — початку вересня та купуйте на здоров'я для себе та родини достиглі, здорові кавуни.

Зрозуміло, що продавці, яким понад усе треба продати — говорять про інше, і ми таке чули: «Да откуда взяться там нитратам, если у нас денег на удобрения нет! Только и выращиваем то, что само растет нормально без подкормки и прочей гадости».

Наскільки сказане відповідає істині? Як ви можете переконатися, що коли вам пропонують купувати голопристанські чи ска-довськи кавуни (а їх по всій Україні продається стільки, що складається таке враження, що ці два райони Херсонської області розташовані, як мінімум, на території Африки), то ви насправді отримаєте якісний продукт? Адже більшість з тих, хто торгує сертифікатів щодо вмісту нітратів у кавунах — просто не мають.

Хоча, відповідно до «Правил торгівлі», будь-який продавець повинен їх мати, а покупець має право при придбанні товару ознайомитися із висновком відповідної ветеринарно-санітарної експертизи щодо кількості нітратів у продукті (це стосується не тільки кавунів).

За словами працівників лабораторії, що працює на Центральному колгоспному ринку м. Херсона, допустима норма нітратів у кавунах складає — 60 мг/кг продукції.

Міні-дослідження, яке ми провели на тому, ж Центральному ринку показало: сертифікат якості із підписом та печаткою показала лише одна продавчиня... Правда у ньому було зазначено, що при нормі у 100 мг/кг, у продукті експертизою зафіксовано всього 70 мг/кг. А як же тоді норма у 60 мг/кг продукції? Кому ж вірити? На жаль, фахівці санітарно-епідеміологічної служби міста, які б могли бути експертами у цій справі, давати коментарі, як ми вже розповіли — відмовилися.

Ще одна з продавчинь солодкої ягоди, у якої ми попросили сертифікат, запевнила нас, що він є... але «Не у мене. У хазяїна. У дяді Саші».

«Дядя Саша», якого нам з трудом, але все ж вдалося розшукати пояснив, що «На рынке арбузы каждый день проверяет лаборатория, и перевозят на склад. Без этого не разрешают их продавать». Так, воно логічно... та тільки не зовсім правдиво... Чи можливо таке: кожного дня, вранці працівники СЕС (які самі стверджують, що такі відбори не проводять взагалі), чи працівники місцевої, маленької лабораторії, перевіряють всю продукцію, у якій можуть міститися отруйні речовини? Це ж скільки там повинно бути працівників, скільки лабораторного обладнання, і о котрій почати перевірку, аби на момент відкриття ринку перевірити УВЕСЬ товар (овочі, фрукти, рибу, м'ясо...)?

От і виходить, що купуючи кавун сьогодні, всього за 2 гривні, ви можете придбати значно дорожчу річ — отруєння, адже самі бачите, що діється із сертифікатами навіть на ринках, де вся продукція повинна проходити відповідний контроль.

А ризик того, що ви можете натрапити на неякісну продукцію дуже високий!

Ми не випадково говорили про те, що рівень контролю відсутній. У той момент, коли ми намагалися домовитися про інтерв'ю з пані Аллою Золотарьовою, головною лікаркою СЕС, головний аргумент, який вона висувала щодо відмови від зустрічі з журналістами, був такий: «Кавуни працівниками СЕС зараз.взагалі не досліджуються, у зв'язку із тим, що поки вони продаються не масово, а поодиночно — на ринках та при дорогах. Доки кавуни не стануть продаватися мласово, тобто у великій кількості у супермаркетах, на ринках та продовольчих магазинах дослідження проводитися не будуть». Крім того, як не дивно, але зі слів Алли Михайлівни виходило, що якщо СЕС і проведе дослідження, і навіть виявить порушення, то вдіяти із порушниками нічого не зможе, адже останні «працюють самі на себе...». Чи не дивно?

Продавець пропонує завідома неякісний товар, а простіше кажучи — отруює покупця, а СЕС нічого не може вчинити? Навіщо тоді СЕС утримувати за рахунок платників податків — пересічних громадян, якщо вона не захищає їхні інтереси, і їхнє життя?

Який висновок можна зробити? Не наражайтесь на небезпеку! Не купуйте кавун поки-він не дозрів, адже здоров'я — найдорожча річ, яку за гроші не купиш.

А якщо дуже хочеться... Але якщо ви вже так любите кавуни, що не можете потерпіти ще місяць — півтора, то радимо вам виконувати бодай мінімальні засоби застереження:

1. Ні в якому разі не купуйте кавун, що продається поблизу доріг — він швидко вбирає свинець, що вміщується у вихлопних газах.

2. Не купуйте кавун з землі — це пряме порушенням санітарно-епідеміологічних норм.

3. Перед тим, як розрізати кавун — вимийте його добре теплою водою.

4. Розрізаний кавун — зберігайте у холодильнику.

5. Пам'ятайте: у різних частинах рослини нітрати накопичуються нерівномірно. Дослідження показують, що в кавунах найбільш отруєною буває м'якіть кірки на глибині до 3 см (від зовнішньої оболонки), тому дітям краще давати ту частину, що знаходиться ближче до серцевини.

6. Насолоджуючись улюбленим продуктом — знайте міру! Співвідносьте об'єм того, що ви з'їли з віком (особливо це стосується дітей молодшого віку).

7. Лікарі радять (сумлінні, а не наші) — перед тим, як давати кавун дитині (і тільки тій, якій вже виповнилося 3 роки) — скуштуйте його самі, почекайте годину — другу, а потім вже годуйте маленьку дитину.

8. Кавун — двостатева ягода. У «чоловічої» особини низ випуклий, а кружечок на ньому маленький. У «дівчат» низ більш плоский, а кружечок широкий. «Дівчата» вважаються більш смачними — насіння в них менше, а цукру більше.

Припустимо, ви таки наважились купити кавуна, тоді вже не забувайте елементарні правила для вибору спілої ягоди без нітратів.

П'ять ознак спілої, «здорової» рослини:

1. У доспілих кавунах кірка блискуча.

2. Постукайте по кавуну: звук чистий, дзвінкий — значить, він зрілий. Пам'ятайте: у кавунів з товстою кіркою звук високий, а з тонкою -трохи нижчий.

3. При виборі ягоди звертайте увагу на той бік, яким вона лежала на землі. Блідо-жовтий бік буває у доспілого кавуна, а полосатий — у зірваного досить рано.

4. Якщо стиснути кавун руками з обох вершечків, почуєте легкий тріск.

5. Ще одна ознака доспілості -«скрючений» хвостик.

А ось п'ять ознак «нітратного» кавуна:

1. Під час постукування по кавуну звук — ніби б'єте по приспущеному м'ячу.

2. Зріз гладенький і навіть глянцевий на вид, хоча має світитися цукровими крупинками.

3. Якщо розкришити м'якоть у стакані з водою, то вода стане рожевою чи червоною. Здоровий кавун зробить рідину просто каламутною.

4. М'якоть бліда з товстими прожилками

5. Якщо при стискуванні кавун не тріщить, значить, доспів за допомогою хімії.

І врешті-решт! Не забувайте, що кавун — це окрема страва, яку дієтологи рекомендують вживати за 2 години до чи після їжі.

і головне! Якщо ви все ж маєте на меті уберегти здоров'я своє та родини: до-че-кай-те-ся(!) кінця серпня -тоді улюблені полосатики остаточно дозріють і їх можна буде вживати зі значно меншим ризиком зустрітися з добрими тьотями-лікарями...