Розширення сфери побутових послуг у сільській місцевості є резервом, який може зменшити кількість безробітних і одночасно покращити рівень життя людей у невеликих населених пунктах
ІНФОРМАЦІЇ — КАТМА
Навряд чи хто заперечить з приводу того, що рівень споживання побутових послуг у районі дуже низький. Якщо раніше у звітах органів виконавчої влади та місцевого самоврядування фігурував такий показник, як обсяг послуг .на душу населення, то після відміни статистичної звітності з реалізації побутових послуг вони фактично не мають такої інформації. І це незважаючи на те, що ця сфера залишається важливим сектором економіки та джерелом наповнення бюджетів.
У відділі статистики повідомили, що мають дані лише про обсяги побутових послуг, надані ЗАТ «Новотроїцькпобут». Приватні підприємці цьому державному органу не звітують. За словами голови правління Людмили Сакун, нині у «Новотроїцькпобуті» працюють чоловіча та жіноча перукарні, майстерня по ремонту взуття, фотосапон та орендується приміщення для прокату весільного вбрання та аксесуарів. Клієнтів вистачає, хоча це саме ті види послуг, з яких у райцентрі існує конкуренція з боку приватних підприємців. У цілому за минулий рік товариством надано послуг на суму понад 250 тис. гривень.
Скільки і яких конкурентів в «офіційних», так би мовити, побутовиків, встановити важко. У податковій інспекції змогли надати лише загальну цифру: побутові послуги у районі надають 39 підприємців — фізичних осіб. В яких населених пунктах, які саме види послуг — такий облік, запевняють, не ведеться. Мовляв, наша справа — зібрати податки та інші платежі до бюджету.
В управлінні економіки райдержадміністрації також конкретних цифр не називають. Отож про реальний стан побутового обслуговування можна судити лише за власними суб'єктивними враженнями.
ПОПИТ ПОРОДЖУЄ ПРОПОЗИЦІЮ
У народі кажуть, що зробити людину красивою можуть два майстри — кравець і перукар. Адже вдала зачіска , гарний наряд можуть не тільки змінити зовнішній вигляд людини, але й її внутрішній стан, зробити впевненою у собі, щасливою.
Не тільки жінки, а й чоловіки у Новотроїцькому мають достатній вибір перукарень, і навіть салон з косметичними послугами з різними цінами і ступенем комфортності для клієнтів. Однак це не стає на перешкоді тим, хто хоче заробити на стрижках, зачісках, хімічних завивках і фарбуванні волосся, а також приносити клієнтам задоволення, красу, добрий настрій. Аби започаткувати перукарський бізнес, потрібні немалі кошти. Зокрема, на покупку дзеркал, перукарських крісел та столиків, бойлера для підігріву води, інструментів — ножиць, фена, розчісок та ін., витратних матеріалів — шампуню, лаку, фарби тощо. Доведеться заплатити за отримання дозволів, державну реєстрацію, щомісяця сплачувати єдиний податок (60 грн.), за оренду приміщень, спожиту електроенергію. Та недарма кажуть: попит породжує пропозицію. У райцентрі відкриваються нові перукарні.
Немає проблем у новотройчан і з пошиттям одягу, ремонтом взуття, мобільних телефонів та комп'ютерів, телевізійної, аудіо- та віде- оапаратури, якої все більшає у будинках та квартирах. Телемайстер Ділявер Халілов (на знімку) працює у приватного підприємця по ремонту телевізорів та DVD. Замовлень, каже, не так багато, адже телемайстрів у Новотроїцькому декілька.
Потрібною для району була і залишається професія електромонтера по ремонту побутової техніки. Адже практично у кожній оселі є пральна машина і холодильник, телевізор і бойлер, мікрохвильова піч і електро- чайник, праска і фен. Однак «офіційної» майстерні по їх ремонту я у Новотроїцькому не знайшла. Хоча проблеми немає. Реалізатори побутової техніки охоче давали телефони майстрів на дому. Саме у них автор цих рядків ремонтувала * холодильник, пральну машину, електром'ясорубку, електрочайник.
