Європейцям на схилі літ злидні не загрожують

Пенсійна реформа в Україні після активної фази обговорення стоїть на по­розі свого запровадження. Законопроект, що регламентує її втілення, пови­нен максимально врахувати інтереси різних учасників цього процесу, насам­перед пенсіонерів. Зрозуміло, що сучасні демографічні особливості, коли кількість працюючих громадян своїми відрахуваннями до ПФУ не покриває фактичних витрат на соціальне забезпечення величезної армії пенсіонерів, породжують непопулярні кроки щодо підвищення пенсійного віку. Крім того, провідні фахівці в цій галузі з країн Європи, де реформа вже запрацювала, стверджують, що Україні з однією солідарною системою пенсійного забезпе­чення довго не протриматися. Тому на шляху до запровадження реформи наша держава цікавиться досвідом західних сусідів.

Одним із провідних фахівців у цій галузі є Аттіла Хейа—директор міжнародної кон- салтингової компанії «Брокер Сервіс Груп», яка успішно працює в Чехії, Угор­щині та Словаччині, а нині і в Україні. Під час прес-конференції у прес-клубі «Новий день» Аттіла Хейа, котрий перебуває з ро» бочим візитом в Україні, розповів про уні­кальний досвід і перші вже напрацьовані механізми втілення пенсійної реформи в Україні. Йшлося, зокрема, про запровад­ження європейських стандартів пенсійно­го страхування. Адже проблеми на шляху пенсійної реформи в усіх європейських державах практично однакові. Поряд із дією першого рівня пенсійного забезпе­чення має ефективно запрацювати другий — запровадження персоніфікованих ра­хунків. Таким чином працівник сам зацікав­лений, аби на них акумулювалися якомо­га більші суми, а отже працевлаштовува- тися неофіційно або отримувати зарплат­ню в конвертах стає невигідним через ри­зик опинитися на старості з мізерною пен­сією. Крім того, західні експерти стверд­жують, що європейці дедалі більше дові­ряють ще одному прогресивному варіан­ту завчасно подбати про достаток на схилі років — самостійному накопиченню коштів у недержавних пенсійних фінустановах.

Тож і не дивно, що статки західних пенсіонерів цілком дозволяють їм безбідно жити і навіть активно подорожувати світом. Для початку фахівці радять українцям навчити­ся заощаджувати на майбутню пенсію хоча б 10% від своїх нинішніх доходів. Причому слід заздалегідь закласти в свідомість, що це недоторканний запас (НЗ). На відміну від інших накопичень — готівкою чи бан­ківських, цей НЗ не можна використати, коли заманеться. Спеціалісти рекомендують зважитися на такий крок як людям з низькими статками, так і заможним громадянам, адже фінансове благопо­луччя сьогодні — ще не запорука того, що завтрашній день буде таким самим безхмарним.

Втім, стримує українців на шляху до добровільних пенсійних заощаджень здебільшого недовіра до недержавних фондів. Вони сумніваються, чи вдасть­ся зберегти свої гроші до призначеного часу. «Коли ми тільки-но починали пра­цювати в цій сфері, то в Угорщині, ска­жімо, довіряли такому виду заощаджува­ти пенсійні кошти лише піввідсотка на­селення. На сьогодні довірою перейня­лися вже 30% громадян. Практично в кожній сім'ї є людина, яка застрахована, — зазначає Аттіла Хейа. — Потім ми практикували в Словаччині і Чехії, отри­мавши аналогічний результат. Зараз до­водимо і в Україні, що цей цивілізований виважений шлях і європейський досвід успішно приживеться і тут. Головне — свідоме розуміння і довіра, гарантії, які мають закладатися в такі стосунки. Я два десятки років займаюся цією спра­вою і розумію людей, котрі завчасно хо­чуть закласти гарантії свого майбутньо­го і своєї сім'ї. Таким чином іноді зазда­легідь вдається пом'якшувати неперед- бачувані життєві обставини: втрату го­дувальника, бізнесутощо. Хоч, безумов­но, важко налаштуватися системно відкладати гроші «на завтра».