Минулого тижня у райдержадміністрації відбулося засідання «круглого столу», у якому взяли участь голова РДА Олексій Морев, голова районної ради Ганна Кобець, керівники крупних сільгосппідприємств району та науковці, а також представники банківських установ району.

Оскільки провести таку нараду було запропоновано членами постійної депутатської комісії райради з питань агропромислового комплексу — тими людьми, хто чи не найкраще знайомі з актуальними і життєво важливими питаннями галузі, тому під час зустрічі обговорювали найпроблемніші з тих, що постають в умовах сьогодення, в яких доводиться вести агробізнес.

Розпочинаючи засідання, Г.В. Кобець ознайомила присутніх із не вельми вдалими показниками виконання програми соціально-економічного розвитку району, які в тому числі торкаються і сільськогосподарського виробництва, а начальник управління агропромислового розвитку райдержадміністрації В.П. Лисенко зосередив увагу присутніх не лише на наслідках того, що середній показник урожайності по району чи не найнижчий в області — усього 19,4 центнера, але й розкрив причини таких низьких результатів та шляхи уникнення цього в подальшому. Проте, на жаль, констатував і той факт, що не все залежить від аграрія: погодні умови, здавалося б, сприяли доброму врожаєві, але в деяких господарствах, де з тих чи інших причин (серед яких — і брак техніки) не змогли закінчити збирання до настання злив з градом, показники врожайності, наприклад, гороху чи ріпаку різко знизилися.

Депутат обласної ради, керівник фермерського господарства «Аделаїда» Сергій Рибалко висловив критичні думки щодо відтермінованого закону про сівозміну. .Зокрема, він зазначив, що прийняття такого закону — не адекватний захід, зважаючи на те, що маємо ринкову економіку, давно відійшовши від радянської планової. Більше того, такий закон не доцільно застосовувати до тих господарств, у яких значна частка виробництва — овочева продукція: кращого попередника, ніж овочі, бути не може.

Торкнувся С.В. Рибалко й актуальної нині теми. Це — випалювання стерні. Депутат облради наголосив на необхідності законодавчо встановити відповідальність за такі дії недбайливих господарників.

З обох питань учасники засідання вирішили звернутися до вищих органів влади із відповідними листами, в яких будуть зазначені пропозиції, що виникли під час обговорення проблем.

Продовжуючи розмову, Сергій Рибалко підкреслив свою категоричну позицію щодо операцій із землею. Зокрема, він зазначив, що необхідно заборонити короткострокову оренду, мотивуючи це появою таких господарників, які за два-три роки оренди виснажуватимуть землі; також він критично висловився з приводу запровадження купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення: «Двадцять років тому землі розпаювали, Україну «викинули» з ринку — Америка дала гроші і п'ятнадцять років не мала конкуренції; сьогодні ми знову вийшли на ринок з конкурентоспроможною продукцією — нас намагаються знову кинути в цей хаос, ввести купівлю-продаж землі і покласти хрест на сільгоспвиробникові. Тому ще одна пропозиція — звернутися до керівництва держави із проханням заборонити торгівлю землею сільгосппризначення».

Говорилося на нараді і про необхідність укладання форвардних контрактів і підтримки Аграрного фонду з боку держави. Перетворити Аграрний фонд у національного трейдера, підтримавши його фінансово, — значить дати змогу йому проводити закупівлі зерна в українського виробника за пристойною ціною від 1200 гривень, продаючи потім по 1500-1700 і поповнюючи бюджет.

Торкнулося обговорення і однієї з найгостріших для крупних сільгоспвиробників проблеми — укладання договорів оренди земельних ділянок. Висока ціна оформлення документів через ДЗК призведе до того, що земельні відносини «підуть у тінь», а через це — до фінансових втрат місцевих бюджетів. На засіданні було запропоновано направити також і рекомендації щодо спрощення процедури і зменшення вартості реєстрації договорів оренди. Не обійшли увагою і не менш важливе питання кредитування аграріїв: господарники рекомендували зменшити процентну ставку комерційних банків до 13 відсотків за рахунок їх рефінансування Нацбанком під 8%. Таким чином, із дилеми кредитування вийшли б задоволеними усі три сторони -держава із її політикою підтримки виробника якісної продукції, комерційні банки із своїми п'ятьма відсотками прибутку, а також аграрій із отриманим за помірною ставкою кредитом; обговорювали також систему оподаткування, вислухали і рекомендації науковців щодо технології вирощування сільгосппродукції.

Усі пропозиції з проблемних питань, що розглядалися на засіданні, зафіксовані протокольно. Вони будуть систематизовані і направлені до вищих інстанцій із клопотанням про їх вирішення.