Майже чотири місяці українські моряки із суховантажу «Свята Софія» не могли зійти на берег. Наші співвітчизники сталцзаручниками на підтопленому, навантаженому хімікатами судні, без води, їжі та світла через борги судновласника та бездіяльність і безгрошів'я рідної держави. Але допомога прийшла — на SOS відгукнулися партія Сергія Тігіпка «Сильна Україна» і фонд допомоги морякам «Ассоль» — саме до них звернулися зневірені родичі екіпажу «Святої Софр».

Україна вже забула часи, коли робота в торговельному флоті вважалася престижною, хлопці мріяли про морську романтику, а у дорослих слова «пішов у загранку» викликали напад здорової заздрості. Сьогодні наші моряки — такі самі заручники стабільно нестабільної економічної ситуації в країні, як, приміром, вчителі або лікарі. Різниця тільки в тому, що моряки дедалі частіше ризикують опинитися далеко від Батьківщини просто кинутими цією самою Батьківщиною і судновласником напризволяще. Невиплачені приватними роботодавцями зарплати, важкі умови роботи, повна відсутність гарантій захисту на випадок надзвичайних ситуацій і наплювацьке ставлення рідної держави... Ось вона, сучасна морська романтика по-українськи!

Саме в такій ситуації опинилися моряки суховантажу «Свята Софія», зарадити біді котрих взялися представники партії «Сильна Україна» та фонду допомоги морякам «Ас-соль», заснованого за підтримки Сергія Тігіпка.

НА КОРИТІ — В ІНДІЮ

Неприємності «Святої Софії» почалися в січні 2010 року, коли український судновласник, замість того, щоб поставити 30-річну аварійну посудину на ремонт в Іллічівську, вирішив відрядити її... до Індії. У лютому суховантаж прийшов до Херсона, де його трюм наповнили мінеральними добривами, а в березні вирушив у Порт-Саїд. Та от невдача: в Суецький канал судно не пустили — обов'язкова в таких випадках експертиза не дозволила.

Із п'ятого травня аварійне судно майже на чотири (!) місяці застрягло в нейтральних водах Єгипту. Зайти в Порт-Саїд «Свята Софія» самостійно не могла, а на буксирування потрібна солідна сума. Судновласник пообіцяв морякам грошей на ремонт і зарплату, а потім... зник. Двадцятеро наших співвітчизників виявилися кинутими у відкритому морі на кораблі, який в буквальному сенсі розвалювався на частини. Зламалися дизельні генератори (разом з ними зник електричний струм), закінчилося пальне, через течі в трюмі судно дало крен. У ніч із 21 -го на 22-е серпня в цілковито знеструмлений суховантаж мало не врізалося риболовецьке судно -щастя, що українці встигли просигналити ліхтариками!

БАТЬКІВЩИНА ТЕБЕ НЕ ЗАБУДЕ. АЛЕЇ НЕ ЗГАДАЄ...

А що ж увесь цей час робили представники Української держави, щоб повернути земляків на Батьківщину? Мабуть всі пороги місцевої влади оббили, переймаючись через життя і здоров'я співвітчизників? Так от — за довгі місяці нашому МЗС, та й то тільки за допомогою фонду «Ассоль», вдалося домогтися повернення на Батьківщину 10-ти осіб з екіпажу «Святої Софії» — вони прилетіли додому 8-го серпня. Решта 11 так і залишилися заручниками ситуації. Компанія-оператор та судновласник і зовсім самоусунулися від вирішення ними ж створеної проблеми.

Та й єгипетські чиновники поставилися до українців, м'яко кажучи, недушевно — їхньої позиції не похитнув навіть токсичний вантаж підтопленого судна, який щомиті міг потрапити в море. І що найприкріше — йдеться ж не просто про ставлення місцевої влади до окремо взятого екіпажу корабля. Це -ставлення до держави Україна. Погодьтеся, що уявити в подібній, ситуації моряків США або Великобританії абсолютно нереально. Та їхні дипломати за одного свого громадянина горою стануть. Про двадцятьох годі й говорити.

ПОРЯТУНОК ПОТОПАЮЧИХ

Двадцять другого серпня в Єгипет на допомогу морякам вилетіла ініціативна група на чолі з керівником Одеської обласної організації партії «Сильна Україна» Світланою Фабрикант. Після довгих умовлянь портова імміграційна служба дозволила членам групи на катері дістатися до «Святої Софії». Тоді ж вдалося передати морякам харчі, питну воду і дрова. Так, дрова — на них бідолахи смажили спійману прямо з борту рибу і запивали її технічною водою. На берег моряки передали документи, необхідні для оформлення віз і квитків в Україну...

До речі, ініціативній групі вдалося домовитися з місцевою владою про транспортування аварійного судна в порт — витрати на буксирування теж взяли на себе «Сильна Україна» і фонд «Ассоль». А ще представники партії вже на місці знайшли досвідченого адвоката, що спеціалізується якраз на таких проблемах — він взявся допомогти українським морякам вирішити питання з поверненням їм боргів із зарплати.

«Це просто диво якесь — ваша допомога, — відверто сказав рятівникам один із членів екіпажу «Святої Софії». — Ми вже й надію втратили додому повернутися».

«Знаєте, за цей час ми кілька разів просили берег надіслати запчастини для ремонту т але ніхто не відгукнувся. Хлопці двічі сигнал SOS посилали! А тут з'явилася «Сильна Україна» — і разом вирішилися всі проблеми. Тігіпко правильний мужик — адже він раніше вже команді «Аріани» допомагав! Оце політик — конкретні справи робить, людям допомагає», — висловився інший член команди.

До речі, за словами заступника голови партії «Сильна Україна» Костянтина Бондаренка, ситуацію зі звільненням українських моряків та їх поверненням на Батьківщину Сергій Тігіпко контролював особисто. «Ми не можемо залишатися осторонь, коли люди потрапляють в біду, — підкреслив Бондаренко. — Сьогодні Сергій Тігіпко також підтримує фонд допомоги морякам «Ассоль».

«ЕДУ Я НА РОДИНУ! ХОТЬ И НЕ КРАСАВИЦА...»

У цієї історії щасливий кінець. 27 серпня на берег зі «Святої Софії» доправили шістьох моряків — 28-го їх зустріли в Одеському аеропорту. Решта п'ятеро членів екіпажу залишилися, щоб забезпечити транспортування вантажу до кінця буксирування судна. За долю цих моряків можна більше не хвилюватися. Ось тільки проблема залишається. Тому що поки держава не може забезпечити своїх громадян стабільною роботою і гідною зарплатою, люди будуть змушені знову і знову погоджуватися на ризиковану роботу. А доти, поки Україна не заробить гідну репутацію на міжнародній арені і не навчиться захищати інтереси своїх громадян, ми не побачимо за кордоном поважного до себе ставлення. І чесне слово, радує, що в Україні є такі прогресивні політичні партії, як «Сильна Україна», та небайдужі люди, як її лідер Сергій Тігіпко, які вже сьогодні готові робити — і роблять — конкретні кроки для допомоги постраждалим та на користь країні.