«РЕСТАВРУЄМО ПОДУШКИ»
Останнім часом сфера послуг у районі поповнилась новими видами. Все частіше у нашій газеті з'являються оголошення та пропозиції: «Надаю послуги електрика», «Чищення і реставрація подушок», «Пиляю дрова», «Послуги досвідченого тамади», «Виконую малярні роботи», «Перетяжка, ремонт, зміна дизайну м'яких меблів», «Ремонт холодильників на дому», «Пропоную всі види ковальсько-зварювальних робіт», «Виконую буріння (проколи) під асфальтом для прокладання труб» і т. п.
Сергій Юрченко (справа на знімку із клієнтом), втративши постійну роботу, зайнявся ремонтом взуття, Спочатку виконував замовлення вдома, а нещодавно відкрив у центрі Новотроїцького точку по ремонту взуття. Купівля кіоску, оформлення землі, дозвільних документів обійшлися недешево. І хоч клієнтів вистачає, та окупляться затрати, схоже, нескоро, каже підприємець. Він пропонує клієнтам, так би мовити, суміжні послуги: заточку ножів (кухонних, колекційних, мисливських), ножиць (закрійних, перукарських, господарських, по металу), свердел, спецінструмен- тів, виготовлення дублікатів ключів.
І хоч коло побутових послуг дещо розширилось, та деякі види з них населенню району все ще недоступні. Сталася, скажімо, дрібна жіноча прикрість — порвався золотий ланцюжок. Хто може запаяти прикрасу, відремонтувати ювелірні вироби? Виходить, лише до міста треба їхати. Де у районі ремонтують годинники, швейні машинки? Про можливий прокат побутової техніки ми давно вже забули. Цілком затребувані і послуги хімчистки. Для цього не обов'язково відкривати спеціальне ательє чи пункт, адже обладнання для хімічного чищення одягу дороге. Це могла б бути суміжна послуга підприємців, які часто їздять до міста: за договором на території району чи хоча б райцентру приймати, а потім до міської хімчистки відвозити одяг. Приклади такої організації побутових послуг вже є: подушки у нас лише приймають, а безпосередньо чистять і реставрують у Каховці. Ще недавно була, та вже відсутня така послуга як прання килимів та паласів.
НЕМАЄ НАВІТЬ ПЕРУКАРЕНЬ
Якщо у райцентрі спектр побутових послуг у цілому досить широкий, то у більшості сіл району немає навіть перукарень. Не надаються й- інші розповсюджені види послуг ремонт взуття, пошиття одягу. Як же «викручуються» сільчани з такої ситуації?
- У кожному другому дворі нашого села є електромашинка для стрижки, — розповідає василівський сільський голова Юрій Карвацький. — Члени сім'ї, сусіди стрижуть один одного. Жінки, особливо молодшого віку, як правило, їздять по середах до перукарні у Новотроїцьке. Благо, зараз із транспортом проблем немає. Крім того, є у селі люди, які і взуття відремонтують, і спідницю пошиють, і зачіску зроблять.
На думку сільського голови, навряд чи вони будуть офіційно оформлювати свою діяльність як підприємці. Замовлення — непостійні, одиничні, виручка — мізерна. Плату за електроенергію та оренду приміщень вони просто «не потягнуть». У крупному ж селі діяльність побутових ательє та майстерень більш реальна справа.
Чкалове — найбільше за населенням село району. Як повідомили у сільській раді, офіційно тут працює лише телемайстер — у приміщенні колишньої пошти. Приміщень, які можна було б здати в оренду, у селі вистачає. Не так давно чоловік хотів найняти кімнату для ремонту взуття. Походив, подивився — та й по тому.
У ТІНІ
Де ж обслуговуються чкаловці? Ні для кого не секрет — по будинках та квартирах. Тут їх стрижуть, шиють обнови, ремонтують взуття і побутові прилади. Невисока рентабельність через незначні обсяги послуг — основна причина того, що підприємці не реєструються, працюють нелегально і не платять податки. До речі, вони досить ,, невисокі: єдиний податок для тих, хто ремонтує взуття, — 50 гривень на місяць. Трохи менше коштує поставити набійки на каблуки.
