Фермерське господарство «Алтанал» (керівник Олександр Васи­льович Червоний) щойно завершило збирання картоплі на площі 208 гектарів. Урожай склав понад 4 тисячі тонн. Як на нинішній не зовсім сприятливий для вирощування бульб рік, то начебто непогано. Хоча «Алтанал», який займається виробництвом картоплі п'ятий сезон, знав й ліпші часи: бувало, збирав з кожного гектара по 300 центнерів коренеплодів.

Важливо підкреслити, що фермерське господарство Олександра Черво­ного, котре особливо активізувало свою роботу з 1999-го, в справі карто- плевиробництва стало успішним спадкоємцем колишнього славнозвісного колгоспу «Україна», центральна садиба якого знаходилася в с. Семенівка. На Лівобережжі Херсонської області «Україна» наприкінці минулого сторіччя, напевно, була чи не єдиним колективним господарством, що, ефективно використовуючи новітні агротехнології, збирало з кожного гектара по 350 та більше центнерів бульб.

Та високопродуктивна технологія не канула в Лету разом із зруйнованим колгоспом «Україна», її продовжує впроваджувати на Семенівській землі ФГ «Алтанал», тим паче, що у фермерському господарстві зараз працюють землероби, котрі добре пам'ятають, як вони вирощували чи не найвагоміші на Херсонщині врожаї картоплі. Один із тих звитяжців — нинішній агроном ФГ «Алтанал» Василь Ратушняк. Василь Петрович віддав рільництву трид­цять років життя. Починав в колгоспі «Україна» трактористом, потім очо­лив механізований загін і ось знову обійняв відповідальну посаду на рідній Семенівській землі. «Алтанал» виробляє не лише картоплю. Маючи понад одну тисячу гектарів ріллі (земельні паї більше 260 семенівців), фермерське господарство вирощує озиму пшеницю та озимий ячмінь (цього року отри­мало урожайність їх на зрошенні відповідно 45 ц/га та 34 ц/га), сою на 408 га (урожайність 34-37 ц/га), капусту на 14 га (буде по 500 центнерів з гектара)... Але картопля для фермерського господарства О.Червоного — культура осо­блива.

-Зазвичай ми збираємо два врожаї бульб на рік, — зазначає Василь Пе­трович. — Однак цього сезону з погодою не пощастило: то спека, то дощі... Втім, ми зробили все можливе, аби бути з врожаєм і мати прибуток. Наша картопля, до слова, дуже смачна і придатна до тривалого зберігання, бо ми висаджуємо бульбу таких голландських сортів, як «Рів'єра», «Аріель» та «Мінерва». Тому в нас охоче купують великі партії картоплі і Каховська цен­тральна районна лікарня, і пансіонати Криму, і шахтарі Донбасу... Беремо участь в ярмарках.

-Ціна кусається?

Взагалі-то ціни на картоплю встановлюємо не ми, а ринкова кон'юнктура. Ми свою першу картоплю цього року продавали по 1 грн.80 копійок, а тоді довелося ціну підвищувати, бо почали зростати ціни і на мінеральні добрива, і на засоби захисту рослин, і на запчастини. А за ве­ликим рахунком у нашій області ціни на сільгосппродукцію формуються на оптовому сільськогосподарському ринку в селі Великі Копані Цюрупинсь- кого району. Чому така дорога картопля? Не вродила бульба в північних та західних областях України. А те, чого замало, за ринкової економіки завжди дорожче коштує.

Нинішня висока ціна на бульбу, Василю Петровичу, напевно, спонукає багатьох фермерів та землекористувачів негайно взятися за картоплярство?

-Я так не думаю. По-перше, серйозно бракуватиме насіння картоплі, а по-друге, вирощувати вагомі та якісні врожаї бульби — то досить непроста і тонка справа. Стверджую це без будь-яких перебільшень.