Смачні, насичені південним сонцем кавуни та помідори — візитна картка нашого регіону. Їх вирощують майже в кожному районі Херсонської області. Однак якщо найбільші врожаї томатів збирають у Каховському, Білозерському та Цюрупинському районах, то для вирощування кавунів і динь найсприятливіші кліматичні умови та ґрунтові особливості все ж таки мають Голопристанський, Ново троїцький та Генічеський райони.

Селекцією баштанних і овочевих культур, розробкою технологій їх вирощування займаються саме у нас — в Інституті південного овочівництва і баштанництва УААН. Як пояснив директор Інституту Володимир Лимар, тут науковці намагаються створити сорти чи гібриди, які б приносили споживачу не тільки задоволення, а й користь.

Хто вирощує «херсонські кавуни»?

В Інституті південного овочівництва і баштанництва працює 88 чоловік, з них 46 — науковці (серед них 2 доктори наук та 14 кандидатів), решта — техніки, лаборанти. Тут створена лабораторія, оснащена необхідним обладнанням для проведення наукових розробок. А от апробацію своїх напрацювань науковці здійснюють у дослідному господарстві, яке займає територію у 1289 га. Минулого року тут з гектара збирали по 25-30 тонн кавуна та по 15-20 тонн дині.

Створюють сорти і працюють у дослідному господарстві в основному голопристанці. «Це копітка робота, яка забирає багато часу, — говорить Володимир Лимар. — Наприклад, на створення одного сорту потрібно 7-10 років. Цю роботу неможливо виконати у кабінеті. А тому селекціонер вже з квітня працює на полі. Поряд з ним — лаборанти і технологи». Період умовного спокою (коли відсутні роботи на полі) — це зима. Але і цієї пори року науковці не байдикують: вони займаються теоретичним обґрунтуванням своєї роботи.

У минулі роки співробітники Інституту працювали над створенням холодостійких сортів баштанних культур (такі, які можна буде вирощувати у Дніпропетровській, Черкаській, Кіровоградській областях). Цього сезону науковці розробляють сорти баштанних, які б були пристосовані до спеки та стійкі до хвороб, які вона викликає.

Звідки ягода смугаста?

Смугаста ягода, яку дуже люблять українці, насправді родом із Африки. А тому науковці вивчають досвід вирощування кавунів саме на його батьківщині. Вони відстежують, у яких кліматичних умовах ця ягода дає найбільший врожай, які сорти там вирощують.

Сьогодні, за словами фахівців, найбільші врожаї кавуна отримують в Америці, Іспанії, Греції, Турції, Росії. В Європі перше місце належить Іспанії, на другому — Росія, на третьому — Україна. Хоча обсяги врожаю українського кавуна лише на декілька десятків тонн поступаються російському. А от перед іспанськими наші кавуни мають навіть певні переваги. Там цю ягоду вирощують через плівкові покриття, а на Україні — у відкритому ґрунті. І це є безумовним плюсом нашої продукції.

Яке насіння використовують?

Ще 2006 року в Інституті затвердили регіональну програму щодо створення насіння розроблених науковцями сортів. Відповідно до цієї програми фермерські господарства вирощують насіння баштанних на договірних засадах. А Інститут потім допомагає аграріям його реалізовувати.

За словами Володимира Лимаря, потреби України у насінні сягають 100 тисяч тонн. Минулого року в Інституті отримати близько 60 тисяч тонн. «Можна сказати, що ми є монополістами у цій галузі», — говорить директор. Втім, свої поля аграрії Херсонщини засівають не тільки вітчизняним насінням. Вони використовують і голландські сорти, і американські, і російські. А науковці, у свою чергу, намагаються продемонструвати фермерам переваги українських сортів. Одна з них — вони найкраще пристосовані до наших земель і кліматичних умов, а, отже, дають і більший врожай. Та основна перевага — висока якість плодів.

Секрет його слави

Овочі та баштанні, вирощені на Херсонщині, давно завоювали авторитет якісних та екологічно чистих продуктів. Ними з задоволенням ласують не тільки українці, а й росіяни, білоруси, поляки. Аграрії говорять, що все це завдяки сонцю. Володимир Лимар додає, що заслуга у цьому і води. Адже, за його словами, зрошення здійснюється з артезіанських свердловин. Високим врожаям сприяють і клімат Херсонщини, і плодовиті землі.

Окрім того, співробітники Інституту працюють над тим, щоб створити екологічно чисті сорти овочів та баштанних, які б містили поживні речовини. І прагнуть, щоб сорти набули статусу функціонального продукту. Тоді їх можна буде вживати у профілактичних цілях. Навіщо жменями ковтати пігулки, якщо можна з’їсти смачний помідор або соковитий кавун? До того ж, ці продукти є у раціоні майже кожної людини.

Співробітники Інституту стверджують, що у цьому і полягає основна особливість продукції, вирощеної на Херсонщині.

Страви кавунові

Володимир Лимар вважає: південь України надзвичайно привабливий для інвестицій регіон. Особливо — його переробна галузь. Він упевнений: не за горами той час, коли Україна увійде у п’ятірку лідерів з переробки овочевих культур. І якщо сьогодні в Україні переробляють 30% овочевих культур, то через 5 років буде вже 70%.

Сьогодні Інститут працює над тим, щоб на території України був побудований завод по переробці баштанних культур. Це може стати головним стимулом для розвитку овочівництва і баштанництва. За словами Володимира Лимаря, таку практику мають в Одесі. Із смугастої ягоди там готують мед, який користується неабияким попитом, зокрема в Росії. Окрім цього, кавун використовують у технології приготування кетчупу.

Західні ж кухарі називають кавун вередливою ягодою. Адже він не піддається традиційним методам приготування їжі. До того ж, варений кавун пахне тушкованими помідорами. Це пов’язано з тим, що і кавун, і помідор містять лікопін. Це антиоксидант, який вважають найкращим природнім засобом профілактики ракових захворювань. Окрім того, ця речовина здатна розщеплювати жири. Тому кавун дуже добрий після чого-небудь жирного — як келих червоного вина.

Кавунові винаходи

Кавун — це смугасте диво, яке взагалі нікого не залишає байдужим. Науковці світу не втомлюються шукати все нові й нові сфери його застосування. Так, співробітники Бухарського технологічного інституту харчової та легкої промисловості (Узбекистан) розробили і запатентували спосіб отримання харчового барвника — з відходів насіннєвого виробництва кавуна.

Американські науковці пропонують використовувати сік кавуна як сировину для виробництва біопалива. За їхніми підрахунками, щороку через «косметичні дефекти» на полях Америки залишається кожен п’ятий кавун. Але кавун — це 60% м’якоті, близько 90% якої — сік, що вміщує 7-10% цукру. І як показують експерименти, з 1 тонни плодів можна отримати 26 літрів етанолу. Що стосується доставки ягід до пунктів переробки, то винахідники пропонують використовувати мобільні станції, які у сезон їздитимуть від ферми до ферми.

Херсонські ж аграрії говорять, що у нас на полях залишається від 10 до 20% баштанних. І не тільки через «косметичні дефекти», а через неможливість вчасно і «за дорого» реалізувати врожай. То, можливо, херсонцям також варто замислитися над виробництвом біопалива?