Одразу ж підкреслимо для об'єктивності: перший номер за Ротовою закріпили не якісь там рейтинги (віри їм на місцевих виборах немає ніякої), а саме життя. Все просто і прозоро. 27 вересня, удень, коли закон дозволив розпочинати висунення кандидатур у мери різними партіями, першими (за часом) стартували збори Херсонської міської організації Української морської партії

Саме на цьому заході, що зібрав повний зал в облмуздрамтеатрі, і про­звучало прізвище Альони Іллівни Ротової як кандидата на пост херсонського мера. Але про все по порядку...

Українська Морська партія. 10 років тому вона позначила свою присутність серед херсонського політикуму. Тобто партія серйозна; не «метелик-одноденка», створена «під когось» на вибори. Щожстоїтьза таким істотним крокоуі, як висування Альони Ротової, яка... не є членом цієї партії? Так, це правда: забігаючи наперед, скажемо, що на прес-кон­ференції після заходу Альона Іллівна повідомила, що з сьогоднішнього дня, 27 вересня, вона не є членом Партії регіонів. «Мене ніхто не вига­няв і не виживав з партії, — згадала Ротова істеричний фарс опонуючих їй однопартійців-«регіоналів», який відбувся приблизно місяць тому. — Я написала заяву про вихід з Партії регіонів і, як і належить чинному члену партії, здала їїза місцем реєст­рації, — в районну парторганізацію. У лавах Української морської партії я не перебуваю».

Атепер повернемося до питання: чому безпартійну Ротову висуває, у мери Українська Морська партія? Відповідь лежить на поверхні: це елементарний прагматизм, тобто практичність — причому в кращому розумінні цього терміна. І дійсно, що дивного втому, що ця партія взяла під свою егіду людину, яка гарантовано не підведе її, ставши мером? І не просто не підведе, а дасть реальний, відчутнии привід десяткам тисяч-херсонців сказати: «А що, молодці «моря­ки», ризикнули, на відміну від «регіонапів» зробити ставку на Ротову- і не помилилися. Адже ми тепер, дякуючи міській владі, хоч за якісь зрушення з ліфтами, дахами, водо­постачанням, опаленням, фактично дякуємо Українській Морській партії, «з подачі якої Альона Ротова ста­ла мером». Друге питання логічно випливає з першого: чи виправдає Ротова довіру, надану їй партією? Хоча, напевне, це питання слід укруп­нити і говорити про довіру, яку, цілком ймовірно, нададуть їй на виборах 31 жовтня тисячі і тисячі городян. Схо­же, виправдає. Чому? Відповідаючи на це дуже непросте питання, давайте розмірковувати як дорослі люди, які мають життєвий досвід і розуміння. Давайте не будемо говорити про такі високі і тонкі почуття, як любов до міста, повагу до його жителів. Не будемо ставити під сумнів їх наявність у Альони Іллівни, але скажемо лише, що ці почуття ніколи не були потужною рушійною силою, а були лише супутні­ми їй елементами. Рушійними силами, які знищують старе і покрите мохом, будують нове, прогресивне, є принци­пи. «Цежсуточоловічі терміни: піти на принцип, довести своє», — скаже хтось. Так, це правда. Але Ротова, ганяючи за свого перебування заступником мера представників сильної статі по гори­щах і підвалах, ніколи їм не говорила «Роби, як я сказала!». Вона команду­вала «Роби, як я!» і «шурувала» по го­рищах, колодязях і підвалах попереду найспритніших чоловіків. Дуже сим­патична якжінка, стильна, елегантна, Ротова завжди незадоволена, коли про неї в контексті політики говорять як про жінку. Що ж, і Ангела Меркель, і Хілларі Клінтон співзвучні з Альоною Ротовою: вони впевнені, що в політи­ці термін «жінка» з його синонімами у вигляді відсутності жорстких під­ходів, напористості — неприйнятний. Хтось бачив Ротову у спідниці? Я не бачила — тільки в брючних костюмах. Так от, саме з чоловічою напористістю вона зробила метою свого життя (це далеко не перебільшення) принцип: довести херсонцям неправедність позиції свого колишнього шефа і його нинішньої команди. У міста немає грошей на цілодобову подачу води? Щож, Ротова, вибачте, так уже в народі кажуть, зі штанів вистрибне, але гроші для цього знайде.

