Наближається опалювальний сезон, багато українських сімей із жахом думають про зиму, бідкаються, що не потягнуть оплату. Газ дорожчає. Будинки з тонкими бетонними стінами, вибиті шибки у під'їздах: склопакети не кожній родині по кишені, а через щілини у старих вікнах видуває залишки тепла...

В усіх цивілізованих країнах влада шукає шляхів здешевлення палива й застосовує альтернативні джерела. В хід іде все, що дає природа: сонячна, вітрова енергія, солома... аби зробити життя співгромадян теплим і не «дерти три шкури» за опалення. Наприклад, в Ісландії для обігріву використовують гейзери. Копенгаген на 80% обігрівається соломою. У багатьох країнах Європи чи не більшу половину енергії забезпечують вітряки, сонячні батареї...

А в Цюрупинську, як тільки мером обрали Людмилу Зарічну, міська влада раптом помітила: та ж навколо повно відходів деревини, яка ніяк не використовується! І відразу ж замовила розробку єдиного поки що для Півдня України пілотного проекту забезпечення дешевим теплом усього міста. Проект передбачає заміну дорогоцінного природного газу на дуже дешеве паливо: дерев'яну тріску Й палети -пресовані брикети з відходів деревини. Виходить, гроші просто лежать у нас під ногами, тільки не всі їх помічають...

І доки чинитимуться перешкоди впровадженню значно дешевшого альтернативного опалення з відходів деревини, малозабезпечені змушені будуть збирати «підножні дрова для обігріву холодних осель.

- Людмило Петрівно, Ви вже знаєте, наскільки дешевшим стане опалення в Цюрупинську, якщо замінити газ на тріски й брикети з відходів деревини?

- Знаю. Ця технологія забезпечить щорічну економію коштів не менше, як на 4,5 мільйонів гривень, і дасть можливість знизити тарифи на тепло для мешканців мінімум на 20% . Окрім того, реалізація дерев'яної тріски й тирси (побічних продуктів лісоводства) дозволить отримувати в бюджет додатково 1,5 млн. грн. на рік, адже зараз відходи від переробки деревини просто спалюються, забруднюючи повітря. Передбачається також створення 200 нових робочих місць.

- І наскільки дорога ця технологія? Чи є у міста такі кошти?

- Для придбання й встановлення необхідного обладнання потрібно близько 25 мільйонів гривень, тобто, 2 млн. евро. Окупиться воно за 2,5 роки й надалі даватиме прибутки громаді. Ми розробили Проект спільно з Київським Інститутом технічної теплофізики НАН України ще у 2009 році — після того, як місто відключили від газу в лютому за борги попередніх років. І він внесений до переліку пілотних проектів, які фінансуватимуться держбюджетом за рахунок «зелених інвестицій», і Міністерство з питань житлово-комунального господарства хоче його фінансувати. Та, на жаль, справа загальмувалась.

- Цікаво, хто і з яких причин може гальмувати вочевидь вигідну для вашої громади справу?

- Це доволі дивна справа. У 2008 році, коли мене обрали міським головою, я отримала «старе місто зі старими проблемами». Як комунальник зі стажем, розпочала з реорганізації комунальних підприємств. На 29 тисяч жителів їх було аж шість, а це велике навантаження на місто, на громаду — за все потрібно платити. Тож для здешевлення тарифів ми прагнули об'єднати всі комунальні підприємства в одне і створити так зване єдине вікно» для розрахунків, щоб людям було зручно платити за всі послуги в одному місці. Поки що не все вдалось виконати, але є суттєві успіхи. Сьогодні маємо організацію «Цюрупинськ-сервіс», яка об'єднала усі котельні міста і стала єдиним постачальником теплових послуг. Це відразу ж дало суттєву економію бюджету, в тому числі й за рахунок зменшення кількості керівного апарату. А сезонні робітники (наприклад, оператори котелень, сторожі) працюють цілий рік, виконуючи інші види робіт — ремонтні, з благоустрою міста, тощо. Економія бюджетних коштів вийшла — 30-40% . Ми спрямували їх на реконструкцію та капітальні ремонти мереж. Щоправда, довелося витратитися й на ліцензування, перевірки, перенавчання працівників, щоб створити дійсно ефективне підприємство й налагодити роботу.

- Що ж перешкоджає впровадженню альтернативної технологіїопалення міста?

