Кандидат на посаду мера Скадовська А.І.Керекелиця провів ряд зустрічей з виборцями

«Я прийшов влаштовуватися до вас на роботу» — з цієї фрази починає практично кожну свою зустріч з виборцями кандидат на посаду міського голови Анатолій Іванович Керекелиця. Цим самим підкреслює -посадою майбутнього мера наділяють люди, виборці, і у його розумінні — це робота для людей. Треба сказати, що люди скрізь зустрічають Анатолія Івановича з ентузіазмом. Адже його робота на багатьох керівних посадах залишила позитивне враження і добрі спогади у мешканців міста. Стиль роботи А.І.Керекелиці, його відкритість, турбота про рідний Скадовськ — це те, що не забувається. Тому неодмінно на кожній зустрічі звучать слова підтримки — Анатолію Івановичу, вітаємо ваше рішення балотуватися у мери, ми — з вами.

Свою промову А. І. Керекелиця починає зі стислого переказу автобіографії, не замовчуючи жодного факту. І хоча скадовчани добре його знають, про деякі подробиці дізнаються знову. Наприклад, про те, що рано втратив матір... Початок трудового шляху А.І.Керекелиці типовий для багатьох скадовських підлітків — пішов навчатися до місцевої «кузні кадрів», як зазвичай називають у районі Скадовський технікум рисосіяння. Закінчивши його, дістав призначення на посаду у радгосп «Більшовик». По направленню цього господарства вступив до Херсонського сільськогосподарського інституту. По закінченню повернувся в село Приморське. Там збирався і залишитися, завів садибу і господарство, але згодом був обраний першим секретарем райкому комсомолу. В подальшому все визначилось з прибуттям в район новопризначеного першого секретаря райкому Компартії України Г.С.Кожемякіна. Сам Григорій Семенович був крутого норову керівником, владним і вимогливим. У молодому спеціалістові розгледів значний потенціал і той не підвів — невдовзі А.І.Керекелиця очолив радгосп «Молодіжний», а згодом — високі та відповідальні посади другого секретаря райкому партії першого та Представника Президента України у Скадовському районі.

Ці часи А. І. Керекелиця з добрим гумором називає-«бюрдюрна епопея». Справді, під керівництвом райкому значні сили були кинуті на благоустрій Скадовська. Сьогодні важко уявити часи, коли вулиці нашого містечка були цілковитою ґрунтовкою. А старожили повинні добре пам'ятати ті непролазні калабані. Отож асфальтування вулиць і починалося з укладки бордюрів. І для кар'єрного росту, каже Анатолій Іванович, була лише одна умова — вміння тримати нівелір. З того часу він твердо упевнився — дороги, комунікації, світло, тепло є тими категоріями, які партійності не мають. А найкраще виконає завдання щодо ремонту для благоустрою лише той, хто знає, як, яким чином це робити.

Значними темпами у ті часи велося у місті будівництво житла, нових об'єктів соцкульпобуту під девізом: кращі проекти — для скадовчан. Приміщення Скадовської ЗОШ №2 було одним з найсучасніших, такі школи будували у Мінську, і вже потім наш проект запозичили херсонці. Ще одна новація — теплі підлоги у приміщенні дитсадка «Червона шапочка». А новий Палац культури будували з матеріалів, що були призначені для зведення меморіалу на Поклонній горі у Москві. Звідти до Скадовська перекочував граніт, мармур і інші цінні оздоблювальні матеріали. Тоді ж було радикально вирішено і питання освітлення вулиць, встановлено надійні шестигранні стовпи, які й понині, як і інша інфраструктура, вірою і правдою служать мешканцям міста.

У ті часи практично була забудована багатоповерхівками центральна вулиця міста — Радянська, з'явився новий східний мікрорайон «Воєнка». Розпочалася будова нових корпусів центральної районної лікарні. За межі міста було винесено радіолокаційну станцію. Було радикально вирішено питання відновлення екологічної рівноваги у Джарилгацькій затоці, що була і залишається для Скадовська справжньою годувальницею, заміни якій поки що не видно.

