Часта зміна керівництва, показує практика, до хорошого не приводить. Так сталось із найголовнішим підприємством Скадовська — морським торговельним портом. Останній гучний скандал, пов’язаний із хабарництвом, не додав іміджу ні місту, ні підприємству. І все-таки протягом останніх чотирьох місяців у порту стались позитивні зміни.

Пов’язують їх із новим начальником порту Андрієм Васильовичем Пелюковським, призначеним 10 серпня 2010 року.

Новий керівник приїхав до нашого міста зі своєю командою – трьома заступниками. Їх прийняли на вакантні посади.

– Тяжко було самому виходити із тієї ситуації, яка була в порту, – так пояснив своє рішення начальник порту. – Кожен із заступників – спеціаліст своєї справи.

На той момент, коли в порту змінилось керівництво, працівники мали заборгованість по зарплаті за три місяці. Не платились податки, була присутня і кредиторська заборгованість.

– Ніхто не вірив, що я справлюсь, – розповідає А.В.Пе-люковський. – Кредит жоден банк не давав. Я звертався у чотири банки. Спочатку передивився договори. Знайшов у них помилки. Запропонував партнерам платити стільки, скільки треба по закону.

Не скажу, що цей процес був легким. Конфлікти були. Та ми, зрештою, переконали партнерів, що потрібно платити стільки, скільки вимагає українське законодавство. За ці місяці повністю погасили борг по зарплаті працівникам порту. 22 листопада вперше за багато років вони отримали аванс. Востаннє, кажуть, це було ще за радянських часів. Тут працюють дорослі люди. Вони годують родини і повинні планувати свій бюджет. Таке моє переконання.

Коли я прийшов у порт, мені радили скоротити частину працівників. Я відмовився. Колектив і так мав 5-годинний робочий день. Сьогодні 50 відсотків портовиків працює 8-годинний робочий день. Це – збільшена зарплата. До кінця року всі робітники працюватимуть повний робочий день. Поступово механізуємо багато процесів. Ми також почали гасити податкові борги за 2003 рік. Якщо мені дадуть попрацювати, планую ввести в дію ще один причал. А це – нові робочі місця.

14 років адмінбудівля порту не мала опалення. Сьогодні у нас тепло, ви це, мабуть, помітили. У цей час, поки ми розмовляємо, до порту доставляють три нових комп’ютери. Можна сказати, що на підприємстві криза минула. У планах – запуск поромного і контейнерного комплексу. Після його введення Скадовський порт вийде на рівень Іллічівського. Наразі готую програму розвитку підприємства. Її надамо Мінтрансу для підтримки порту.

– Розкажіть про себе.

– У житті я всього досягнув сам. Я не походжу з мажорів. Маю дві освіти – економічну і юридичну. Вчусь у магістратурі. Але не вважаю це головним. Якщо людина не здатна керувати, освіта їй не допоможе. Це мій четвертий порт. У кожний я потрапляв за майже однакових ситуацій — щоб витягнути підприємство із боргової ями.

– Тобто ви кризовий мене-джер?

– Можна сказати і так. Я керівник, який уміє використовувати наявні можливості і приховані резерви.

– Ви приїхали до Скадовська разом із родиною?

– Ні. У мене немає тут житла. Звичайно, я можу собі дозволити зняти будь-які апартаменти, але не вважаю це за потрібне. Живу ось тут (показує на кабінет – прим. авт.) У мене четверо синів. Двоє старших вчаться в університеті, молодшим по 9 років, вони школярі. Чудова дружина. Я її дуже люблю. І ще один член сім’ї – собака. Я не хотів зривати родину з місця. У них навчання, друзі, захоплення. Але канікули вони проводять зі мною. Восени на канікулах вони всі приїжджали до Скадовська. Думаю, так буде і влітку.