У більшості населених пунктів району — цілковите самообслуговування. Селяни самі себе стрижуть, самі собі шиють і ремонтують взуття, є майстри, які й з електротехнікою справляються. Ті ж, кого якість таких послуг не влаштовує, їдуть до райцентру. Хоча всі погоджуються: звичайно, скористалися б послугами справжніх майстрів, якби вони у'селі були. «Більш не піду до перукаря додому, — поділилась зі мною одна із м знайомих. — «Хімію» мені робила на кухні. Одночасно тут же варила борщ. Можливо, мого волосся у каструлі й не було, але весь час здавалось, що на моїй стрижці залишаються сліди від її рук».
ЯК ЛЕГАЛІЗУВАТИ ПОБУТОВИЙ БІЗНЕС?
Вивести надання побутових послуг з тіні — завдання непросте. Особливо в умовах, коли прибутки він не гарантує. Один з варіантів — відродити надання таких послуг сільгосппідприємствами. Раніше майже у кожному колгоспі чи радгоспі діяли перукарні та швацькі майстерні. Є такі приклади і у сьогоднішньому житті. Агрофірма «Мир» торік відкрила сауну. Тут же працює й перукарня. Замовити пошиття чи ремонт одягу можна у майстрині, якій агрофірма виділила приміщення і яка працює від господарства. Навряд чи ці послуги приносять «Миру» прибутки, але для працівників агрофірми, жителів Горностаївки це зручно.
- У Громівці працюють дві майстрині по пошиттю одягу, — розповідає сільський голова Сергій Ляшко. — Таїсія Павєлко (фото на 1 стор.) — працівниця місцевого СК ім. Леніна, Антоніна Сидоренко (на знімку) надає послуги приватно. Розуміємо, що для нашого села лише швацьких послуг недостатньо. Плануємо через центр зайнятості взяти на роботу перукаря, приміщення для цього є. Існує попит і на ремонт взуття — у село приїжджає майстер з Новотроїцького, приймає замовлення, потім привозить. Є у намірах сільської ради і організація місцевим, комунальним підприємством вивезення побутових відходів із садиб сільчан.
інший варіант запропонувала у листі до редакції одна з мешканок Федорівки. Жінка живе у селі недавно і обурюється тим, що немає кому відремонтувати електропроводку у будинку, водопровідний кран, телевізор, ніде найняти теслю, слюсаря чи вантажника. Якщо ж бажаючі надати подібні послуги і знаходяться, та де гарантія їх професіоналізму, адже ні ліцензій, ні дозволів вони не мають. То чому б не створити при сільських радах мобільні бригади, пропонує вона, де були б слюсар, електрик і т. п.? І людям буде користь, і державі, бо податки стягуватимуться.
Навряд чи можливо організувати такі бригади при сільських радах (комерційною діяльністю вони не можуть займатися), однак раціональне зерно у даній пропозиції є. Такі підрозділи з надання побутових та„со- ціальних послуг можна створювати при комунальних підприємствах, які напряму підпорядковані сільським радам, робити їх самоокупними, з гнучкими графіками роботи, неповним робочим днем або навіть «за викликом». Майстри працюватимуть на законних підставах, з них можна спитати за якість наданих послуг, а населення оплачуватиме послуги у касу. Сільські голови у цілому з такою пропозицією згодні. Звичайно, існує багато нюансів. Але всі керівники сільських рад кажуть, що коло послуг, які надають місцеві комунальні служби, треба розширювати. В їх асортименті можуть бути не тільки вивезення сміття, а й всілякі побутові послуги.
Ще один варіант — організація виїзного обслуговування сільського населення. Якщо приватні підприємці до цієї ідеї ще не дозріли, «підштовхнути» їх могли б органи влади на місцях, взявши на себе ініціативу й організаторські функції. Подбати про задоволення потреб населення у соціально необхідних послугах — їх прямий обов'язок.
© 2005—2024 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
© 2005—2024 S&A design team / 0.005Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я» |