Справді, вражає, як багато могло бути зроблено для міста за невеликий відрізок часу. «А що зроблено за останні п'ять років?» — Таке запитання звучить на зустрічі кандидата в мери з виборцями. І зависає тиша. Часом лунає зауваження — так часи тепер не ті... Але чому ж Гола Пристань, Цюрупинськ, Чаплинка, Каланчак, Нова Каховка не здають позицій? Дехто каже — все-таки робиться щось, фестиваль «Чорноморські ігри» збережено... Однак та ж Гола Пристань, треба сказати, випередила нас і тут — проводить два річні фестивалі, і то з таким розмахом, який нам і не снився.

Але найгірше те, що завдано шкоди екології Скадовська. У морську воду потрапляють стоки з новозбудованих об'єктів і цього року вже помічено непоодинокі випадки, скажімо, захворювання на коньюктивіт у дітей. А що буде далі? Якщо до Скадовська перестануть їздити відпочивальники, потерпати будуть усі — і таксисти, і торговельники, і колишні колгоспники з так званої «Шушарівки», що продають молоко та городину. Але хто до нас поїде, якщо люди бачать — пляжі перетворилися на торговельну зону, до води вже не підступишся з-за торговельних точок, які ростуть, як гриби після дощу, з початком курортного сезону, незважаючи на те, що лоти на місця продані, як правило ще навесні.

Звідки беруться ці точки і хто контролює їх роботу та прибуток? На ці запитання ніхто ніколи не чув детальної відповіді. Як і на інші. Звідки на в'їзді до Складовська з'явився плакат щодо продажу котеджів у східній частині міста? Цю землю виділено фірмі «Київ-Бау», але чи матиме адекватний зиск від цього Скадовська громада? Для порівняння — свого часу увесь наш район отримав газ за те, що компанії «Тюменьтрансгаз» було виділено під забудову 4 гектари землі у Скадовську, і 4 — в Лазурному. Сумнозвісна «Київ-Бау» отримала 9 гектарів землі там, де свого часу планувалося збудувати мікрорайон для москвичів за умови передання 25 відсотків квартир для тих, хто стоїть на черзі у міськраді. Прикметно, що за п'ять років нове житло у Скадовську отримав лише один «черговик».

Найгірша біда для Скадовська сьогодні — підтоплення. У всіх на пам'яті цьогорічна страшна весна, коли скадовські хати в низинах стояли по вікна у воді. Анатолій Іванович пояснює знервованим виборцям: Скадовськ загалом стоїть у низині, звідки єдиний спосіб відкачати воду — прокопати канави до моря. Вірніше, відновити, прочистити колишні «ловушки», які нині затрамбовані сміттям. Хто повинен це зробити? Спеціалісти комунального господарства. Місту потрібна така служба, це питання, власне, виживання Скадовська і його мешканців. Механічним відкачуванням води бочками такий об'єм підтоплення не ліквідувати. Ось те першочергове завдання, на яке повинні бути спрямовані кошти міського бюджету, отримані від курортного сезону, продажу землі, торговельних місць і т.д.

Багато хто ставить запитання — чи буде відновлено роботу промисловості на території міста, зокрема, міськмолзаводу та цехів «Чумака»? Анатолій Іванович відповідає чесно — для цього немає можливостей в силу об'єктивних причин. Наш район традиційно обслуговує курортний бізнес, і в цьому напрямку потрібно розвиватися. Обслуговуюча сфера — це величезний незадіяний нині обсяг виробництва, створення нових робочих місць. Власна продукція харчування, сувенірна продукція -це те, що на сьогодні має попит. І чистота моря. Це дві умови, які піднімуть Скадовськ.

Є ще й третя умова, про яку здогадуються нині виборці. Це бажання місцевої влади вирішувати проблеми, які хвилюють людей. Для цього потрібно, аби місцева влада не ігнорувала наболілі питання, вміла і хотіла їх вирішувати. Потрібно повернути традицію, коли у кабінеті міського голови двері не бувають закритими для відвідувачів.

У останньому виборців немає потреби запевняти — двері кабінету, де б не працював, А.І.Керекелиця закривати від людей не звик. Важливо й те, що люди розуміють -душею Анатолій Іванович також відкритий людям. В своєму рішенні боротися за посаду мера він буде послідовним, незважаючи на шалений спротив тих, кому це не до вподоби, з однієї простої причини — він живе у Скадовську і знає, що наше місто та його мешканці заслуговують на те, щоб впевнено дивитися у завтрашній день.