Саме так здавна характеризували в народі вівчарство, маючи на увазі, що вівці здатні забезпечити людину теплим одягом і смачною їжею. Чому ж нині вівці не в пошані навіть у Приазов'ї, яке має розкішні природні умови для розвитку даної галузі?

TOB «Ясон» — єдине господарство в районі, яке спеціалізується на вівчарстві. Нині отара товариства налічує 770 овець. Причому, поголів'я тут із року в рік зростає. Станом на 1 серпня 2010 року за кількістю тварин «Ясон» поступається лише двом сільгосппідприємствам: TOB «Світанок» та ПОСП «Теплоогарьовське».

Якщо порівняти з чого кілька років тому починало товариство своє господарювання в районі і що нині має в активі — результати вражають. Досить занедбана кошара після ремонту виглядає добротним вівчарником, що відповідає усім сучасним вимогам утримання тварин. Вівцепоголів'я збільшилося втричі, суттєво поліпшився якісний склад отари. Машинно-тракторний парк господарства має вісім одиниць техніки, у тому числі три трактори, жатку, прес-підбирач «Class», вантажний та легковий автомобілі. Колектив вівцеферми налічує сім постійних-трудівників, а на період окоту залучають ще кількох чабанів.

Господарство за власний кошт спорудило нову

лінію електропередач, що забезпечило ферму надійним електропостачанням. Викупило ще одну стару кошару і веде там капітальний ремонт. Це — майбутній відгодівельний комплекс, де молодняк за сучасними технологіями відгодовуватимуть до товарних кондицій. У планах будівництво власної бійні, його розпочнуть уже в нинішньому році.

Та найбільша гордість вівцеферми — канадські барани-плідники. Від звичних для нас овець вони відрізняються навіть зовні: значно більші, округлі, вага кожного досягає 140 кілограмів.

- Це вівці м'ясної породи «олуш», — пояснив керуючий фермою, ветлікар О О Колтало. — Віддали перевагу саме їй, оскільки вовна на Україні незатребувана і збиткова.

На сивашівській .фермі овець злучатимуть з канадськими плідниками вперше. А на головному підприємстві товариства (воно знаходиться у Полтавській області) це роблять вже втретє. Результати перевершили сподівання. Отриманий приплід на відгодівлі за 11 місяців набуває ваги близько 70 кілограмів! Традиційні породи овець таку вагу можуть набрати щонайменше після двох років утримання.

М'ясо овець-олушів смачне, ніжне, соковите. Частка овечого жиру в тушці невелика, що теж важливо, бо овечий жир в Україні також не користується попитом.

Що вівчарська галузь в незалежній Україні непопулярна, ні для кого не секрет. Переконливим підтвердженням цьому можуть служити такі факти: поголів'я худоби, тварин та птиці за два останніх десятиліття суттєво скоротилося, та найсуттєвіше — вівцепоголів'я: майже в сім разів. Якщо в країнах Євросоюзу споживання баранини становить 15 кілограмів на людину на рік, то в Україні — 1 кілограм.

Є цьому як об'єктивні, так і суб'єктивні причини. Так історично склалося, що українці — салоїди і при виборі м'яса віддають перевагу свинині. Залишає бажати кращого підтримка вівчарської галузі з боку держави. У поточному році, наприклад, не передбачено виплат і тих невеликих коштів, які власники овець отримували в попередні роки за збереження, нарощування поголів'я, реалізацію вовни. За таких умов успішно господарювати, спеціалізуючись на вівчарстві, досить проблематично. У розвиток сивашівської вівцеферми,

- наприклад, засновники кілька років поспіль вкладають значно більше коштів, ніж отримують прибутків.

Як збирається отримувати прибутки «Ясон»?

Те, що зараз ми більше витрачаємо, ніж отримуємо — цілком нормально, — вважає засновник товариства А. В. Попудренко. — Адже , несемо капітальні витрати на будівництво, племінну роботу, а вони окупаються не за рік-два. Однак твердо переконаний: в майбутньому саме завдяки цим вкладенням вівцеферма зможе приносити стабільні прибутки. По-перше, за рахунок скоростиглості даної породи, адже вівці на відгодівлі швидко набирають ваги. По-друге, господарство має власну кормову базу. На території Сивашів-ської сільради орендуємо 702 гектари ріллі та 472,8 гектара пасовищ. Землі богарні, не найкращої якості. Половину ріллі щороку доводиться відводити під пар, інакше зернові не виростиш. Окультурити пасовища проблематично через відсутність зрошення. І все ж, навіть у такий не вельми сприятливий за погодними умовами рік, ми зуміли на повну- потребу забезпечити овець фуражним зерном (середня врожайність ранніх зернових склала 20 центнерів на круг), якісним сіном, соломою. Та й для випасів овець завдяки літнім дощам трави вистачає.

Покладаю надії й на те, що із. зростанням добробуту населення країни підвищиться культура споживання харчових продуктів, баранина стане затребуваною. Про це свідчить той факт, що у великих містах (де статки у людей вищі) попит на баранину неухильно зростає. А також, що на урядовому рівні приділятимуть належну увагу вівчарству, сприятимуть розвитку цієї галузі.