- Ми спільно розробили проект, провели умовно тендерні процедури для пошуку умовних інвесторів. У 2009 році КРУ перевірило правильність оформлення пакету документів, і актом підтвердило відсутність порушень. Ате Голоприс-танська прокуратура порушила явно замовну, на моє переконання, кримінальну справу в листопаді 2009 року про нібито спробу підприємства «Цюрупинськ-сервіс» вкрасти державні кошти у сумі 25 млн. грн. Як можна вкрасти те, чого ще немає? Кому заважає наш проект дешевого обігріву міста — можна тільки здогадуватися.

- Очевидно, своїми реформами Ви зачепили інтереси доволі владних людей. Для того, щоб так кардинально реформувати комунальне господарство, потрібно все ж мати підтримку депутатського корпусу? Депутати Вас підтримують?

- 25 жовтня відбудеться моя 75 сесія, а я прийшла на 25-му. Зрозуміла і направила депутатський корпус на роботу для людей. Нам вдалося налагодити ефективну роботу у сесійній залі й у виконкомі. Ми відпрацювали так, що нам не соромно за свої рішення. Правильно й прозоро спрямовуються кошти в рамках ЗО прийнятих міських програм, до нас повернулися інвестори, підприємці зайняли активну громадянську позицію.

- Можете навести приклад рішення, яким, на Вашу думку, депутатський корпус може особливо пишатися?

- Міська рада зарезервувала 5 гектарів землі на березі Конки для створення спортивного комплексу європейського рівня(вартістю майже 1млрд.грн.) з підготовки олімпійського резерву веслярів. І це буде не приватна структура, а — державна справа: за сприяння Національного Олімпійського комітету Міністерство сім'ї, молоді і спорту створило для цього державне підприємство «Цюру-пинськ». П'ять гектарів на березі річки в межах міста — це ласий шматок для багатьох людей при владі, але ми вистояли... Комплекс такого рівня — із чотирма басейнами — повинен стати одним із кращих в Європі. Та головне, що українські веслярі матимуть можливість тренуватися на батьківщині, це дасть економію державних коштів і прибуток Цюрупинську. Адже нині витрачається по 9-10 мільйонів евро щороку на збори й тренування спортсменів у Хорватії та Єгипті. Хіба ми маємо право втратити можливість повернути Херсонщині славу столиці байдарочників і каноїстів? І хіба ми не хочемо розвивати своє місто, а не такі самі міста в інших країнах?

-Ає приклади таких справ, якими і депутатський корпус може пишатися, і мешканці оцінили вже зараз?

- Ми пишаємося тим, що в усіх наших чотирьох дитсадочках відремонтовані крівлі, встановлені скло-пакети, замінено електроплити, усі мають автономне опалення, а в одному, що нині не працює, плануємо відкрити Центр розвитку дитини. Крім того, відкрили додаткові групи, підвищили (ще й із резервом!) суму на харчування, зробили внутрішні ремонти, привели до ладу майданчики. Більше, як по 1 мільйону гривень витрачено на кожен дитсадок. Минулого року поновили книжковий фонд у бібліотеках, дали «друге життя» фельдшерсько-акушерському пункту Сагів. Майже удвічі збільшили кількість ліхтарів на вулицях міста, закупили обладнання для комунального підприємства, і ще зроблено немало іншого. Міськрада внесла до Генплану (щоправда, ще не затвердженого) будівництво заводу із сортування сміття, а це є дуже актуальним для міста, яке не має власного офіційного сміттєзвалища...

- Сьогодні в Цюрупинську -справжній ажіотаж навколо крісла мера. Цього року на нього претендують 7 осіб, причому, серед них є кілька колишніх і діючих керівників району. Чим же так приваблює претендентів крісло мера Цюрупинська?

- Можливо, в усіх цих людей одночасно з'явилося непереборне бажання присвятити життя служінню мешканцям нашого міста. А можливо, річ у тім, що 27 жовтня відкривається тендер на освоєння виділених нашому місту із Держбюджету 7,9 млн. грн. Серед них 4 млн. грн. — на біоінженерні очисні споруди на колишніх полях- фільтрації; 1,5 млн. грн. — на капітальний ремонт дахів, а також довгоочікувані 2 млн. 600 тис. грн. — на ремонт доріг у місті. Усі ці проекти ми вже відпрацювали, й вони готові до реалізації. Плюс проект на 25 мільйонів на здешевлення тепла. А ще місто має проекти на 10 мільйонів гривень для фінансування ремонту доріг і 8 мільйонів гривень на освітлення. Тобто, наступній команді вже не буде потреби напружуватися, щоб усе це виконати — проекти є! Можливо, хтось іде просто для того, щоб «зняти вершки» при розподілі грошей. Та й слово «тендер» таке для багатьох хвилююче...