Намір держави добудувати Свято-Андріївський кафедральний собор УПЦ у Новій Каховці за рахунок платників податків викликав обурення у парафіян інших релігійних конфесій України

1,54 млн. гривень планується виділити з державного бюджету у 2011 році на завершення будівницт­ва Свято-Андріївського собору, яке було розпочате на початку 1990-х. Інформаційні агенції країни повідоми­ли, що про це сказано в Програмі соціального і економічного розвитку Херсонської області на поточний рік, затвердженій облрадою 29 грудня 2010 року. Значна частина цих коштів мала надійти ще торік. Кабінет Міністрів навіть виділив 1,4 млн. грн. на добудову храму у вигляді суб­венції бюджету Новокаховської міськради на безповоротній основі. Проте тоді гроші до міста так і не дійшли через невдоволення пара­фіян інших релігійних конфесій Херсонщини.

Новина про чергову субвенцію на початку року викликала хвилю обу­рення в різних регіонах України. Деякі столичні медіа звинуватили владу у лобіюванні інтересів УПЦ. Вони згада­ли прохання Предстоятеля УПЦ Мит­рополита Київського і всієї України Володимира відзначити у листопаді 2010-го свій ювілей на «широку ногу» за рахунок українських платників по­датків, скандали церкви на будівель­ному ринку, а також звернення Мит­рополита щодо виділення квот на вивезення українського зерна для до­чірньої російської компанії. Навіть у Новій Каховці інформація про дер­жавну субвенцію викликала відверте невдоволення частини жителів.

«Краще б за ці кошти добудували Палац культури або збудували басейн чи допо­могли знедоленим. А як бути з віруючими інших релігій? Чи держава збирається потім будувати за наш рахунок мечеті та храми інших конфесій?» — говорять у місті.

—Згідно з Конституцією України влада не може займатися справами церкви. До того ж, жодна з релігій не може бути визнаною державою як обов'язкова і єдина, — вважає юрист Ольга Жога. — Свої ресурси держава повинна витрачати на усіх громадян, виходя­чи з того, хто їх більше потребує, а не з того, до якого віросповідання хтось належить.

Точка зору

«Головне — духовний розвиток суспільства»

Свою думку з цього питання ми попросили висловити міського голову Нової Каховки Володимира КОВАЛЕНКА.

Володимире Івановичу, деякі ме­діа повідомили, що саме Ви ініціюва­ли питання про добудову собору з держ­бюджету. Це відповідає дійсності?

Про це я дізнався зі ЗМІ. Жодних звернень з даного приводу з мого боку не було, мені навіть законодавчо це не доз­волено. Питання ж будівництва храму для мене є дуже важливим. Адже мо­раль суспільства і його духовне здоро­в'я перебувають сьогодні в такому гли­бокому занепаді, що структури, які за­ймаються духовним вихованням нації, дуже потрібні. Важливо, щоб духовний і культурний аспект набрав пріоритету в розвитку кожної людини. Але, крім мо­ральних чинників, цей храм також змо­же стати окрасою нашого міста.

А чи не краще було б отримати ці ж кошти на вирішення нагальних соціальних проблем, на добудову Палацу культури?

Як міський голова я постійно пра­цюю над виділенням коштів на ПК. На­прикінці минулого року на казначей­ських рахунках вони з'явилися — рівно на 10 хвилин — і повернулися до держ­бюджету. Проте я маю сподівання, що цього року держава знайде можливість вперше за п'ять років надати таку до­помогу.

Щодо коштів на добудову собору, то мені невідомо, хто саме був ініціатором їх виділення. Знаю одне: це не єдиний храм в Україні, $кий планується про- фінансувати з держбюджету. Для мене це є ознакою того, що держава опікується духовним життям своїх громадян. Зви­чайно,, скільки людей, стільки й думок, але поки проблем у суспільстві буде більше, ніж реальних коштів для їх ви­рішення, протиріччя залишатимуться.

Ви впевнені, що добудова хра­му саме Української Православної Церкви допоможе розвитку духов­ності в місті?

Не тільки духовності, а й єднанню суспільства. Ніколи не забуду, як три роки тому ми відкривали в місті пам'ят­ник жертвам Голодомору. Тоді з цього приводу було певне протистояння між українськими церквами. Але на відкрит­тя пам'ятника прийшов представник УПЦ і визнав, що такий факт у 1930-х роках в Україні був. Церква зробила крок заради єднання громади.

Сьогодні ж я спілкуюся з представ­никами усіх 15 релігійних конфесій, які представлені у Новій Каховці, і не бачу між ними якогось великого анта­гонізму. Не в останню чергу я пов'я­зую це з відсутністю такого антагоні­зму з боку основної частини громадян, які є парафіянами УПЦ. Тому всі хра­ми знаходять у нас своє місце і мо­жуть мирно співіснувати на території нашої громади.