Вячеслав Білий, перший заступник голови облдержадмін­істрації, минулої п'ятниці, 28 січня, на зустрічі з активом рай­ону говорив про майбутнє економіки області, перспективи розвитку регіону та соціальну політику при новому уряді та президенті. Чи стане однією із складових частин цієї роботи Цюрупинський район?

«Херсонська область депресивна не тому, що депресивні тут люди, а тому, що такою її зробили»

Я хотів би все розглянути по час­тинах, розпочав B.C. Білий. Ситуація в економіці області така, що, почина­ючи з липня 2010 року, ми працює­мо в режимі 7-ма ранку — 23-тя ночі. Без вихідних. Тоді ж Цюрупинську райдержадміністрацію очолив В.М.Андрушкевич. Довіра до нього повна, відносини з головою облдер­жадміністрації гармонійні. Атому ні в кого сьогодні в зв'язку зі зміною кер­івництва ніяких побоювань нема — як би це комусь не подобалось.

Чи змінилась політика області і району у зв'язку з призначенням но­вих керівників?

Я спостерігав роботу Миколи Михайловича (Костяка — голови ОДА. — Ред.) і Вадима Миколайови­ча (Андрушкевича — голови Цюрупинськоі РДА. — Ред.), коли перший був на посаді першого заступника голови ОДА, а другий — начальника однієї з фабрик ХБК. І відзначив для себе: це люди підготовлені, швидко адаптуються, надзвичайно працез­датні, без всякого чванства реагують на пропозицію, більше того — про­вокують ці пропозиції.

З чим ми зіткнулись? Сьогодні еко­номічний потенціал області зруйнова­но. Його фактично не існує. Розвал ХБК, інших гігантів промисловості — великі афери. Пора назвати й імена аферистів. Якби все в них було чесно, навіщо тікати звідси з капіталами?

Щоправда, є кілька підприємств, які працюють більш-менш стало. Це Херсонський морський торговельний порт, державне підприємство «Завод «Паллада», що будує доки. Одне підприємство в Каховці та ПП «Данон». Щоправда, до останнього є претензії з боку виробників молока.

Але цей ріст поки що носить відновлювальний характер — після різкого спаду попередніх років відновлюються в економіці області ніші, які були виснажені бездарним керівництвом, розрухою та кризою.

Я не кажу про суперзавод, яким колись був суднобудівний. Він поки працює, але доля його тяжка. Як нам заявлено, до 2014 року замовлень на будівництво суден не буде, тому що увесь світовий торговельний флот стоїть.

Комбайновий завод Повна безна­дія. На жаль, і колись передове підприємство — ХБК, де свого часу ми працювали з Вадимом Миколайови­чем (Андрушкевичем. — Ред.).У1985- 1990 роки обсяг виробництва ХБК становив близько 1 млрд. доларів. Відрахування в бюджет тоді однієї тільки фабрики — прядильно-ткацької, «закривали» бюджет міста Херсона. Суднобудівний завод, напівпровідни­ковий та завод ім.Петровського разом узяті не давали такого обсягу про­дукції в грошах, який давав ХБК.

Саме через його зупинку стався про­вал. Область тепер «каліка», і тривалий час залежить від державних дотацій, хоча не повинна б. До всього зупинив­ся і нафтопереробний завод Відно­вити швидко втрати цих підприємств просто неможливо. Презид ент назвав область депресивною. Але депресив­на вона не тому, що депресивні тут люди, атакою її зробили керівники.

«Коли мене запитують, яких кадрів бракує, я завжди відповідаю — слідчих»

Що ж у такій ситуації залишається робити новій владі, яка твердо має намір піднести економіку області і поліпшити життя людей? Одне з двох: або розвивати свої програми (хоча б по виробництву сільгосппро­дукції), залучаючи інвестиції, або ка­тегорично заробляти гроші самим. Але інвестиції все-таки запізнюють­ся. А продукти харчування нам везуть невідомо які і невідомо звідки, збільшуючи при цьому все той же перекіс торговельного балансу.

