Післясмак від першого варіанта Податкового кодексу залишився такий: адміністрування колосально посилилося; бідні заплатять за багатих; Податковий кодекс є в кращому разі тюнінгом податкової системи, не ставши, як очікувалося, інструментом розвитку і творення. Група, котра готує ПК до другого читання, напрацьовує дещо іншу філософію документа. Формально команду очолює перший віце-прем'єр Андрій Клюєв. Однак саме на столі віце-прем'єра Бориса Колеснікова здійснюється операція з «пересадки» напрацьованих «органів» у тіло кодексу. Як це відбувається і які ідеї витають у податковій атмосфері? Із цього запитання почалася наша розмова з віце-прем'єром з питань Євро-2012 Борисом КОЛЕСНІКОВИМ.

— Щоб іти швидко, потрібно приймати сміливі рішення. У програмі Президента вони закладені. Ставляться наріжним каменем зміни щодо податку на прибуток, найбільш конкурентного податку в Східній Європі. Ставка в 19% — як старт, щоб не втратити доходів бюджету. І щороку — по відсотку вниз, до 16%. Це — найнижча ставка податку в Європі, крім Болгарії та Кіпру.

Другий важливий пункт у програмі Президента—це нульова ставка податку на прибуток для малого бізнесу. На п'ять років. Малий бізнес п'ять років матиме можливість вкладати гроші в розвиток свого виробництва, не сплачуючи податку. Звісно, потрібно зробити чіткий перелік того, що вважається малим бізнесом.

Ми всі солідарно сплачуємо внески до Пенсійного фонду і солідарно одержуємо пенсії. То чому представники малого бізнесу — платники єдиного податку — не беруть участі в цих видатках? Вони ж прийдуть до держави по пенсію, отже, мають сплачувати внески до Пенсійного фонду. Це не податок на бізнес, це — участь у вашій майбутній пенсії.

Представники малого бізнесу викликають швидку допомогу, їздять по міському асфальту і користуються дотаційним міським транспортом, їхні діти навчаються в державних школах. Чому вони не сплачують податку з доходів фізосіб?

Податок на прибуток для малого бізнесу — нуль. Решта — сплачуєте на загальних підставах. Отакий підхід закладено в основу робочого проекту Податкового кодексу.

— Левова частка малого бізнесу нині перебуває на єдиному податку. Ви хочете сказати, що з кодексу, який ухвалюватимуть восени, буде вилучено єдиний податок?

— Такого поняття, як єдиний податок, швидше за все, не буде. Неможливо зберегти ситуацію, за якої на єдиному податку перебувають корпорації, що заробляють десятки мільйонів доларів. Припускаю, що в новому Податковому кодексі буде певний перехідний, адаптаційний період, але не більш як 24 місяці. І винятковий перелік видів діяльності, що дозволяють перебувати на єдиному податку.

Єдиний податок, запроваджений наприкінці минулого десятиріччя як вимушений захід, повинен був мати якесь обмеження в часі. Бо одні торговельні мережі працюють зі сплатою всіх податків, а інші — це маса підприємців, які сплачують єдиний.

— Поки що з подачі Мінфіну обговорюється норма про те, що право перебувати на єдиному податку матимуть фізособи з річним доходом не більше як 300 тис. грн. Ця норма збережеться?

— Не буде єдиного податку в його нинішньому вигляді. Хіба що назва збережеться, щоб спростити звітність. Навіть якщо податок буде в розмірі 100 грн., то всі повинні будуть сплачувати внески до Пенсійного фонду і прибутковий податок. Зараз уся модель «єдиний податок — малий бізнес» перебуває в стадії обговорення. Що стосується максимального річного продажу для єдиного податку на перехідний період, то його розмір поки обговорюється. Для фізосіб — від 300 до 500 тис. грн. Для малого бізнесу — від 3 до 5 млн. грн.

— Чому уряд усе ж таки вирішив зберігати ПДВ? Це корупційний, зловживаний податок. Чому ви не прийняли рішення про перехід на диференційований податок з обігу?

— Якщо ми реально, не на словах, прагнемо в Європу, то мусимо виходити з тамтешніх правил. А там платиться ПДВ.

— Чи збережеться відшкодування ПДВ для зернотрейдерів, експортерів лісу?

— Ми вважаємо, що відшкодування ПДВ при експорті зерна не буде. Так само і лісу. Експортуйте не деревину, а меблі, не зерно, а м'ясо. Тобто спочатку додайте вартість. Адже з чого набирається ПДВ при експорті зерна, ПММ? Так, є така стаття витрат, але вона незначна за мірками цього високодоходного бізнесу.

— Ваша оцінка: яка частина економіки в нас у тіні?

— Доходів бюджету? 55—60 відсотків. А це свідчить про те, що зарплата медиків і вчителів має бути як мінімум удвічі більша. Немає якості? Зрозуміло. Але зфаз давайте про якість послуг не говорити. Вони ж отримують удвічі менше не тому, що неякісні фахівці, а тому, що не беруть участі у розподілі недозібраних доходів держави. Є тисячі бізнесменів, які не трудяться над дохідною частиною бюджету, зате у видатках беруть участь усі.

— Що Ви скажете про податок на нерухомість?