Вона доведе — раз коса на ка­мінь пішла і справа дійшла до прин­ципів, що ціо проблему вирішити можна, а кажучи «немає грошей», нас 8 років «лікували». Ліфти? Вони будуть працювати в Херсоні, адже це стало справою принципу. Освітлення? Дороги? Все це та багато іншого — в тому ж аспекті. «Не будіть лева, що спить» — радив мудрець. Ротову, образно кажучи, «розбудили». Вона далека від демонстрації емоцій, але зробить усе і навіть більше, ніж все, щоб до­вести (після обрання мером) свою правоту, свій професіоналізм. І якщо це виллється в реанімацію Херсона після 8-річного летаргіч­ного сну — так хто ж проти таких принципів, а, городяни? Основно­му супернику Ротової на виборах зараз набагато простіше: із різних причин йому не з такою силою, як їй, потрібно буде пробивати не­довіру електорату. Ротовій складні­ше, але, в принципі, це її проблеми. А городянам важливо, що вона вже почала дотримуватися своїх обіцянок, викладених у програмі (до речі, що цікаво, більше ніхто з претендентів на мерське крісло не спромігся розродитися хоч у якійсь мірі пристойною передвиборчою програмою). На прес-конференції після її презентації як кандидата в мери Альона Ротова вперше озвучила суму, яку вклала очолю­вана нею громадська організація «Херсонці» в дахи, ліфти, паркові зони мікрорайону «Корабел». Це — півтора мільйона гривень.

Звідки такі гроші? Від спон­сорів, пояснила Альона Іллівна, — і херсонських, і дніпропетровських, і харківських, і одеських. Це люди; які бачать її мером, при якому не страш­но буде інвестувати свої мільйони в економіку Херсона — на відміну від нинішньої ситуації. Між іншим, ці ба­гаті люди — такі ж прагматики, як і ти­сячі рядових херсонців. Напрес-кон- ференції Ротова, яка організувала за останній час більше 900 зустрічей з жителями різних мікрорайонів обласного центру, поділилася ціка­вою інформацією. Цікавою, але зовсім не несподіваною. Вона пита­ла людей: чи має для вас значення, яка партія висуває мене в мери? Від­повідь завжди звучала недвозначна: ніхто не вбачав найменшої різниці! Та про що тут говорити: городянам все одно, під яким прапором діє міський голова. Тільки б він шукав способи реалізації планів, а не ме­тоди мотивації байдикування.

Чому ще чимало уваги присвяти­ла Альона Ротова на прес-конферен­ції, так це темі депутатського корпусу міськради. Адже не секрет, що саме депутати голосуванням на сесіях дають або зелене, або червоне світло вирішенню найважливіших для міста проблем. «Обліко моралє» деяких членів нинішньої міськрадівської команди, зі слів Альони Ротової, залишає м'яко кажучи, бажати кра­щого. Не озвучивши прізвище, вона навела приклад одного з найбільш активних депутатів від провладної партії, який не приховує, що гото­вий розлучитися з півмільйоном «зелених», тільки б знову стати депутатом міськради. На конфе­ренції Херсонська міськорганізація Української Морської партії не тільки запропонувала кандидатом в мери -Херсона Альону Іллівну Ротову,але і схвалила запропонований список, кандидатів у депутати міськради. Ці люди, прокоментувала Ротова, не дадуть «добро» на експансію морпорту на лівобережжі — якщо більшість городян бачить там не порт, а зону відпочинку. І не будуть, як їх нинішні колеги, лобіювати для себе будівництво котеджного містечка на Острові, прямо біля води.

І нарешті — про воду. Цього разу — не про унікальну в масштабі Україні чисто херсонську пробле­му погодинної подачі води. Мова піде про море. Та ні, не про море, херсонських проблем, які — поба­жай влада щось зробити на ділі, а не на словах — уже давно були б забуті. 27 вересня, у Всесвітній День моря, Українська Морська партія висунула свого кандидата в мери Херсона. У цьому нескладно побачити багато символів. З чим у людей асоціюється море? Зі сві­жим морським бризом — він дуже потрібний Херсону, що нагадує застійне болото. З наповненим цим бризом вітрилом — символом руху вперед. А ще — з постійним оновленням. Чи не воно як повітря потрібне Херсону?