Ми будемо просуватися в бік по­ступового відновлення економіки області. У тому числі й силовими методами. Ми не боїмося, що деко­му даємо привід говорити про такі методи. Алеждеякі «реформатори» самі створили умови, які мотивують силові дії з нашого боку. Тільки по­трапивши, скажемо так, в не зовсім комфортні умови, той же слідчий ізолятор, починають говорити на зовсім іншій мові. Я вам прямо ска­жу: лише силовими методами за ос­танні три місяці нам вдалося пол­іпшити ситуацію на комбайновому заводі. Тільки опинившись за ґрата­ми, його новий «власник» почав по- іншому з нами розмовляти. Одразу знайшлися і кошти на зарплату роб­ітникам та збільшення виробництва комбайнів. Як наслідок, уже в грудні минулого року підприємство змог­ло не тільки вийти на рівень грудня 2009 року, а й трохи перекрити його -100,5 процента. Це поки хоч і ма­ленька, але перемога.

Зачепила прокуратура і тему зни­щення ХБК. Як тільки новітні власни­ки почули про прокурорську версію, одразу ж погодились на перегово­ри з обласною владою. Шляхом всіляких переговорів, у силовому ключі, ми почали на колишній 3-ій фабриці будівництво торговельно- розважального центру. Хтось з по­смішкою скаже: було виробництво, а тепер — розваги. Але чи доцільно сьогодні тут розвивати виробницт­во, якщо кожний квадратний метр площі дає лише 14 копійок. Тільки за останні 5 років з території ХБК було вивезено 5202 одиниці обладнання. Це становить порядку 40 тисяч тонн металу, або в перерахунку на кошти — близько 100 млн. грн. На такі кошти можна було б не тільки виплатити всі борги по зарплаті — 4,5 млн. грн., а здійснити реконструкцію фабрики. Встановити нове обладнання і дава­ти обсяги продукції, які колись да­вали всі три фабрики разом узяті. Однак усе розграбовано, а мільйо­ни пішли в кишеню приватних осіб. Ось чому допомогти справі вже може лише силова тактика. Я часто повторюю: нам сьогодні не вистачає однієї категорії працівників для ро­боти — слідчих!

У нинішньому році на рух економ­іки можуть вплинути і випадкові фак­тори. Скажімо, природні: посуха, і як наслідок — низькі врожаї в тому ж зер­новому виробництві. Однак ми вдвічі збільшили посіви зернових, що га­рантує за будь-яких погодних умов одержати 2,5 млн. тонн зерна. Хоча за сприяливої погоди та вмілій організації праці можливості Хер­сонщині в зерновому виробництві значно більші — порядку 3-3,5 млн. тонн зерна на тому ж обсязі посівів, який є сьогодні. Область уперше пе­рекрила 1 млн. тонн збору овочево- баштанної продукції. Однак слабка переробка. Прийнято рішення під Новою Каховкою, в Білозерському районі побудувати холодильники. У Каховці такий уже будується. І най­головніше: ми починаємо будівниц­тво потужного опїового ринку сільгосппродукції з можливими філіалами по території всієї області. Уже звільнено порядку 150 гектарів землі під будівництво такого ринку в Херсоні. Уся продукція тут продава­тиметься за цінами виробника, що буде вдвічі дешевше, ніж на ринку.

Очікується істотний ріст фінансу­вання ряду інвестиційних програм. Коли ми запропонували проект бу­дівництва швидкісної дороги, який розробив ще Потьомкін: Санк-Петербург — Київ — Кіровоград — Херсон — Сімферополь — Керч, у зв'язку з бу­дівництвом мостового переходу че­рез Керченську протоку на Кубань і Кавказ (РФ), нас назвали фантазе­рами, і заявили: «потьомкінські села»! Але цей проект підтримав уряд і взяв на контроль особисто Президент.

У чому тут наш інтерес? На судно будівному заводі є можливість нала­годити виробництво метапоконст- рукцій будь-якої конфігурації, які можуть бути використані на будів­ництво мостового переходу через Керченську протоку. Металоконст­рукції будь-якої конфігурації може виробляти також завод «Паллада». А це додаткові робочі місця, нові відрахування в бюджет області.

