Минулої п 'ягниці, 10 вересня, у ККЗ «Ювілейний» відбувся перший Соціальний форум Херсонщини. Насправді це знакова для нашого міста подія, яка стала поштовхом до налагодження якісно інших, нових взаємовідносин між владою та громадою

ЯКЩО НЕ МИ, ТО ХТО?!

Ідея зібрати лідерів громадських організацій, небайдужих людей, молодь та поспілкуватися на тему потреб громади та налагодження діалогу із владою виникла у голови громадського об'єднання «Херсонський форум» Андрія Ревтова та представників обласної організації партії Християнсько-Демократичний Союз. Всього декілька тижнів пішло . на підготовку заходу, участь у якому висловили бажання взяти представники 138 громадських організацій та об'єднань міста, гості з інших міст області та регіонів України. Заздалегідь вони цікавилися темою Форуму і його основною метою — створенням громадської палати Херсонщини. Хтось зміг витратити час на відвідування Соціального форуму, висловити свої думки та пообіцяти підтримку, комусь завадили об'єктивні чи якісь інші причини, але захід відбувся. Більше того, він змусив організаторів та присутніх усвідомити, що ідея зібратися була не просто вчасною, а вкрай потрібною для людей.

- За нас з вами проблем ніхто не вирішить, — підкреслив у своєму виступі голова «Херсонського форуму» та представник партії Християнсько-Демократичний Союз Андрій Ревтов. — Тому ми маємо набратися мужності та терпіння і розробити механізм дієвого народовладдя, який би змусив владу нас чути. Для цього ми пропонуємо створити Громадську палату, яка в межах своєї компетенції відслідковувала б дії місцевої влади, робила рекомендації до запропонованих нею рішень, що впливають на життя пересічних людей. Результатом нашої роботи на Форумі стане прийняття резолюції, в якій ми запропонуємо владі міста та області укласти угоду про співпрацю з громадськістю. Також ми пропонуємо обговорити Статут майбутньої палати (його буде надруковано в газеті «Навколо тебе» та на сайті «Херсонського форуму» www.kherson-forum.org ). .Сподіваємося, що у роботі Палати будуть потрібні і досвід, і бажання працювати. Багато чого буде залежати й від влади. Як вона відреагує на крок громадськості до зближення? Чи буде як раніше рекламувати кишеньковий орган — громадську ради при міському голові, чи дійсно зробить прозорим прийняття управлінських та господарських рішень? Звичайно, на те, що двері у кабінети чиновників відкриються миттєво, розраховувати було б наївно. Але ж потроху можна привчити владу прислуховуватися до думки громади та чути її. І приклади цього в Україні є. Є досвід створення папатиуОдесі, результати моніторингу відкритості влади у Дніпропетровську, коли навіть на рівні вивчення ситуації взаємовідносини між мерією і громадськими організаціями стали прозорішими.

ЧИ МИ КОМУСЬ ПОТРІБНІ?

Таке питання пролунало від викладача соціології та психології ХДУ Олени Степанової. Фахівець розповіла про велику роботу з розробки студентами-психологами соціальних проектів, які займали призові місця на різноманітних конкурсах. Але в Херсоні вони не знайшли втілення, хоча всім відомо, що студентська молодь з її ентузіазмом здатна гори звернути. Більш того, хто, як не молодь, знає потреби одноліток, вміє встановлювати контакт з людьми з різних соціальних груп?!

Чи хтось може нам допомогти реалізувати гарантоване законом право на приватизацію житлових приміщень у гуртожитках, запитав на Форумі представник асоціації «Захист прав мешканців гуртожитків». Бо міська влада тільки затягує процес.

Доки влада буде з одного боку декларувати підтримку ОСББ, а з іншого — не сприяти процесу передачі будинків відЖЕКів? Чи це нормально, що в міськжитлоуправлінні немає жодної людини, яка б опікувалася проблемами ОСББ, яких уже близько 300 у Херсоні? Ці питання піднімав голова одного з ОСББ Ігор Безердян.

Невже ми будемо й надалі спокійно спостерігати, як знищують спортивні споруди міста, як зникає стадіон «Спартак», як перетворюється на руїни стадіон «Кристал»? Такі питання хвилювали учасників Соціального форуму. А зелені зони, самовільне будівництво у дворах багатоповерхівок та в центрі міста, нехтування проблемами людей похилого віку, ігнорування потреб дітей та молоді на фоні декларацій про підтримку, що проголошують напередодні свят?..

Це далеко не повний перелік питань, які порушували на Форумі. Мабуть, об'єднує їх те, що всі вони на поверхні, відомі, але від цього не менш болючі. Чи це не дзвіночок, що наголошує: немає діалогу людей і влади? Коли влада роками навіть не питає ставлення громади до тих чи інших подій, не консультується з питань прийняття рішень, що зачіпають інтереси громади, то як результат маємо зневіру людей отримати підтримку чи допомогу від влади. Тож зараз, коли представники багатьох громадських організацій дійшли згоди про необхідність створення Громадської палати як посередника між владою та людьми, є впевненість, що ситуація зміниться. Бо скільки ж можна терпіти ситуацію, коли влада приймає рішення не зважаючи на думку громади?! І недаремно організатором створення Громадської палаті виступила партія Християнсько-Демократичний Союз, адже в системі її цінностей перше місце посідає людина та її особисті проблеми.

ДОСВІД, ЯКИЙ НАДИХАЄ

Народна мудрість каже: не треба вигадувати велосипед, тобто краще звернутися до досвіду інших держав. Як приклад можна використати досвід вже не створення, а роботи Громадської палати у Росії. Там вже 5 років більшість рішень місцевих, регіональних чи державних органів влади не приймається без урахування громадської експертизи. Громадська палата виступає таким собі буфером, а інколи захисником населення від якихось рішень місцевої влади чи навіті держави. За цей час близько 150 документів пройшли громадську експертизу. Члени Палати звернули увагу на неможливість прокладання шляхопроводу крізь прилеглу до озера Байкал територію за проектом, запропонованим владою. Проект змінили. За сприяння громадськості жорсткішим стало законодавство щодо обмеження грального бізнесу. Це приклади взаємодії на рівні держави. На рівні регіонів чи міст відбувається те ж саме.

Якщо провести паралель з життя Херсона, то якщо б у місті працювала Громадська палата, то жодне комерційне будівництво, а тим більше у зеленій зоні не змогло відбутися, якщо громада не дала на це згоду. Там, де працює механізм громадської експертизи рішень влади, людям не доводиться захищати дерева у дубовому гаю у Таврійському мікрорайоні від знищення, чи руйнувати паркан навколо будмайданчи- ку, як це нещодавно відбувалося на вулиці Кримській...

Звичайно, інститут громадської експертизи не одразу прийшовся до душі представникам влади й у Росії. Але тамтешні можновладці знайшли у собі сили прийняти навіть Закон «Про громадську палату», розробити чітку модель взаємодії. Щоб це відбулося в Херсоні та в Україні в цілому, потрібні законодавчі ініціативи, поштовх. Його, впевнений голова громадського об'єднання «Херсонський форум» Андрій Ревтов, зробили учасники першого Соціального форуму Херсонщини 11 вересня. Резолюцію зібрання після внесення до її проекту усіх пропозицій, які лунали під час заходу, направлять до керівників держави, області та міста.