— Робоча модель податку на нерухомість на сьогодні така: 40 кв. метрів на людину не оподатковуються. У нас не так багато сімей із трьох осіб, чия квартира більше 120 кв. м. На будь-який зайвий метр —10 грн. податку. Це м'яка ставка. Треба звикнути до того, що зайві метри доведеться оплачувати окремо від комунальних платежів. Що ж до сільської місцевості, то якщо у вас будинок до 200 кв. м, то ви не сплачуєте нічого. А понад це — 10 грн. за кожний метр раз на рік.

- Дачі?

— Власники шести соток із будиночком п'ять на шість метрів не сплачують узагалі нічого. Тобто дачний будиночок ЗО квадратів на присадибній ділянці не можна додати до 120 кв. м квартири та оподаткувати.

— А що з податком на розкіш?

— Квартира понад 40 кв. м на людину — це для європейського середнього класу не розкіш. Але в наших умовах це і є складовою податку на розкіш. У тих же США люди виховані так, що якщо ваш сусід отримує 6 тис. дол., а їздить на «Мерседесі» за 600 тис, то про це відразу зателефонують і повідомлять. І не тому, що, за українськими мірками, вони — «стукачі», а тому, що не хочуть вважати себе ідіотами, котрі платять податки замість когось. Ви подивіться на ці автомобільні салони під нашими податковими адміністраціями!

Отож для того, щоб говорити про реальні непрямі методи, треба провести інвентаризацію власності, капіталу. Тільки після цього можна говорити про застосування непрямих методів. Без цього всі непрямі методи — блеф, корупція й рекет із боку податкових чиновників.

— Але як можна проінвентаризувати, наприклад, одного з віце-прем'єрів, у якого є шале в Курша-велі та будинок у Ніцці?

— Кожен громадянин України має право отримати ліцензію НБУ і купити будь-який актив за кордоном, у тому числі й будинок. Але якщо цей українець держслужбовець, він зобов'язаний зазначити свою власність у декларації. Не зазначив — тоді він має проблеми з законом.

— Із допомогою оффшорів, хабарів податківцям тощо великий бізнес оптимізує величину податків.

— Ми повинні вбити схеми оптимізації податків. І в цьому суть Податкового кодексу. Тільки це повинен бути зустрічний рух: бізнесу має бути в Україні комфортно.

— Один гуру податкової говорить, що всі наші олігархи внаслідок оптимізації сплачують лише 1—2% від того, що повинні платити.

—А що цей гуру каже про походження своїх будинків та «мерседесів»? Ось він як чиновник, котрий ніколи в житті не займався бізнесом, нехай пояснить їх походження. Скільки він платить податків? Великий бізнес вносить у бюджет мільярди гривень!

— І через оффшори не виводить ніякого прибутку?..

— Буває. Структура, афілійована з однією відомою людиною, з бензину зробила на папері суміш, ледь не пральний порошок, і уникнула акцизу.

— І що далі?

—Тепер уже сплачує. І все ж таки ще раз: чому ті, хто платить податки, повинні щось втратити?

— Тому що вони сплачують не всі податки.

— А інші їх взагалі не платять, але у витратах беруть участь. Так що, краще? Втім, краще сплачувати всі податки і всім...

— Ви — переконаний прибічник скорочення держапарату і видатків скарбниці на нього. Але, окрім бюджетних видатків, чиновники, силовики —це друга система «оподаткування».

— По-перше, велика кількість — нульова якість. По-друге, деконцентрація видатків не дає можливості залучати молодь. І, як мені здається, це найбільша проблема. У мене сьогодні немає можливості запросити випускника, наприклад «Могилянки», у правовий департамент на цю зарплату.

— Що Ви пропонуєте?

—Я пропоную концентрацію. Удесятеро менше чиновників і вп'ятеро-вшестеро вища зарплатня. І якщо на це забракне політичної волі, то ми Приречені. Незалежно від того, яким буде уряд. Без глобального перегляду державного апарату прорив неможливий. Я кажу своїм колегам: «Якби ви були у бізнесі, то з вашою швидкістю прийняття рішень ви були б банкрутами».

— Ходять чутки, що Президент наклав мораторій на урізання пільгових пенсій.

— Це не так. Пільгові пенсії, на пропозицію Януковича, буде урізано. Чому шахтар або металург який простояв усе життя біля печі, отримуватиме пенсію дві тисячі, а «заслужений» депутат—16тис. грн.? Має бути морально відповідальна планка. Скажімо, 8 тис. грн. Більшої, напевно, не повинно бути пенсії. Або треба переходити до персоніфікованої накопичувальної системи. Те, що ви зобов'язані, платите державі. Можна навіть знизити ставку при обов'язковій сплаті в накопичувальний пенсійний фонд. Хочете велику пенсію — заробляйте більше, платіть у приватний або державний пенсійний фонд за персональним принципом.

Коли у країні середня пенсія буде не 1 тис. грн., а 6 тис, то, відповідно, і максимальна планка буде не 8 тис., а 20 тис. І це буде цілком прийнятно для суспільства.

Стратегічне завдання—щоб 22 млн. українців працювали в Україні і, бажано, з зарплатою, яка об'єднує нас із Європою. Поки що наша зарплата з Європою нас роз'єднує.