Бачачи енергійність керівництва області, президент України заявив, що буде повністю підтримувати наші зусилля. А включення голови Хер­сонської облдержадміністрації М.М.Костяка до складу офіційно? делегації під час візиту Віктора Яну- ковича в Японію стало підтверджен­ням уваги президента до нашої об­ласті. Після повернення з Японії ста­ло очевидним, що в 2011 році може приєднатися «фішка» у вигляді інве­стицій — на кону Арабатська стрілка. Голова комітету з інвестицій В.Каськів заявив, що він може цілес­прямовано працювати сьогодні лише з однією областю -Херсонсь­кою, і готовий включити її в пілот- ний проект для ще двох — трьох об­ластей на серйозний розвиток.

Термінал на Лівобережжі: інтереси Херсона. А Цюрупинська?

Які ще завдання має намір вирі­шити влада?

На кінець лютого ми готуємо виїз­ну колегію облдержадміністрації по Херсонському морському торговель­ному порту. Зокрема, треба буде дати відповідь на питання, що потрібно зробити, аби Херсонський морський порт залишився в Херсоні? Вас це дивує? Між власником порту та мико­лаївськими властями уже існує домо­вленість, що в разі і дальшого блоку­вання Херсонською міською владою будівництва терміналу з переходом на Лівобережжя, морпорт з Херсона може бути переведений до Очакова. А це колосальні втрати в бюджеті... Спробуємо розблокувати позицію Херсонського міського голови В .Сальдо з цього питання та окремих депутатів. Саме їх позиція стала індикатором прихильності до нового, «очаківського» проекту. Треба не зак­ручувати гайки, а все-таки йти шляхом домовленостей. Що ж вагоміше для Херсона: яхт-клуби, які обіцяють набу­дувати на Лівобережжі, чи морпорт з усіма економічними наслідками, що, випливають з цього.

Про ХЦПК

Запитання Бориса Прищепи, го­ловного редактора «Вісника Олешшя»:

Усе, що ви розповіли, звісно, ціка­во. Але, якя розумію, ви патріот Хер­сона, і це чудово. Але все-таки хоті­лося більше почути, що ж робити нам, цюрупинцям? Притягне хто-не- будь до відповідальності тих людей, які так само за домовленостями зни­щили Херсонський целюлозно-папе- ровий комбінат? Хто «вбив» інші підприємства Цюрупинська? Що не- будь в цьому, якісь зрушення, можна очікувати?

Треба зрозуміти чимало про­цесів, які зачіпають знищення ХЦПК, сказав Вячеслав Білий. Я кажу речі, на перший погляд, мало пов'язані з вашим районом. Але вони актуальні і для вас. Але цю тему ваші прокуро­ри поки чіпати явно не бажають. Адже мова йде про реальне кримі­нальне переслідування осіб, які сто­яли біля витоків знищення цього кон- курентноздатного підприємства. Ми готові взятися за цю справу, якщо ви, цюрупинці, вважаєте, що за неї вар­то взятися, і проявите ініціативу. Якщо місцева влада зацікавлена, що потрібна прокурорська версія подій навколо ХЦПК, то така версія і підтримка з боку обласної влади буде.

В.Андрушкевич: головна мета — перехід до політики співфінансування

З 2 лютого ми починаємо узгод­ження програм соціально- економі­чного розвитку районів. Головам райдержадміністраціТтреба не про­сто прийти в ОДА, покласти проек­ти на стіл, переконати нас, а дати відповідь на те, хто ж і звідки фінан­суватиме ці програми, заявив В.Білий.

Тут попросив слова голова Цюру- пинської райдержадміністрації Ва­дим Андрушкевич:

Усі ми повинні твердо засвоїти, що інвестор дасть позички лише тоді, коли сам райбн зможе попов­нити власні фінансові ресурси. І тут, підкреслив Вадим Миколайович, головна мета для нас — перехід до політики співфінансування програм.

