Здається, це спостереження витало у повітрі під час розгляду на колегії районної державної адміністрації питання «Про хід підготовки агропромислового комплексу району до посіву озимих культур під урожай 2011 року».

З інформації заступника начальника управління агропромислового розвитку Бойко І.О. проглядалися напружені плани, але реальне відставання у їх реалізації.

З прогнозованих 17729 гектарів під засів озимих культур підготовлено 11910, або 67,2 відсотка до завдання. Забезпеченість насінням озимини складає 96,5%, дизельним пальним — 22 відсотки від потреби.

На заваді, звісно, стоять не лінощі хліборобів, а несприятливі погодні умови. Небувалі цьогорічні дощі, а тепер — спека так спресували землю, що розважливий господар не марнуватиме ані час, ані насіння, не маючи надії на сходи.

Цю думку підтвердив директор СТОВ «Таврида-Плюс» Соляник Б.О, сказавши, що із запланованих п'яти тисяч гектарів осіннього засіву за теперішніх умов можливо буде засіяно три тисячі, і то у термін, значно пізніший від оптимального. Усілякі вказівки згори господарникам ні до чого, час не той, щоб сіяти на папері.

Є сумніви щодо того, чи сіятимуть у TOB «Вішва-Ананда», де передбачено зайняти озиминою 4800 гектарів, з них 4000 — зернових культур і 800 гектарів озимого ріпаку. Керівництво товариства наразі відбувається обіцянками. І йому це вдається, оскільки перебуває за межами району і навіть — України.

Все ж, посівна кампанія, з огляду на екстремальні умови, потребує чіткого плану, технічного, організаційного та фінансового забезпечення.

Плани є, чекаємо лише «дозволу» з небесної «канцелярії.

І у другому питанні, яке розглядалося на колегії, — про виконання програми інвестиційного розвитку району на 2006-2011 роки за період з липня 2009 року до 1 серпня — нинішнього, ми теж залежні від погодних умов, адже якщо на землі не виросте, то інвестицією не стане нічого.

Як зазначила в інформації з цього питання заступник голови райдержадміністрації Загорулько Г.І., торік у розвиток економіки району за рахунок всіх джерел фінансування вкладено 39,9 мільйона гривень, а за перше півріччя 2010 — трохи більше «ніж 7,3 мільйона. У тому числі інвестиції в основний капітал складають 6946 тис.грн.

Промисловими підприємствами району протягом першого півріччя поточного року, за рахунок власних коштів, здійснювалась модернізація виробництва, реконструкція виробничих приміщень, освоєння нових видів продукції. Загальна сума освоєних ними інвестицій — 1828 тис. грн., а сільськогосподарськими підприємствами у розвиток виробництва вкладено 4423 тис.грн.

Зазначалося також і те, що у Програмі намічено 15 інвестиційно привабливих площадок, 3 з них станом на 1 липня повністю реалізовані, дві — у стані реалізації та потребують залучення інвестицій, п'ять — не реалізовані, а шість, у межах Хорлівської сільської ради, які були інвестиційними складовими Програми, спрямованими на розвиток курортно-рекреаційної зони, надані під особисті селянські господарства.

Тим часом, практично починає з мінусової позначки свої зрушення ВАТ «Калан-чацька харчосмакова фабрика». Тут відновлено хлібопечення, від якого починаючи з квітня поточного року, отримано 35 тисяч гривень доходу. А ось на консервному заводі до відновлення виробничого процесу ще не приступали. Його співвласники — Київське торгівельно-роздрібне об'єднання, Південно-Український центр та Закарпатська земельна компанія — провели перереєстрацію підприємства, призначили директора та забезпечили виготовлення проектної документації на земельну ділянку.

У ході розгляду питання щодо інвестиційного клімату було названо кілька прикладів. Приватним підприємцем Волощуком І.С. завершене будівництво комплексу з надання послуг (перукарні, масажного кабінету та камери схову) у с.Хорли. Тут же TOB «Хорли-2° взяло в оренду свердловину, оформлює дозвільні документи на видобуток води, вирішує питання отримання у власність або довгострокову оренду приміщення під офіс та для виробничого рбладнання. Співвласниками TOB «Абісаль КС» вкладаються інвестиції у будівництво об'єктів громадського харчування на хорлівському узбережжі.

Що стосується менш апробованих проектів, то до них можна віднести співпрацю із ЗАТ «Чумак» щодо майбутнього встановлення на території району вітрових електростанцій, фінансування якого підтримуватиме Європейський банк розвитку та реконструкції.

Також районною державною адміністрацією разом з селищною радою ініційоване будівництво оптового ринку вздовж автодороги державного значення Херсон-Джанкой-Феодосія-Керч.

Сільськими та селищними радами визначені першочергові завдання щодо залучення інвесторів для проведення у курортній зоні берегоукріплення, розвитку туристичної галузі, реконструкції інфраструктури. Чи судитиметься збутися цим планам сказати важко, адже нинішнього року гроші, всупереч відомому твердженню, падають (чи не падають) з неба.

Про розгляд на колегії питання щодо погашення заборгованості з виплати заробітної плати та про підсумки проведення огляду стану діловодства повідомимо у наступному номері газети.