Хліб – всьому голова: вагомий урожай для селянина є можливістю розрахуватися з боргами і повернути банківські кредити. А якщо хороший врожай, то можна зміцнити своє матеріальне становище, оновити техніку. А для городян врожай асоціюється з цінами на хлібобулочні вироби, борошно та борошняні вироби.

Одразу треба сказати, що скадовські селяни отримали у 2010 році на жнивах один із найнижчих за останні роки врожаїв. І справа не у людях – починаючи з другої декади березня, грунт почав інтенсивно підсихати і втрачати вологу, що накопичилась у ньому протягом на диво щедрих для Скадовщини снігових опадів. А на кінець квітня на посівах озимих та ярих культур розпочалася грунтова посуха. Найбільше з усіх ранніх зернових постраждав ярий ячмінь – друга зернова культура за кількістю засіяних у районі площ під врожай 2010 року.

Зменшили врожай сильні зливи, град та шквалисті вітри, що вдарили по району одразу ж після початку збиральної кампанії. Збирання ранніх зернових призупинилося, а це, звісно, також втрати. Коротше, якщо у 2009 році на Херсонщині було намолочено 1 млн 840 тис тонн зерна, у 2008 році – 2 млн 252 тис тонн, то у нинішньому – півтора мільйона тонн. Відповідно і в Скадовському районі: у минулому році – 88,2 тисячі тонн, у нинішньому – 58,4 тисячі тонн.

Тобто, зерновиробники вже втратили значну частину коштів, очікуваних від реалізації майбутнього врожаю.

Але тут вступив у дію ринковий фактор – через бездощів’я у країнах Чорноморського басейну різко здорожчало зерно.

Традиційні покупці стали скуповувати зерно в Європі та США, а там воно дорожче, ніж у країнах Чорноморського басейну. За світовими котируваннями почали зростати і внутрішні українські ціни. Так, продовольча пшениця подорожчала із 162 доларів за тонну в липні до 190 доларів за тонну в серпні. Почала складатися ситуація, у якій селяни зможуть надолужити втрачене через зростання закупівельних цін на зерно. Однак зростання цін на зерно, у цілому вигідне для аграріїв, бумерангом вдарить по незаможних верствах населення. Бо зростання вартості сировини однозначно змушуватиме великі і малі хлібозаводи та пекарні, а також виробників борошна та борошняних виробів піднімати ціни на свою продукцію. І це – без врахування зростання цін на газ, що, як відомо, є головним енергоресурсом для хлібозаводів і пекарень і теж напряму впливає на собівартість хліба і ціну для населення.

Влада хоче стабілізувати внутрішні котирування, тому стримує експорт зерна, зволікає з інтервенційними закупівлями та обмежує рентабельність виробництва хліба. Такі дії можуть позбавити селян доходів від зростання світових цін на зерно.

Зважаючи на це, зерноторговельні компанії, що працюють на українському ринку, практично припинили закупівлі пшениці в Україні.

Тим часом уряд обговорює можливі варіанти регулювання зернового ринку через активне зростання цін у світі на зернові, побоюючись вивезення його з країни і виникнення дефіциту. А експортерам зерна лишається очікувати від уряду цивілізованих рішень у плані регулювання експорту.

Виникли протиріччя – одні чиновники різко виступають проти затримок і перевірок експортних партій зерна і заявляють, що це може зашкодити виробникам та експортерам, навіть іміджу країни.

Інші посадовці спростовують інформацію про те, що експорт українського зерна нібито заблоковано, і заявляють, що винними в скороченні експорту українського зерна є окремі учасники ринку.

Привабливою для селян Херсонщини є ідея влади про створення Причорноморської фондової біржі. За задумом, вона має об’єднати майданчики всіх країн регіону, що дозволить їй формувати єдину ціну на зерно у Чорноморському басейні та запустити єдину ф’ючерсну торгівлю. Однак більшість країн хочуть торгувати на своїй території.

Тим часом на зерновому ринку виникла пауза. Різко виросли в ціні рис і гречка. А що буде з хлібом – скоро побачимо, та поки що будемо тішитися обіцянкою уряду не допустити росту цін на продовольство, яке, тим не менше, дорожчає.