Фатальні платежі

Я заявляю з повною відповідаль­ністю, продовжив В.Білий, що і в об­ласть, і в район прийшла чесна вла­да, яка не заграє з народом, а каже, як воно є. Якби були якісь підстави, наприклад, побоюватись якихось експертів і журналістів про начебто корпоративність, лобіювання нової влади, то всі б це вже відчули. Але таких сигналів нема. За основу ми беремо власну відповідальність, не перекладаючи її на голів РДА, орга­ни місцевого самоврядування, як це було раніше.

Тепер знову про наболіле. Щоро­ку область змушена брати 2 млрд. грн. державних дотацій, які не по­винна б брати, а заробляти сама. Херсонський міський голова В.Сальдо якось похвалився, що бюджетні організації вийшли в ліде­ри платників податків. Я по-друж- ньому сказав йому, Володя, не хва­литися, а топитися треба від такого лідерства. Де в нас найчисельніші колективи? У лікарнях, школах. У Херсоні, наприклад, найбільший за чисельністю трудовий колектив в обласній лікарні. Кожен з херсонсь­ких медичних закладів сьогодні більший за чисельністю, ніж судно­будівний завод. А хто ж заробляти­ме на податки?

Начальник обласної податкової адміністрації розціловує платників податків, які сплачують 3 проценти від обсягу виробництва. Якщо таки­ми темпами ми будемо збирати по­датки, сказав я йому, то «скрути­мось» уже за нинішнього життя. Тому що в законодавчій базі, якщо плати­ти серйозно, цей показник коли­вається в межах 13-15 процентів від обсягу виробництва. Питаю його: який же обсяг виробництва ми по­винні забезпечити, аби по 3 процен­ти (нинішній збір. — Ред.) від нього область збирала 2 мільярди гри­вень, щоб обійтися без дотацій дер­жави? Мовчить. Тоді кажу далі: тільки одній нашій області треба працюва­ти так, як мільярдний за населенням Китай! Чи реально це?

Ми хочемо жити краще, а по­датків платити менше. Так не буває. Торік проводили комплексну пере­вірку сплати податків Генічеськом. Дивні речі кояться! Як тільки під Генічеські пансіонати збільшили площу до 19 гектарів — фатальним чином зменшились платежі в бюджет. Під пансіонатами 19 гектарів, а річні пла­тежі... 5 тисяч гривень! А все тому, що пансіонати зареєстровані на влас- ників, які ніколи в Генічеську не про­живали. Не повинні ходити з простя- нутою рукою Скадовськ, Гола При­стань, які на морському узбережжі.

Трохи позитиву

Ще трохи про позитив. Зараз раптом з'ясовується, що кошти да­ють тим, хто працює. Для будівниц­тва колектора в Херсоні ми подали в Київ загальний кошторис на суму близько 50 млн. грн. До Нового року нам виділили 17,5 млн. Мало того, що ці кошти вже освоїли, але на 1,5 кілометра проклали більше. Здивувався сам прем'єр-міністр, перебуваючи в Херсоні. Навіщо більше? Перевірка КРУ не знайшла жодної зачіпки. Ми одержали еле­мент повної довіри від уряду. Ми­кола Янович (Азаров — прем'єр- міністр. -Ред.) коли побачив'що люди працюють навіть у зливу, за­питав: «А що це?» — «Колектор», — відповіли ми. — «Так ми ж грошей не дали?» — «Так ви ж дасте!» Назад їдемо, уже ніч — а люди працюють. Прем'єр-міністр прямо з службо­вого автомобіля дав розпоряджен­ня — і через три дні гроші були вже в Херсоні. Якщо на довірі працюють — це я розумію.

Нам буде надана преференція, тому що Херсонщина — єдина область в Україні, яка виконала зобов'язання з інноваційних проектів. Як наслідок, за рахунок інших областей нам збільшать фінансування.

Якими в підсумку будуть область, ваш район? Сьогодні це питання нас найбільше турбує. В області політич­ний спокій. Потрібна лише злагод­жена робота. Якщо в нас складають­ся правила гри, якщо буде економі­чне зростання, Херсонська область повернеться в епоху інвестування. Чи стане Цюрупинський район складо­вою цієї роботи? Безперечно. Ми в усьому підтримуватимемо вас.